У серпні в Україні почав працювати Офіс культурних інновацій. Його основне завдання — відкриття потенціалу української культури й науки за посередництва інноваційної платформи-маркетплейсу «Український національний інтелект», на базі якого збираються реалізувати принцип «Культура в смартфоні».

Про це повідомляє «Дзеркало Тижня».

«Культура в смартфоні»

Зазначається, що першим кроком проекту стане повне оцифровування української культурної спадщини — визначних творів українських митців, які наразі зберігаються в музеях, архівах та у науково-освітніх інституціях.

«Кожен український музей, галерея, театр чи інша культурна інституція мають на 100% бути доступними у смартфоні. Єдиною функцією, яка залишиться за межами телефонного апарату, стане, власне, фізичне відвідування закладу після знайомства з його можливостями», — зазначила у коментарі «ДТ» Наталія Заболотна — громадська діячка, президентка ГО Фонд гуманітарного розвитку України. Вона нещодавно очолила Офіс культурних інновацій.

Співзасновник діджитал-платформи Роман Кирданов заявив, що маркетплейсів для об'єктів інтелектуальної власності зараз не існує взагалі, не кажучи вже про український контекст. Саме тому було вирішено створити платформу UNI.ua. Вона, за словами пана Кирданова, дасть можливість українській культурній спадщині врешті з’явитися у сучасному всесвіті цифрового формату.

Головною метою Офісу культурних інновацій ставлять вільний доступ до української культури і мистецтва за допомогою цифрових технологій. Засновники проекту переконують, що це стане сильним стимулом для культурного туризму а також для створення горизонтальних міжнародних зв'язків.

Офіс планує восени цього року запустити пілотний проект приєднання перших ключових українських музеїв до цифрової платформи. В той же час, за їх словами, наступний 2020 рік «має стати роком тотального оцифровування українського мистецтва, що зберігається в музейних, культурних, освітніх та наукових інституціях нашої країни».

Також в Офісі культурних інновацій планують провести ряд публічних заходів, в які будуть залучати професійну спільноту. Будуть обговорювати  створення механізмів, які потрібні для запуску цифрової платформи.

Нагадаємо, раніше архівіст Ігор Кулик розповів «Детектору Медіа», як журналісти можуть працювати з архівами радянських спецслужб.