Співавтор проекту Trolless Віктор Спіну (Victor Spinu) розповів: ідея виявлення інтернет-тролів зародилася ще у 2015 році. Проте більш предметно реалізувати її вийшло, коли проект переміг у хакатоні «Fifth Power» роком пізніше.

«Ми не думали, що ця ідея вистрілить. Вона проста як технічно, так і концептуально. Ми робимо базу даних тролів і маркуємо їх у Фейсбуці через додаток у Chrome. Також ми додали функцію «Поскаржитися»  на підозрілий профіль, бо зрозуміли, що нас лише двоє людей (Віктор Спін та Жорж Пісаренко (Gheorghe Pisarenko), веб-розробник додатку Trolless) , плюс волонтери, але і тридцяти людей не вистачить, аби проаналізувати усі підозрілі профілі. Ймовірні тролі не додаються автоматично до нашої  бази. Кожен профіль після скарги ми додатково аналізуємо вручну», — каже пан Спіну.

Як розширення для Chrome від Trolless маркує тролів у Фейсбуку

Зрештою, команда проекту зробила умовну класифікацію таких маніпуляторів у соціальній мережі:

1)      Троль, який для своєї роботи використовує повністю фейковий акаунт. Такі кадри не гребують вкрасти чуже фото. Віктор Спіну каже, що часто у таких молдовських тролів в хід йдуть фотографії українців, росіян та білорусів.

2)      Користувачі, які ведуть трольську активність під своїми реальними іменами та зображеннями. Тут дослідники відносили таких осіб у категорію тролів, коли акаунт дуже часто постив у групи одноманітний контент. 

3)      Просто фейковий профіль, який поки не активний і не лізе у політику.

«Ми зрозуміли, що ботоводи часто створюють одразу сотні різних акаунтів, щоб у них нарощувалась історія перебування на онлайн-платформі. Простіше кажучи, щоб ці профілі були створені кілька років тому і обростали «друзями» та фейковими родичами. І навіть, якщо вони не будуть використовувати їх зараз, то матимуть заготовки на майбутнє», — пояснює аналітик.

Він розповідає, що часто фейкові акаунти показують на Фейсбуці, що вони одружені одне з одним. Або ж один троль може бути «дідусем» іншому тощо. Крім того, є тролі-рекордсмени, у яких кількість друзів наближається до гранично можливої межі — п’яти тисяч.

Віктор Спіну розповідає, що вони очікували купу скарг від юзерів, яких вони записали до когорти тролів. Утім, таких було лише близько п’яти користувачів. Тобто спосіб роботи Trolless дає доволі точний результат.

Для того, щоб виявити маніпуляторів у Фейсбуці, аналітики у першу чергу звертали увагу, чи вкрадена аватарка, наскільки заповнений профіль та як часто користувач постить на платформі. Для аналізу використовували переважно інструмент Open Graph, який нещодавно Фейсбук закрив. Разом з тим, дослідники розчарувалися в опції скарг, який пропонує користувачам сама соціальні мережа. Скільки не скаржилися — це не працює, заявляє пан Спіну.

Навіщо такі старання від ботоводів?

На думку Віктора Спіну, часто люди не довіряють новинам, які вони бачать у соціальних мережах, але якщо під таким постом прочитають десять коментарів на підтримку якоїсь позиції, то бар’єр недовіри зменшиться.  

Також це політичний вплив. Дослідник каже, що на повну силу тролі у Молдові запрацювали під час виборів президента у 2016 році. Тоді йшла масова атака проти кандидатки Майї Санду. Тролями поширювалася, приміром, інформація, що пані Санду приведе в країну навали біженців та закриє церкви, розповів аналітик.

Під час парламентських виборів у 2019 році тролі також активізувалися. На цей час проект Trolless вже мав не лише розширення для Chrome, яке маркувало маніпуляторів, але й платформу, де розміщували детальну інформацію про них.

Ба більше, у команди проекту був «таємний план»: зібрати профілі тролів і надіслати їх представникам Фейсбука на додаткову перевірку і можливе видалення. Після «ходіння по муках» і декількох спроб знайти людину у ІТ-компанії, яка би змогла дати у цьому питанні фідбек, — задумка спрацювала.

Trolless надіслали представнику Фейсбука базу з 700 підозрілих акаунтів. Після власної перевірки компанія за два тижні до запланованих на 24 лютого 2019 року парламентських виборів у Молдові заблокувала 168 акаунтів у Фейсбуці, 28 фейсбук-сторінок і вісім облікових записів в Інстаграмі.

Також Фейсбук заявила, що це була «скоординована неавтентична поведінка» яка була спрямована на поширення підробленої та маніпулятивної інформації. За твердженням компанії, джерелом деяких з цих дій могли бути і держслужбовці Молдови.

Що далі?

«Наша діяльність у першу чергу вплинула на свідомість людей у Молдові. До того моменту, коли ми зробили додаток і привернули увагу до цієї проблеми, у них не було розуміння, що у Фейсбуці можуть бути маніпуляції. Вони розуміли, що телебачення чи журнал можуть бути куплені та заангажовані, але Фейсбук сприймали як місце друзів. Потім вони зрозуміли, що і там слід бути обережним, що там теж є свої маніпулятори — тролі», — каже Віктор Спіну.

Зараз створювати величезні бази таких маніпуляторів, на думку дослідника, немає сенсу, бо це боротьба з наслідками, а не причинами. Тепер проект Trolless намагається підірвати сам вплив ботоферм. Якщо інвестиції кураторів у такі інструменти не будуть окупатися — це може поступово зробити подібні маніпуляції беззмістовними. За оцінками дослідника, витрати на фабрику тролів у Молдові можуть досягати трьох тисяч гривень на тиждень.

Акаунти тролів, які виявив Trolless

На думку Віктора Спіну, для зменшення впливу Фейсбуку навіть не треба видаляти акаунти тролів, компанії достатньо лише зменшувати їхній вплив у соціальній мережі. Без такого впливу існування ботоферм втратить сенс.

«Ми хочемо, щоб люди, які стоять за тролями, зрозуміли — це погані інвестиції. Приміром, якщо політики мають власні ЗМІ, то можуть хоча б повертати вкладені гроші через рекламу.  Якби я був політиком, то замислився б над цим, бо завтра тролефабрику може Фейсбук просто закрити. Відновлення її — це нові ресурси і час. Думаю, це найбільший удар по їхній логіці. Тоді постане питання: чи краще вкласти гроші у фабрику тролів, чи, може, у своє ЗМІ», — вважає дослідник.

Тому в подальшому проект буде спрямовувати більше сил на пошук ефективної роботи не з тролями а з самими ІТ-компаніями.

«Ми можемо їм надсилати списки тролів. Навіть, якщо вони нічого не роблять, — добре. Ми говоритимемо про їхню бездіяльність у медіа», — каже Віктор Спіну.

Він хоче добиватися у Фейсбуку можливості користуватися інструментом Open Graph хоча б певним довіреним громадським організаціям у країні, тому що він є дуже допоміжним у пошуку фейкових акаунтів. Крім того, Trolless вдосконалює сам процес ідентифікації маніпуляторів.

Зараз до їх виявлення залучені волонтери. Якщо десять з них заявляють, що за акаунтом стоїть троль — його вносять у базу. Коли ж хтось із них сумнівається, до аналізу підключається модератор. В розробці і розширення з маркуванням тролів для інших браузерів: FireFox та Safari.

Можливо, надалі для аналізу облікових записів будуть застосовувати і технологію машинного навчання. Утім це складно зробити через закриті бази Фейсбуку та регулярні зміни у поведінці тролів, зазначив Жорж Пісаренко.  

Джерело зображень — Фейсбук