Президентська кампанія 2019 року відзначалася поширенням викривленої інформації практично про кожного з кандидатів. «Детектор медіа» вже аналізував, звідки у ЗМІ з’явилася теза про «Зеленського-наркомана». Також ми досліджували, скільки грошей політики витрачали на зменшення рейтингу своїх опонентів у Фейсбуку.

У цьому матеріалі ми аналізуємо, які негативні повідомлення про Петра Порошенка розкручувалися в інформаційному просторі. Якщо серед негативу в бік Зеленського переважно були звинувачення в наркозалежності, зв'язках із олігархом Ігорем Коломойським, закиди стосовно того, що Зеленський «здасть Україну Путіну», то проти Петра Порошенка «інформаційна війна» розгорталася з меседжами «колосальне збагачення за рахунок президентства», «спроба зірвати вибори» тощо. Якщо ж говорити не про фейки чи маніпуляції, а про журналістську роботу, то чи не найбільше по іміджу президента «вдарило» розслідування журналістів Bihus.info про тіньові схеми в «Укроборонпромі».

ІМІ: 77,7 % негативних текстів стосувалися Петра Порошенка

Незадовго до другого туру президентських виборів фахівці Інституту масової інформації за допомогою системи медіамоніторингу «Семантрум» проаналізували новинні стрічки 20 онлайн-видань за період із 1 по 5 квітня 2019 року й виявили, що чорного піару проти кандидатів у цей період поширювали не так багато: всього4,35 % від усього масиву текстів, у яких згадувалися Володимир Зеленський та Петро Порошенко, містили негативну тональність, ознаки чорного піару або контрагітації. Водночасбуло виявлено, що 77,7 % із усіх текстів були проти Петра Порошенка, тимчасом як проти Володимира Зеленського таких матеріалів було 22,3 %.

«Проти Порошенка окремі сайти поширювали відверті фейки, звинувачення у фальсифікаціях чи підготовці зриву виборчого процесу взагалі, миттєвому збагаченні та створенні ще одного “Межигір’я”. Негатив проти Петра Порошенка сконцентрований на певних сайтах — Politeka.net (26,07 % від усіх текстів із негативною тональністю, де згадується Порошенко), Znaj.ua (22,2 %) та Strana.ua (18,8 %). Проти Володимира Зеленського найбільше текстів із негативною тональністю зустрічалися на сайтах Gazeta.ua (16,42 %) та Obozrevatel.com (13,43 %)», — ішлося у статті аналітиків ІМІ за результатами медіамоніторингу.

Аналізуючи сайти Politeka.net та Znaj.ua, фахівці ІМІ виокремили основні наративи, які просувалися про Петра Порошенка на цих сайтах:

1) результати першого туру виборів були сфальсифікованими, Порошенко особисто доклав до цього руку: «Атака Порошенко на ЦИК стала последней каплей, украинцы в ярости»;

2) Порошенко схожий на Януковича і вже готує свої багатства для втечі «“Грузят камазы с золотыми…”: что происходит в “Межигорье” Порошенко, появились фото», «Дебаты Зеленского и Порошенко: президент готовит побег, “он крупно ошибся”»;

3) результати й перебіг другого туру також будуть зазнавати впливу з Банкової: «“Президентские выборы перенесут на осень”: появилось распоряжение», «Кримінальний авторитет ручними праворадикалами спробує зірвати другий тур виборів, — ЗМІ»;

4) життя іншого кандидата Володимира Зеленського перебуває під загрозою: «Минусовать Зеленского”: жизнь кандидата под угрозой, сделано заявление» тощо.

Скриншот ІМІ/Znaj.ua

Окрему увагу фахівців Інституту масової інформації привернув сайт «Страна.ua». Як зазначалося у статті за результатами моніторингу, цей сайт теж не відставав за кількістю текстів із негативною тональністю та водночас відзначався використанням великої кількості маніпуляцій, оцінних суджень та фейків.

Скриншот ІМІ/Politeka

Як-от про те, що «Команда Порошенко заставляет священников ПЦУ молиться за его победу — замспикера Рады». До того ж, за даними ІМІ, цей сайт активно просував наратив щодо фальсифікації та нелегітимності виборів і провини в цьому Петра Порошенка: «Гаусс в помощь. Как при помощи математики выявить фальсификации в пользу Порошенко на выборах» та неправдива новина про те, що«В штабе Бойко показали протоколы, по которым видны фальсификации на Донбассе в пользу Порошенко».

Скриншот ІМІ/Strana.ua

«Диктатор хоче зірвати вибори»

Журналіст, заступник директора кримськотатарського телеканалу ATR Айдер Муждабаєв у своєму відеоблозі наступного дня після другого туру виборів згадав, що у 2018 році з Петра Порошенка почали малювати образ «диктатора». Конкретних прикладівжурналістне навів, але згадаймо новини 2018-го. Тоді звинувачення у «зриві виборів за допомогою воєнного стану» на адресучинного президента лунали у ЗМІ як Росії, так і України. Активно до таких заяв вдавалися політики-опоненти. Зокрема, Юлія Тимошенко казала про це ще задовго до пропозиції ввести воєнний стан.

«Порошенко хоче ініціювати початок великої війни. Він хоче, щоб були захоплені території додатково України. Він хоче, щоб все горіло, все по суті палало. Щоби війна вже розійшлася і пішла на самий високий рівень. А ви знаєте, що сьогодні президент і його оточення мають достатньо близькі, дружні стосунки з тими, хто якби-то “очолює” ці фейкові “ЛНР” і “ДНР”. І на цьому він хоче вводити воєнний стан і не проводити вибори в принципі», — заявила Юлія Тимошенко у програмі «Доброго ранку, Країно» на «UA: Першому» 5 липня 2018 року. Але підтверджень «дружби» Порошенка з бойовиками немає, так само як і явно видимих спроб продовжувати війну.

Скриншот/censor.net.ua

Називання Петра Порошенка «узурпатором влади» знову активізувалися наприкінці 2018-го. 25 листопада російські військові поблизу берегів Криму таранили, обстріляли та захопили три українських судна із 25 українськими моряками на борту. Після цього в Україні на 30 днів запровадили воєнний стан у десяти областях країни.

Російська пропаганда відреагувала на воєнний стан тезами про «зрив виборів за допомогою воєнного стану». За даними моніторингу «Детектора медіа» проникнення російської пропаганди в український інформаційний простір за листопад — грудень 2018 року, «основний акцент зроблено на тому, що воєнний стан призвів до порушення прав громадян у південних та східних областях. Коли цього не сталося, застосовується прийом висміювання Президента України за “несправжній воєнний стан».

Тезу транслювали й російські, й українські ЗМІ. «Ответим — мало не покажется». Лавров обвинил Порошенко в подготовке предновогодней провокации на границе с Крымом», — писали на сайті «Страна.ua». «Военное положение в Украине — продлевать будете?» — повідомляло видання «Вести», а Юрій Бойко, тодішній народний депутат від партії «Опозиційний блок», а нині представник партії «Опозиційна платформа — За життя» кілька разів бував на телеканалах, де повторював, що «Порошенко хоче зірвати вибори», а в кулуарах ВР давав коментарі про те, що «Власть попытается продлить военное положение».

Після завершення воєнного стану, коли прогнози про «зрив виборів» не виправдалися, російські пропагандистські ЗМІ почали за допомогою українських політиків та високопосадовців «вкидати» меседж про «підготовку фальсифікацій на виборах».

«Іншим важливим напрямком російської пропаганди стало поширення меседжів про нечесний характер виборів в Україні та підготовку “масових фальсифікацій”. При цьому на підтвердження тез МЗС РФросійські медіа часто використовували заяви українських політиків та високопосадовців, які за своєю формою та змістом мало чим відрізнялися від “доконаних фактів” російської пропаганди», — ідеться в моніторингу «Детектором медіа» проникнення російської пропаганди в український інформаційний простір за січень — лютий 2019 року.

Наприклад, видання «Вести» писало: «Страну может ждать экономический коллапс, хаос, кошмар и ужас — Михаил Погребинский»; а «Российская газета» поширила офіційну заяву МЗС РФ: «МИД РФ назвал “грязной” президентскую кампанию на Украине».

Тезу про «зрив виборів з метою узурпації влади» знову почали згадувати незадовго до другого туру виборів. Так, 12 квітня на сайті «Вести» вийшла стаття про нібито «плани Порошенко зірвати вибори», про що виданню нібито повідомили кілька неназваних джерел із дільничних виборчих комісій у східних регіонах України. Мовляв, Порошенко не розплатився з агітаторами ще за перший тур і хоче зірвати другий.

Новини про можливий зрив виборів поширювалися й після першого туру. 15 квітня на сайті UBR вийшла новина із заголовком «Порошенко не заплатил своим агитаторам и хочет сорвать выборы». Того ж дня на фейсбук-сторінці «Команда Зеленського» з’явилося повідомлення про можливі «спроби зірвати вибори як в конкретних містах, так і по всій країні» через недобір людей у дільничні виборчі комісії. 17 березня в ефірі телеканалу NewsOne політичний коментатор Андрій Бузаров заявив, що «Порошенко може повторно ввести воєнний стан в країні, щоб зірвати вибори».

Тези про «майбутні фальсифікації» й те, що «Порошенко не буде вигравати вибори чесно» поширювалися до дня виборів.

Так, в інтерв’ю «Комсомольской правде» кремлівський чиновник Микола Патрушев знову заявив про відсутність шансів Порошенка виграти вибори чесно: «Единственная надежда Порошенко — широкое использование фальсификаций и грязных политтехнологий». Крім того, «Известия» публікують інтерв’ю екс-прем’єр-міністра — ще одного втікача Миколи Азарова, в якому він стверджує, що «действующий Президент Украины Петр Порошенко собирается “приписать” себе 15–20 % к итоговому результату на выборах 31 марта».

«Мертвые души Банковой. Откуда взялся лишний миллион человек в реестре избирателей», — писали на сайті видання «Страна».

«Напередодні першого туру російські меседжі про «масштабні фальсифікації чи зрив виборів» у російській інтерпретації активно поширювали телеканали «1+1», «Інтер», «NewsOne», «112»; сайти «Страна» та «Вести»; такі політики як лідер «Національного корпусу» Андрій Білецький, кандидат у президенти Олександр Шевченко, кандидат у президенти Юрій Бойко, голова політради «Опозиційної платформи — За життя» Віктор Медведчук та низка проросійських «експертів», — йдеться в моніторингу проникнення російської пропаганди в український інформаційний простір за 26 лютого — 1 квітня 2019 року, проведеному «Детектором медіа».

«Скандал на весь світ»: старі нові фейки про Марину Порошенко

У другій половині квітня 2019 року у фейсбук-пабліках патріотичного спрямування (наприклад, «Патріоти України», «Україна переможе», «За вільну Україну / Офіційна група» поширили новину із сумнівного сайту «Bbccnn.org» з голослівним заголовком «Скандал на весь світ! Європейські ЗМІ звинуватили дружину Порошенка в крадіжці грошей у дітей-інвалідів (Скриншот)». У репостах така новина збирала по 200–500 лайків користувачів.

Скриншот/Bbccnn.org

Це був старий фейк, передрукований заново. Оригінал новини англійською мовою на нібито «люксембурзькому» сайті датований 14 листопада 2017 року. На українському сайті Korupciya.com поширювали цю саму новину із заголовком «Краде у дітей-інвалідів? Європейські ЗМІ дружину Порошенка звинуватили у розкраданні “благодійних” коштів» 18 листопада 2017 року. Цим самим днем датована та ж новина про Марину Порошенко й на маловідомому сайті Povin.com.ua, тоді ж її передрукував і сайт Informator.news.

Оригінал новини англійською мовою за 2017 рік

Цю ж фейкову новину поширили немало російських ЗМІ. Зокрема, РІА «Новости», НТВ, «Московский комсомолец», «Известия»та інші прокремлівські видання.

Новину підхопили кілька українських сайтів

Уже після другого туру виборів Ольга Гальченко, координаторка програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» на своїй сторінці у Фейсбуку написала про те, як розібралася, що ця новина — фейк. Як виявилося, у неправдивій новині згадувався фонд «Відродження», в якому працює пані Гальченко.

«Оказывается, через фонд «Відродження», сотни миллионов долларов шли на бедных детей, но оседали в марининых карманах. Стоп. Я же в этом самом фонде работаю. Какие дети, какие миллионы, какой Порошенко? Вот оно, время удивительных историй. И ничего, что у «Відродження» нет никакой мультимиллионной программы помощи детям с инвалидностью», — написала вона.

За словами пані Гальченко, вона виявила, що сайт Luxembourg Herald насправді зареєстрований в Азії та «фінансується росіянами». Також, уточнила вона, всі інші статті на цьому ресурсі були або вкрадені, або передруковані з видання The Guardian.

Водночас перевірити, чи справді сайт фінансується росіянами, вкрай складно. Сайт не має ніяких вихідних даних та не публікує інформації про джерела фінансування. Там також немає посилання на сторінки видання в соцмережах, а єдиним контактом для зворотного зв’язку, без вказування прізвищ контактних осіб, зазначено імейл luxherald.com@gmail.com. Більшість контенту становлять скопійовані з інших видань тексти без вказування автора, і чи не єдиною оригінальною новиною є на цьому сайті є публікація про Марину Порошенко.

Ще у 2017 році на публікацію Luxembourg Herald звернув увагу на своїй сторінці у Фейсбуку і заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін. Він вказав на те, що, за даними сервісу Internet Archive, перші публікації на цьому сайті були помічені у 2016 році, хоча найбільш ранні матеріали датовані 2013 роком (вірогідно, були розміщені «заднім числом». — Ред.).

Скриншот — Facebook.com/Дмитро Золотухін

У розмові із «Детектором медіа» на умовах анонімності співробітник приватної піар-агенції, яка займається політичним піаром, зазначив, що «роздування» новою хвилею старих новин — не нова практика для передвиборних кампаній. До того ж ця вже «роками перевірена» методика дає результати.

«Приміром, маловідомий ресурс дає стару новину, про яку всі забули. Із сайту статтю “запускають” у соцмережі, де та часто поширюється не тільки ботами, а й реальними користувачами за рахунок “шокуючого” і “сенсаційного” контенту. Часом і ніякої “армії ботів” насправді не потрібно. На жаль, далеко не всі шукають першоджерело, бо не хочуть витрачати на це час», — зазначив співрозмовник.

«Колосальне збагачення» за час президентства

Одне з частих звинувачень на адресу Петра Порошенка в період передвиборної кампанії стосувалося накопичення великих статків за час президентства й того, що він «краде в українців гроші». Часто різні ЗМІ протягом одного місяця публікували зовсім різні дані про те, наскільки саме Порошенко збільшив свої статки за останні кілька років. Так, сайт «Украина.ру», що належить російському державному інформагентству «МИА “Россия сегодня”», у лютому 2019 року писав, що «За год состояние Порошенко увеличилось в 80 раз». Сайт Politeka писав, що «Порошенко разбогател почти в сто раз: сразу после первого тура выборов». Після прочитання заголовку складається враження, що президент Порошенко «розбагатів» одразу, як тільки закінчився перший тур виборів. У тексті новини про це — жодного слова.

Скриншот / «Украина.ру»

Складається враження, що президент розбагатів одразу, як тільки закінчився перший тур виборів

Сайт «Страна.ua» дав новину «Рост дохода в 95 раз. Как Порошенко резко разбогател на излете президентства, но постеснялся об этом сказать». У тексті — припущення про «“чемоданное настроение” — подготовку к выводу капитала после потери власти».

Скриншот / Strana.ua

Прибічники Петра Порошенка на противагу цитатам про його «шалене збагачення за час президентства» згадували останній рейтинг світових мільярдерів від Forbes, у якому чинного президента не виявилося. За словами прихильників голови держави, це могло свідчити про те, що його статки не просто не зросли, а навпаки — зменшилися.

5 березня 2019 року Forbes справді випустив оновлений рейтинг «Billionaires. The richest people in the world», до якого увійшли сім українських мільярдерів. Серед них — Рінат Ахметов, Ігор Коломойський та Вадим Новінський, але Петро Порошенко в рейтингу відсутній. Утім, треба звернути увагу на те, що цей рейтинг стосується тільки тих, хто має мільярд або більше саме в доларовому еквіваленті. Порошенко все ж є мільярдером, проте не доларовим, а гривневим.

Так, на початку квітня президент Порошенко задекларував за минулий рік дохід у розмірі 1 мільярда 556 мільйонів 273 тисяч гривень. Такі дані вказані в його електронній декларації, опублікованій у Єдиному державному реєстрі декларацій. Зокрема, він задекларував 1,1 млрд гривень дивідендів від компанії Rothschild Trust Schweiz AG та 400 мільйонів гривень дивідендів від публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “Прайм Ессетс Кепітал”». Проте тоді не всі ЗМІ, які писали про зростання доходів президента, згадали, що значна частина доходів була отримана у вигляді, зокрема, таких дивідендів. Натомість нерідко ЗМІ використовували формулювання, які натякали читачам на отриманні Порошенком доходів не від фінансових вкладень, а від «збагачення на українцях» і «багатіння від корупційних схем».

У коментарі для «Детектора медіа» парламентська аналітикиня Оксана Ставнійчук, (рух «Чесно») розповіла про декларацію Петра Порошенка детальніше.

«Я подивилася декларації Петра Порошенка за три роки. Дійсно, найбільше він збагатився у 2018 році, усе через компанію зі Швейцарії ітой “славнозвісний” траст (У 2016 році Петро Порошенко заявив, що передав частину своєї власності, зокрема корпорацію Roshen, у трастовий фонд Rothschild Trust. Трастовий фонд керує активами власника протягом встановленого договором часу. Власник не втручається в процес управління, але отримує прибутки, які виникають у процесі управління. — Ред.)», — коментує вона й наводить такі дані:

• грошові активи за 2018 рік склали 1,81 млрд грн (усі активи в іноземній валюті переведені в грн за курсом станом на 31 грудня 2018 року), із яких 1,69 млрд грн (61,21 млн дол) — це кошти в банку у доларах;
• грошові активи 2017 року склали 822,22 млн грн, із яких 715 млн грн (25,49 млн доларів) у банку в доларах;
• грошові активи за 2016 рік — 838,72 млн грн.

«Грошові активи — це кошти в банку / готівці / позичені кошти. Бачимо, що між 2016-м і 2017-м різниця не дуже значна, це може бути через турбулентність курсу валют, зокрема. Але зростає у 2018-му. Чому? Тут варто дивитися доходи», — продовжує пані Ставнійчук.

За доходами (спосіб, зокрема, яким поповнюються грошові активи) вона наводить такі цифри:

• 2018 рік — 1,56 млрд грн, із яких 1,11 млрд — це дивіденди від Rothschild Trust Schweiz AG (передав в управління керівництво компаніями);
  • 2017 рік — 16,94 млн грн, із яких 15,80 млн — це проценти в банку «МІБ» (банк Порошенка);
  • 2016 рік — 12,37 млн грн.

«Можна зробити висновок про неймовірне збагачення по доходах. Траст Ротшильдів не згадується в декларації за 2017 рік (тільки банк, де в Порошенка лежало у 2017-му не так багато коштів — близько 11 тис. дол.). Натомість у 2018-му вже 427 тис. доларів», — уточнює експертка.

«Яка це, нафіг, реформа?»

Часто у ЗМІ Петра Порошенка виставляли в негативному світлі порівняно з Володимиром Зеленським. Так, про це йдеться в моніторингу Інституту масової інформації, опублікованому 18 квітня, де ІМІ досліджував політичну джинсу перед виборами. ІМІ проводив дослідження в період із 1 по 12 квітня 2019 року у 13 популярних інтернет-ЗМІ, а повна вибірка становила понад 30 тисяч новин. У контексті «чорного піару» й контрагітації увагу експертів привернув сайт Znaj.ua, який виключно позитивно писав про Зеленського.

Скриншот/Znaj.ua

Цей сайт лише критично оцінював діяльність Порошенка, інколи скочуючись до відвертого чорного піару.

• «“Це чорна мітка, Петре”: Дубинський розказав, як Зеленській хвацько розвів Порошенка»;
• «У Порошенка “оригінально” відмазалися від скандального відео із “вбивством” Зеленського»;
• «Українці різко звернулися до Порошенка: “Коли ти підеш, барига?”»

Скриншот / Znaj.ua

У тексті, поміченому фахівцями ІМІ на Znaj.ua із заголовком «Зеленський відповів на звинувачення яскравим відео тренувань», крім позитивного іміджу кандидата Зеленського-спортсмена, на противагу наводять аргументи, які мали би переконати читача в «алкозалежності» Порошенка:

«А вже наступні кадри буквально підривають віру у тверезість Президента: ось він стоїть за трибуною під час якогось виступу і співає, пританцьовуючи: “Давайте работать, самбе — нет”, усім своїм аж занадто грайливим виглядом демонструючи явно “допінговий” настрій», — навели цитату фахівці ІМІ.

До речі, це цитата Петра Порошенка з публічної зустрічі на молодіжному форумі в Переяславі-Хмельницькому, куди президент завітав наприкінці лютого 2019 року. Там він розповів студентам анекдот і умовно показав кілька рухів, що позначають танець.

Фрази, які знецінюють деякі досягнення нинішнього уряду і влади загалом, лунали від Володимира Зеленського під час дебатів на НСК «Олімпійський» 19 квітня. Так, у завершальному слові він дорікнув Порошенку проблемами системи охорони здоров'я України:

«Медицина, з приводу реформи. Скажіть мені, будь ласка, якщо якісних ліків немає, раз доступних цін для ліків немає, якщо нормальних умов у лікарнях немає, якщо нормальних зарплат у лікарів немає, яка це, нафіг, реформа?».

Проте медична реформа не є заслугою або поразкою одного тільки Петра Порошенка, а являє собою цілий комплекс дій, спрямованих на трансформацію системи охорони здоров'я України, коментує для «Детектора медіа» Отто Стойка, кандидат медичних наук, головний лікар Київського міського Центру здоров'я, експерт ГО «Платформа Здоров'я». Зокрема, зміни в системі охорони здоров'я регулюються Законом «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який прийняла Верховна Рада у жовтні 2017 року.

«Медична реформа — це системна робота всієї галузі. Зокрема, Міністерства охорони здоров'я, органів місцевої влади, конкретних медичних закладів і самих лікарів. Звісно, була політична воля Петра Порошенка на загальну імплементацію медреформи, але на практиці зміни впроваджуються профільними установами. До прикладу, у 2018 році була створена Національна служба здоров'я України (НСЗУ) — центральний орган виконавчої влади. Саме ця установа, а не апарат Президента, реалізує головний принцип медреформи “гроші йдуть за пацієнтом” — оплачує вартість реально наданих медичних послуг напряму медичним закладам. Тому я вважаю, що з боку Зеленського закид про “погану медреформу” був не більше ніж популістичною заявою. Бо, наприклад, вже в самих медичних закладах, а не у глави держави, вирішують, яку саме зарплатню встановлювати конкретному лікарю», — пояснює фахівець.

Те саме стосується умов у лікарнях, про які також згадав Володимир Зеленський. Наприклад, оновлення технічного устаткування та ремонти в медичних закладах в Україні частіше стали здійснювати коштом місцевих бюджетів у рамках децентралізації та зміни принципу фінансування медичних установ. Тому цитату новообраного президента«нормальних умов у лікарнях немає, нормальних зарплат у лікарів немає», радше потрібно адресувати до органів місцевої влади, до медичних закладів і до ряду інших держустанов, аніж до президента напряму, впевнений Отто Стойка.

«Президент підтримує медичну реформу політично, декларує готовність її втілювати та справді сприяє цьому, проте пряма практична імплементація медичної реформи покладена на органи, які безпосередньо за неї відповідають. Там, де на місцевому рівні влада та самі медичні заклади працюють ефективно та де є бажання змін, зарплата лікарів зростає, а якість медичних послуг постійно підвищується», — резюмує він.