Дослідження показало, що перегляд російського телебачення знизився на 8% відсотків з 27% у 2014 році , й перегляд російських Інтернет ЗМІ знизився на 17% з 44% у 2014 до 27% у 2015 році.

Якщо менший перегляд теленовин можна частково пояснити ініціативою українського уряду заборонити трансляцію російських каналів в країні, доступ до Інтернет не був обмежений.

Довіра до українських медій зростає, й знижується до російських ЗМІ

Найбільш очевидною динамікою 2015 року було зниження довіри до російських ЗМІ всіх типів. Тим часом, коли довіра до російських медій спадала, довіра до українських ЗМІ навпаки посилилась. Найбільше українці вимагають від медіа чесних та достовірних новин: 46% респондентів поставили ці стандарти на перше місце.

Тим не менше, українці стають більш критичними щодо якості новин, до яких мають доступ. Зокрема, менше людей задоволені об’єктивністю та балансом (представленням протилежних точок зору). Порівняно з 2014 роком, спостерігається 8% зниження кількості людей, що оцінили теленовини як об’єктивні.

Здатність громадян вирізняти джинсу (спонсоровані політиками або бізнесами медіа повідомлення, що подаються як журналістські матеріали) не змінилась протягом останнього року: 49% респондентів відповіли, що знають про існування джинси в медіа, й 57% з них вміють вирізняти її з інформаційного потоку (близько 28% всіх громадян). Детальний звіт про дослідження можна знайти у розділі Медіа дослідження на сайті проекту «У-Медіа» Інтерньюз/USAID http://umedia.kiev.ua/english/u-meida-program-description/dosldz.

Українці традиційно залежать від телебачення, коли шукають на новини. Однак, протягом останнього року перегляд теленовин знизився як на національному, так й на регіональному телебаченні: 85% опитаних дивляться теленовини на національних каналах й 79% на регіональних регулярно, що менше на 8% й 9% відповідно, якщо порівняти з 2014 роком.

Старші вікові групи дивляться теленовини більше, ніж молодші: 93% людей віком від 46 до 55 років та 95% у віці 56-65 років отримують новини переважно за допомогою телебачення. Молоді люди віком до 25 років під час пошуку новин надають перевагу соціальним мережам (таким як ВКонтакте та Одноклассники) - їх частка становить 80%; менше молодь дивиться телебачення (66%), багато споживають онлайн новин (63%) та майже не читають газет (17%).

Загалом, користування Інтернет для отримання новин (на відміну від розваг та інших цілей) зросло на 6% в 2015 році: 51% респондентів у 10 регіонах регулярно відвідують новинні веб- сайти. Ті респонденти, хто відвідують онлайн медіа для отримання новин, надають перевагу сайтам національного рівня (88%) й менше відвідують місцеві (28%). Донецький регіон відрізняється від загальнонаціональних тенденцій – тут найменше зо всіх регіонів споживають національні Інтернет новини (70%), й найбільше дивляться новини на місцевих сайтах (69%).

Серед соціальних мереж найпопулярнішими залишаються російські ВКонтакте та Одноклассники, які відвідують для отримання новин 38% та 31% користувачів Інтернету відповідно. Фейсбук є джерелом новин для близько 20% Інтернет-користувачів в Україні.

Опитування було проведене дослідницькою компанією InMind з вибіркою 4048 респондентів, що включає репрезентативну вибірку 300 осіб у 12 регіонах України – Київській, Львівській, Вінницькій, Полтавській, Сумській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій та Харківській областях. К респондентів було додано в решті регіонів для побудови національної вибірки. Інтерв’ю в Донецькій та Луганській областях проводились на підконтрольній українському уряду території.

Всі динаміки за 2014 та 201 роки наведені для 10 контрольних регіонів, в яких опитування проводилось в 2014 році - Київської, Вінницької, Львівської, Донецької (контрольованої українським урядом), Одеської, Миколаївської, Донецької, Закарпатської, Черкаської та Харківської областей.

Дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Дані, що наведені у цьому дослідженні, є виключно відповідальністю Інтерньюз та InMind, і не обов’язково відображають точку зору USAID та уряду США.