7 квітня на каналі 112 вийшов сюжет про Мінохорони здоров’я, проблеми з лікуванням важких хвороб в Україні, роботу швидкої допомоги, міжнародні закупівлі та реформу медицини загалом. Аналітики проекту VoxCheck виявили у 24-хвилинному сюжеті щонайменше 10 маніпулятивних та неправдивих тверджень.

Зокрема, у сюжеті йшлося про те, що в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун планує будувати американську модель медичної системи в Україні, що не відповідає дійсності. Уляна Супрун неодноразово підкреслювала, що для України МОЗ взяв практику європейських країн, а також Канади та Великобританії і тепер будує власну змішану модель системи охорони здоров’я.

Кілька неправдивих тез стосувалися швидкої допомоги. У сюжеті наголошувалося, що "швидка" реагує на виклики лише тоді, коли температура пацієнта – вище 40 градусів та може доправити його до найближчої лікарні без надання допомоги. Крім цього, йшлося, що час приїзду медиків складає 1 – 1,5 год.

Аналітики VoxCheck спростували ці твердження, зазначивши, що за результатами 2018 року, середній час приїзду "швидкої" – 8,5 хвилин. В межах 10 хвилин здійснюються 56 % від усіх викликів, а в межах 20 хвилин – 94% від усіх викликів. Під час транспортування пацієнтів медики зобов’язані надавати невідкладні діагностичні та лікувальні заходи, що закріплено у законодавстві. Перелік симптомів, при яких рекомендують викликати "швидку", затверджений ще з 2009 року.

У сюжеті йшлося про те, що Уляна Супрун закриває протитуберкульозні диспансери. Це є маніпуляцією, адже заклади почали закривати раніше, а в рамках медичної реформи заклади охорони здоров’я переходитимуть на амбулаторне лікування туберкульозу, оскільки воно більш клієнтоорієнтоване.

Значна частина маніпулятивних та неправдивих тверджень стосувалося міжнародної закупівлі ліків. Зокрема, у сюжеті зазначається: Супрун “запровадила монополію на держзакупівлю ліків у іноземних посередників”, що є перебільшенням та “вивела корупцію в системі охорони здоров’я на міжнародний рівень”. Насправді ж передача закупівель міжнародним організаціям навпаки привела до значної економії бюджетних коштів (близько 40 %) внаслідок зниження рівня корупції.

Неправдиве твердження стосувалося того, що нібито Бюджетний кодекс забороняє 100 % передоплату при закупівлі ліків у валюті. Такого положення в Бюджетному кодексі немає, а постанова Кабміну дозволяє робити повну передоплату за медичні закупівлі у міжнародних організацій на рік вперед.

У сюжеті також зманіпулювали інформацією про те, що термін придатності ліків закінчується ще до того, як їх постачають у лікарні. Утім такі проблеми утворились через провал із закупівлями у 2014-2015 роках, а стосуються це лише 0,2 % обсягу ліків, пише VoxCheck.

Останнє твердження про те, що результати аудиту міжнародних закупівель є негативними теж, за словами фактчекерів, є неправдивим. У звіті Рахункової палати справді були деякі претензії щодо прозорості та об’єктивності міжнародних закупівель у 2015-2017 роках. Хоча водночас там зазначалася економія коштів від передачі закупівель ліків міжнародним організаціям, яка становила до 40%. Це свідчить про ефективність їх роботи.

Нагадаємо, проект VoxCheck впродовж минулого року перевірив майже 2,5 тис. тверджень українських політиків та публічних осіб й виділив найпопулярніші міфи, які вони поширюють.