Оновлений «Індекс стійкості до дезінформації в Центральній і Східній Європі» (Disinformation Resilience Index, DRI) презентували 18 жовтня. Він охопив 10 країн: це Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина (Вишеградська група) й Україна, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова (держави Східного партнерства). У дослідженні описаний стан протидії зовнішній дезінформації в кожній країні окремо й окреслена ситуація загалом. Дослідження доступне англійською мовою тут.

Доповідачі відзначили показники держав за трьома критеріями: стійкість суспільства, інституційна та правова стійкість, стійкість ЗМІ та сфери диджитал, а також зафіксували зміни з 2018 року, коли вийшло попереднє дослідження. Зазначається, що в новому дослідженні розширили індикатор стійкості медіапростору, адже провідні суспільні процеси перейшли в інтернет, а вплив онлайн-активістів, блогерів й інфлуенсерів на суспільну думку з 2018 року значно зріс. Також цього року дослідники включили запитання не лише про російський дезінформаційний влив, а й про китайський.

Кількісні показники Індексу визначали на основі опитування принаймні 12 експертів(ок) із кожної країни. Дослідники відзначили, що лідери й аусайдери рейтингу з 2018 року не змінилися. «За результатами DRI 2021 року, Україна демонструє найбільшу стійкість до зовнішньої дезінформації; за нею йдуть Азербайджан, Чехія та Словаччина», — йдеться в доповіді.

Індекс стійкості до дезінформації за трьома критеріями: стійкість суспільства (А), правового поля (В), простору медіа та диджитал (С)

Дослідники додали, що Білорусь і Молдова залишаються найслабшими в протистоянні зовнішнім інфозагрозам, попри значні зусилля місцевих й іноземних організацій, направлені на розвиток медіаграмотності та журналістики. За словами дослідників, це «може бути особливо небезпечно для них, оскільки обидві держави наразі зазнають кардинальних політичних змін». Вірменія та Угорщина без змін посіли середні сходинки рейтингу.

Результати опитування DRI показали, що до китайської дезінформації Чехія, Польща та Словаччина вразливі найбільше, а Вірменія, Азербайджан і Грузія — найменше. Дослідники зауважили, що більшість опитаних не відзначили китайську дезінформацію серйозною загрозою для своїх суспільств, урядів і ЗМІ.

Щодо окремих показників, в України, Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини показник суспільної стійкості значно переважає інші два — стійкість правового поля та медійного. У дослідженні йдеться, що більшість опитаних експертів не задоволені прогресом своїх держав у сфері протидії дезінформації, яка йде ззовні, та вважають недостатніми зміни в законодавстві за три роки. Натомість у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії та Молдові цифрові технології та ЗМІ найбільш стійкі, порівняно з іншими індикаторами.

Індекс у країнах за трьома критеріями. Більша інтенсивність кольору на мапі відповідає вищій стійкості

«На думку наших респондентів, усі десять регіонів найбільше страждають у своїх інституційних та правових полях, які не можуть протистояти зовнішнім інформаційним загрозам. Цей показник найнижчий у всіх десяти країнах. Отже, уряди держав Східного партнерства та Вишеградської групи не впровадили достатніх правових норм та механізмів для зміцнення інституцій задля захисту своїх систем і громадян від інформаційних загроз, керованих з-за кордону», — резюмували дослідники.

Науковий координатор проєкту — варшавський аналітичний центр «Схід» (EAST, тобто Eurasian States in Transition — «ДМ»). Розділ про Україну написала Ольга Юркова, співзасновниця спільноти фактчекерів StopFake.org (ГО «Центр Медіареформи»).  

Нагадаємо, 15 жовтня, Рада нацбезпеки й оборони ухвалила стратегію інформаційної безпеки України.

У березні 2021 року для протидії російській дезінформації та пропаганді в Україні створили два спеціальні органи. Зокрема, на базі РНБО був створений Міжнародний центр протидії дезінформації. Очільником центру стала Поліна Лисенко. 1 липня 2021 року Служба безпеки України повідомила, що за період роботи Центру протидії дезінформації при РНБО виявила та передала дані про понад 130 випадків поширення дезінформації та інших антиукраїнських інцидентів. У складі Мінкульту був створений Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. З березня по вересень 2021 року його очолювала Любов Цибульська. Наразі Центром керує Ігор Соловей.

Ключові кроки для протидії російській і китайській дезінформації — вивчення, регулювання та об'єднання, резюмували міжнародні експерти під час форуму «Democracy in Action: Zero Corruption» у червні 2021 року. Тоді ж «Детектор медіа» й Інститут масової інформації презентували результати дослідження «Російська дезінформація в українському медіапросторі за 2020 – 2021 роки», а керівник Східноєвропейської програми безпекового центру «Європейські цінності» у Чехії, ексречник представництва ЄС в Україні Давід Стулік назвав неправдивим меседж про те, що Україна програє інформаційну війну Росії.