«Україна найбідніша в Європі», «українці живуть за межею бідності», «в Україні щороку вимирає ледь не ціле місто» і ще чимало тез про скрутне економічне становище України можна почути дуже часто. Тезу про «найбіднішу» країну — нерідко без посилань на дані з офіційних джерел — поширюють як українські політики, так і російські медіа. MediaSapiens розповідає, хто і де просуває тезу про найбіднішу Україну, втричі меншу пенсію, ніж у Росії, 30% людей, які живуть за межею бідності і «голодний народ» та пояснює, на що під час оцінки економіки країни варто звертати увагу й чому, на думку економістів, реальний валовий внутрішній продукт України може бути вищий за той, який ми бачимо у статистиці. 

Хто сказав, що Україна — найбідніша країна Європи?

У своїй нещодавній статті президент Росії Володимир Путін назвав Україну «беднейшей страной» — навіть біднішою за Албанію, Молдову та Косово. У тексті Путін нібито посилається на дані Міжнародного валютного фонду щодо валового внутрішнього продукту — одного з найважливіших показників розвитку економіки, за допомогою якого можна побачити, скільки товарів і послуг вироблено в країні за рік, й умовно визначити, в якому стані економіка цієї країни.  Однак прямого посилання на дані МВФ у тексті Путіна немає. 

У жовтні 2018 року «Європейська правда» та УНІАН написали: згідно з даними нового звіту МВФ, Україна є найбіднішою країною Європи. Проте послались вони не на офіційний сайт валютного фонду, а на пост економіста, керуючого приватним інвестиційним фондом у США Володимира Компанійця. «Тепер Молдова займає 133 місце в світі 2694.469 дол ВВП на душу населення, а Україна 134 місце в світі 2656.01 дол ВВП на душу населення. До речі, офіційна зарплата в Молдові також суттєво більша, ніж в Україні. Середня офіційна зарплата в другому кварталі 2018 року: Молдова — 375.82$ (6369.8 леїв), Україна — 325.53$ (8529 грн). За розміром офіційної середньої зарплати Україна також займає останнє місце в Європі», — пише Компанієць. 

Однак за даними Держстату, у грудні 2018 року середня зарплата в Україні становила 10572,88 гривень, у грудні 2017 — 8777 гривень. Новину з посиланням на допис Володимира Компанійця, але вже від 22 березня цього року, написав і «Обозреватель». У тексті йдеться, що за результатами 2020 року ВВП України становив 154,8 мільярдів доларів, на 0,1% менше в порівнянні з 2019 роком. Падіння реального ВВП становило 4%, дефлятор (ціновий індекс, за допомогою якого вимірюють загальний рівень цін на «споживчий кошик») — 9,8%. «За показником ВВП на душу населення Україна залишиться найбіднішою країною Європи»,  — резюмує Компанієць. 

Новину із посиланням на тезу Компанійця, що у 2018 році Україна стала найбіднішою країною Європи, зробив і сайт ТСН. На дані Компанійця не раз посилався канал ZIK. Наприклад, у новині про те, скільки заробляють чиновники в Україні та Польщі, або чому в естонських чиновників зарплата нижча, ніж в українських. Цифри наводять зі слів Компанійця, а не з офіційного джерела. 

Що Україна — найбідніша країна Європи, казав і прем’єр-міністр часів Януковича Микола Азаров. Зокрема, повідомлення із заголовком «Экс-премьер Азаров назвал Украину беднейшей страной в Европе» опублікували на сайті радіо «Говорит Москва» 13 березня 2021 року. У новині йдеться, що раніше позиції найбідніших країн займали Молдова та Албанія. У тексті, посилаючись на слова Азарова в ефірі цієї радіостанції, стверджують, що щороку в Україні вимирає ледь не ціле місто: «Судьба Украины очень незавидная. Вы если не знаете, это беднейшая страна в Европе по абсолютно всем параметрам. Это страна, в которой рождаемость в два с половиной раза меньше, чем смертность. А смертность после переворота увеличилась на 155 тысяч человек в год. Это очень много, это вымирает каждый год целый город. Средний украинский город, он просто вымирает. Уровень жизни пенсионеров вы даже себе представить не можете».

Російське видання «Дни 24» також опублікувало новину із заявою Азарова про «найбіднішу країну Європи» та написало, що експрем’єр порівняв розмір пенсій у Києві та Москві. «В рамках эфира на станции «Говорит Москва» политик вспомнил о временах, когда средняя зарплата в регионах Украины была выше среднероссийской, как и пенсия. Экс-премьер пожаловался, что этот период закончился «совсем недавно», а именно 7—8 лет назад. В 2021 году, по данным Росстата, пенсия в России превышает 200 долларов, когда украинские граждане получают около 126 долларов. Азаров резюмировал, что Украина сегодня оказалась беднейшей страной в Европе «по всем параметрам», и ее смогли обойти даже Молдова и Албания», — йдеться у новині.

Що Азаров порівняв пенсії в Києві та Москві, писало й видання «РИА Новости». Конкретних даних, якою була середня заробітна плата та пенсія у Києві й Москві 7 років тому та зараз, щоби порівняти могли й читачі, у матеріалі не наводять. Однак у тексті йдеться, що, за словами Азарова, середня українська пенсія приблизно втричі менша за середню російську. Про «пенсійні порівняння» Миколи Азарова писало також видання «Газета.ru».

Насправді ж станом на 1 січня 2021 року середній розмір пенсії в Росії становив 16789 рублів, тобто приблизно 5792 гривні. Тим часом за даними Пенсійного фонду України станом на січень 2021 року середній розмір пенсії в Україні сягав 3507 гривень. Як бачимо, середня пенсія в Росії і справді вища, але не в три рази, а менш ніж у два.  Економіст Київської школи економіки Юрій Шоломицький каже, що вища майже у два рази пенсія не означає вдвічі вищий рівень життя. Адже для оцінки потрібно звертати увагу  на показник рівня цін у реальному вимірі. «Ці цифри — розмір пенсії — мало що кажуть. Завжди важливо те, скільки за ці гроші ви можете купити товарів на цій території. У Росії можуть бути вищі ціни на деякі товари та послуги, ніж в Україні», — каже Юрій Шоломицький. За даними сайту www.numbeo.com, де публікують середні актуальні ціни на товари і послуги в різних країнах світу, наприклад, буханець свіжого хліба в Росії в середньому коштує 40 рублів (приблизно 15 гривень), а в Україні середня ціна на хліб — приблизно 16 гривень. Ціна на молоко, куряче філе, яйця в Україні та Росії теж майже однакова. Натомість яловичина в Україні в середньому коштує на 50 гривень менше, ніж в Росії, хоча більшість товарів із продуктового кошика мають невелику різницю в ціні. В Україні нижчі ціни, наприклад, на алкоголь, міський транспорт, оренду житла, інтернет-зв’язок тощо. Середня вартість комунальних послуг в Росії і в Україні майже однакова: понад 2800 гривень в Україні та понад 7700 рублів у Росії. 

Хто крім Азарова?

Народний депутат України від «Опозиційної платформи — За життя» Василь Німченко у коментарі Першому незалежному також казав, що Україна — найбідніша країна Європи, однак не назвав джерело цього факту. Ще один народний депутат — від партії «Слуга народу» — Данило Гетманцев в інтерв’ю виданню «Гордон» назвав Україну «дуже бідною країною», біднішою за Колумбію, Індонезію та В’єтнам. «Мы с вами очень бедная страна. За последние 30 лет в Украине был самый низкий показатель прироста ВВП в мире. Отрицательный. Это если сравнивать со странами, где этот показатель в принципе отслеживается. Потому что есть еще Сомали, но там даже статистики нет. По сравнению с показателями 1991 года ВВП Украины упал на 30%», — йдеться в тексті видання «Гордон». Цю цитату поширили, наприклад, «Деловая столица» чи російська інформаційна агенція Regnum. Остання написала, що Україні потрібно думати, як економічно наздогнати Вірменію чи Білорусь, а не Польщу, як прогнозував прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Що Україну визнали найбіднішою країною Європи, писало й російське видання Lenta.ru у жовтні 2019 року. У тексті йдеться, що Україна опинилася на останньому місці рейтингу за купівельною спроможністю серед 42 країн Європи за версією компанії  GfK. Таке дослідження існує і в ньому йдеться, що чистий дохід серед 42 досліджуваних країн значно варіюється: Ліхтенштейн, Швейцарія та Люксембург мають найвищу середню купівельну спроможність, тоді як Молдова, Косово та Україна — найнижчу. 

Російська «Газета.ru» також писала про «страшний стан економіки України». Наприклад, 24 травня 2019 року видання оголосило: «мечты разрушены: Украине предрекли 50 лет бедности». У статті нібито оперують даними Світового банку, однак прямого посилання на звіт установи не подають. Також у тексті зазначають, що Україна «виживає за рахунок економічної допомоги міжнародних фінансових організацій», а «по оценке Госстата, в середине прошлого года доля граждан с доходами ниже фактического прожиточного минимума (3233 гривны — $122,7) составила 31,7% населения (12,2 млн человек)». Насправді за даними Держстату України людей, які мають доходи, менші від прожиткового мінімуму у 2018 році було 496,7 тисяч, а у 2019 — 472,8 тисяч. 

Що кажуть офіційні дані

За даними Державної служби статистики, номінальний ВВП країни за 2020 рік становив 4194,1 мільярдів гривень. Порівняно із 2019 роком він зменшився (у постійних цінах 2016 року) на 4%. У розрахунку на одну людину номінальний ВВП України за 2020 рік становив 100,47 тисяч гривень.

ВВП України за IV квартал минулого року — 1301,5 мільярд гривень, на 0,5% менше, ніж за аналогічний період 2019 року. Порівняно із ІІІ кварталом 2020 року він зріс на 0,8%. За даними Світового банку, які установа оприлюднила у своєму звіті «Перспективи світової економіки» у червні 2021 року, ВВП України має зрости на 3,1% у 2022 та 2023 роках. У квітні 2020 року Міжнародний валютний фонд оприлюднив огляд Фонду «Перспективи світової економіки» (WEO), за даними якого економічне зростання в Україні в 2021 році прогнозується на рівні 4% — у жовтні минулого року цей показник не перевищував 3%

У 2018 році за даними МВФ Україна посіла 111  місце у світі за рівнем ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення ($ 9,283).  Це все ж краще, ніж Молдова, хоча гірше, ніж Албанія. Також за даними МВФ у 2018 році номінальний ВВП становив 124 603 мільйонів доларів, а за даними Світового банку — 130 832. 

Однак у тому ж 2018 році, за даними МВФ, у списку країн за рівнем ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення нижче за Україну опинилися, наприклад, Індія, яка не є економічно відсталою країною. На думку керівника Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки Юрія Шоломицького, це проблема нерівномірного вироблення ВВП, яка завжди є в «країн-середнячків». «Коли країна велика і за розміром, і за кількістю населення, але ще не має представлення в економіці усіх верств населення, показник ВВП може занижуватися. В Індії, як і в Україні, є різниця між ВВП, яке виробляє міське і сільське населення. І в Індії ця різниця ще більша, ніж у нас, — каже Юрій. — Міська економіка виробляє більше, але коли ми рахуємо показник ВВП, то ми туди включаємо і село, в якому люди звикли жити на 10 рупій на місяць». Схожа ситуація із заниженням ВВП може бути, наприклад, в Аргентині та інших країнах Південної Америки, або в країнах Південно-Східної Азії.  

Чому ВВП — не завжди репрезентативний показник

Звісно, Україну не можна вважати однією із найбагатших країн, однак чи варто стверджувати, що вона є найбіднішою країною Європи? Більшість видань чи політиків, які просувають цю тезу, як бачимо, не посилаються на чіткі дані та конкретні дослідження. А якщо оперують конкретними показниками, то зазвичай це ВВП на душу населення. 

Юрій Шоломицький каже: у випадку України цей показник може бути нерепрезентативним. «Це пов’язано з тим, що в Україні різнитиметься рівень ВВП у місті та в селі, і ця різниця може бути значною. В українських містах ВВП виробляється доволі продуктивно, тому зарплати там набагато вищі, ніж у селах та містечках, де натомість є клас людей, які чекають на соціальну допомогу від держави, що знижує цифру ВВП, — каже Юрій Шоломицький. — Якщо шукати виправдання, чому показник ВВП на душу населення в Україні занизький, і думати над тим, як правильно його рахувати, варто зважати на закриту економіку, яка створюється в селах, адже нерідко селяни живуть самодостатньо: вирощують необхідні продукти і продають їх одне одному». Показовий приклад — вирощена на городах картопля, яку їстимуть не лише сільські,  а й чимало міських мешканців, а також продаватимуть на базарах. За даними видання «Тексти», 95% картоплі — а це чи не головна українська їжа — вирощують люди для себе або неофіційного перепродажу. Ця важлива частина української економіки не потрапляє до статистики. 

Юрій Шоломицький додає, що у визначенні економічного стану України також варто зважати на те, що населення країни старішає й через це працездатного населення мало, а залежного — дітей і пенсіонерів, — багато. «А ще — на частку тіньової економіки, яка в нас велика. Якщо ми її врахуємо, то ВВП суттєво збільшиться і виведе нас далеко за показники тієї ж Молдови, з якою нерідко порівнюють Україну, і всіх інших маленьких країн на кшталт Грузії та Вірменії, — каже пан Юрій. — Останні кілька років ВВП України зростав, і якби не епідемія коронавірусної хвороби, він би зростав і далі. Модель економічного зростання зазвичай ділиться на три компоненти: капітал, робоча сила та покупна продуктивність. Є країни, в яких є постійний приріст населення, кількість робочої сили також збільшується і масштаб економіки росте. У нас інакше: кількість населення зменшується, але й рівень ВВП реально зростає — це свідчить про збільшення продуктивності праці». 

Юрій Шоломицький згадує також про валовий внутрішній продукт за паритетом купівельної спроможності — показник, який визначає, які товари і послуги ви можете купити всередині країни. «Якщо я отримуватиму зарплату дві тисячі доларів в Україні, то за ці гроші зможу купити більше послуг перукаря чи харчів, ніж за ці ж гроші, наприклад, у Німеччині, адже послуги та продукти тут дешевші, — каже Юрій Шоломицький. — Цей показник вираховує Світовий банк, на нього теж важливо зважати при оцінці економіки країни». 

На думку експерта, важливо й те, чи закритою є економіка і як розподіляються гроші всередині країни. Тож Юрій Шоломицький радить звертати увагу на рівень зарплат та пенсій та коефіцієнт Джині — показник нерівності розподілу, за допомогою якого можна визначити нерівність доходів домогосподарств країни чи регіону. «Однак ВВП — це підсумок, хоча він неідеальний, і не враховує розриву у доходах міського та сільського населення, як у випадку України, Індії чи Аргентини. Не можна винуватити людей у тому, що вони непродуктивно виробляють ВВП, особливо якщо вони живуть не в багатстві, але задовольняють свої базові потреби», — каже Юрій Шоломицький. 

Світовий банк на сьогодні дає визначення абсолютної бідності як ситуації, коли людина живе менш, ніж на 1,25$ (приблизно 0,9 €) на день. «Ми можемо ці самі гроші перерахувати в український дохід (1050 гривень на місяць) й зрозуміти, чи є в Україні абсолютна бідність — коли людина не може собі купити достатньо їжі, щоби прожити день. У нас мало таких людей. Якщо у селах люди нічого не отримують і живуть на «подачки» від держави, це не означає, що вони живуть за межею абсолютної бідності, адже вони самі себе забезпечують продуктами, — каже пан Юрій. — У них є покриття субсидій, і вони створюють власну закриту економіку, якої ми не бачимо, бо вони з нею не виходять назовні. Статистика про це не знає. І ми в цьому плані відрізняємося навіть від країн Африки, тому що їм для того, щоби себе прогодувати, часто не вистачає того, що вони самі виробляють».

Фото: unsplash