Автори:

Ірина Семенюта

З 2019 року кількість українців, що мають базові цифрові навички, зросла з 47% до 57,5%, однак 3,5% не мають доступу до інтернету взагалі.

Про такі результати дослідження цифрових навичок українців розповіла СЕО «Дія.Освіта», CDTO Campus, менеджерка спільних проєктів Міністерства цифрової трансформації та Фонду Східна Європа Руслана Коренчук під час заходу «Кіберстійкість: стоїмо на принципах безпеки».

Цифрові компетентності поступово поглиблюються, однак зберігається розрив між окремими сферами. Найрозвиненішими залишаються інформаційні та комунікаційні навички (97% населення мають їх на базовому рівні і вище). Слабшою стороною є створення цифрового контенту — 60% дорослих володіють відповідними навичками, що відображає нижчу мотивацію або доступність інструментів для творчого використання технологій.

Згідно із самооцінкою респондентів, найбільше покращення цифрових навичок за останній рік спостерігається серед підлітків — три чверті з них відзначають позитивні зміни у своїх цифрових компетентностях. Високу динаміку розвитку також демонструють люди з порушеннями слуху — 59% повідомили про покращення власних цифрових практик.

За даними дослідження, 95% українців користуються мобільним інтернетом, 81% — стаціонарним підключенням, тоді як 3,5% не мають доступу до інтернету. Найбільша частка некористувачів припадає на людей віком від 60 років.

«Нам у “Дія.Освіта” дуже важливо розвивати напрям офлайн-хабів, які допомагають дотягнутися до цієї категорії населення», — сказала Коренчук.

Дослідження також показало, що зростає різноманітність пристроїв, якими користуються українці: більше 1% уже застосовують смарткаблучки.

Щодо рівня використання штучного інтелекту, вперше зафіксовано, що 50% дорослого населення вже використовує ШІ для ухвалення рішень, а серед підлітків цей показник сягає 75%.

При цьому близько 23% українців повідомили, що за останні пів року стикалися з кібератаками, у яких використовувалися технології штучного інтелекту. Серед людей із високим рівнем цифрових навичок таких випадків виявлено більше, що може пояснюватися ширшим залученням до цифрового простору та кращою здатністю розпізнавати технологічні загрози.

Більш поширеним явищем є «галюцинації ШІ», з якими стикались приблизно 35% дорослого населення та 43% підлітків. Про цей негативний феномен часто згадували й учасники групових обговорень, констатуючи потребу постійно критично оцінювати отриману інформацію та перевіряти її в інших джерелах.

Результати також засвідчили зв’язок між рівнем цифрових навичок і доходом: що вищі навички, то вищий дохід населення. Більше 58% українців вважають, що цифрові навички допомагають отримати кращу роботу та розвивати професійні можливості.

У сфері цифрової безпеки, за словами Коренчук, кожен четвертий українець не використовує додаткових засобів захисту персональних даних, що залишається серйозним викликом. Попри це, підлітки почуваються більш захищеними онлайн, ніж раніше.

Також зростає частка користувачів державних онлайн-послуг — з 2021 року досвід їх використання зріс більш ніж на 20%.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися на платформі «Дія.Освіта».

Нагадаємо, в рамках цього ж заходу Мінцифри презентувало проєкт Національної стратегії з кібергігієни.