Про це йдеться на сайті EJO.

Перш за все увагу привернули результати запитів «гомосексуальність» та «гей» у популярних пошукових системах. Російський «Яндекс» за ними не видає жодних актуальних посилань. «Журналістські матеріали про гомосексуальність час від часу публікуються, хоч найбільший пошуковик Росії, очевидно, запрограмований таким чином, аби ці історії ніколи не з’являлися у ньому», — йдеться в дослідженні.

Аналогічний запит у німецькій версії Google дає користувачеві безліч лінків на десятки нещодавно опублікованих статей, включно з головними німецькими медіа, серед яких BILD, Die Welt, FAZ та Berliner Morgenpost. При цьому матеріали подані в широкому діапазоні: від дуже толерантних до таких, що піддають гомосексуальність сумніву.

Російські медіа розповсюджують думку, що «праведні росіяни борються з грішною Європою». Дослідники швидше констатують, що термін «Гейропа» використовується як основний аргумент проти Європейського Союзу та його демократичних принципів. Європа подається як аморальна цивілізація, що вимирає. Іноді за замовчуванням мається на увазі, що в ній 100 % геїв.

Загальне визнання отримав російський політик від партії «Єдина Росія» Віталій Мілонов за свої різки заяви. Йшлося про притягнення Мадонни, Rammstein та Леді Гаги до суду за «гомосексуальну пропаганду». Також він ініціював вивчення опери «A Summer Night’s Dream» Бенджаміна Бріттена на предмет згадок про гомосексуальність, педофілію та наркотики. Усі ініціативи супроводжувалися широкими медіакампаніями.

Таким чином у громадській свідомості поняття «гей», «педофіл» та «збоченець» стали синонімами.

Дослідження найбільш популярних російських онлайн-газет «Коммерсант», «Известия», «Ведомости», «Комсомольская Прада» за останні два роки показало, що стосовно гомосексуальності вживається лише дискримінаційний термін «сексуальна меншина». Він асоціюється з хворобою, чимось «ненормальним» і «незаконним».

Більшість повідомлень про гомосексуальність в російських ЗМІ були опубліковані до 2013 року. Саме тоді було прийнято закон про пропаганду нетрадиційних сексуальних зв’язків серед неповнолітніх. Він забороняє «гомосексуальну пропаганду» — тобто будь-які позитивні чи нейтральні твердження щодо теми лесбійок, геїв, бісексуалів чи трансгендерів (ЛГБТ) у присутності неповнолітніх. Штраф за порушення закону — мільйон рублів, а якщо повідомлення поширено у медіа — припинення діяльності ЗМІ на термін до 90 днів. Як результат — багато журналістів перестали висвітлювати цю тему взагалі.

«Після 2013 року слово гомосексуальність з’явилося у ділових газетах «Коммерсант» та «Ведомости», але переважно у рубриках про культуру, і концентрувалися в основному в рецензіях на фільми та книги. Найбільші газети країни «Известия» та «Комсомольська правда» часто повідомляли про гомосексуальність, хоча це переважно були гомофонні коментарі знаменитостей, ініціативи Мілонова у російському парламенті та їхнє обговорення, а також наскільки сильно слід карати гомосексуальність» — йдеться в статті.

Також у російських медіа поширені вирази «гомосексуальність — наш внутрішній ворог», «Росія — остання твердиня моральності», «кінець содомії».

Німецькі газети відрізняються від російських перш за все тим, що тема гомосексуальності не є для них табу: щоденно публікується багато повідомлень з різних аспектів цієї теми.

Відображаються різні погляди на це питання. Так, німецький таблоїд BILD часто показує любовні історії геїв або розповідає про буденне життя гей-родин. І навіть супроводжує фотографії до статей на інші теми «гомосексуальними деталями».

Süddeutsche Zeitung (SZ) на своєму сайті ставить значно гостріші соціальні питання: відносини між гомосексуальністю та церквою, релігією. З 2014 року газета започаткувала проект «Наскільки толерантною є Німеччина?», в рамках якого опитала 3,5 тисяч читачів. Щотижня їм надавали відповіді на їх запитання.

Іншу позицію висвітлює Frankfurter Allgemeinen Zeitung (FAZ). Консервативна щоденна газета постійно висловлюється проти пропозицій рівності геїв та лесбійок в державних навчальних планах. Йдеться, серед іншого, про такі твердження як «перевиховання суспільства на гомосексуалів» та «заохочення образи дітей».

Нейтральний підхід подає сайт Die Welt, що містить окремий розділ про гомосексуальність. Він пропонує багато новин та роз’яснювальних статей: про стиль життя геїв, їх публічні зізнання, одруження та проблеми з церквою. Видання також повідомляє про гомофонні соціальні тренди у Європі та світі.

Також у дослідженні зауважується, що важливу роль у суспільному сприйнятті теми гомосексуальності відіграє мова, яка використовується для її висвітлення. Вживання медичних термінів несе в собі негативну оцінку.

З цього приводу у 2013 організаторами міжнародного театрального фестивалю за права людини «Bok-o-Bok» було опубліковано брошуру для журналістів у Росії. Там, зокрема, містилися такі поради та рекомендації про те, як коректно писати про спільноту геїв:

– «Госмосексуальність» замість «гомосексуалізм» чи «гомосексуаліст» — «ізм» та «іст» натякає на патологію, подібно до «алкоголізм»;

– Транссексуали не «змінюють свою стать», а виправляють;

– Терміни «неправильна сексуальна орієнтація» чи «сексуальні меншини» — некоректні. Краще вживати «гомосексуал» або просто «гей».

– «Гетеросексуал» замість «природна орієнтація». Згідно з Всесвітньою організацією здоров’я, з 1990 року існує три типи сексуальною орієнтації: гетеросексуальна, гомосексуальна та бісексуальна.