Новинним медіа треба надати змогу вільно висвітлювати кризу в Криму – «Репортери без кордонів»

ua.comments.ua

Природа поточних подій на Кримському півострові продовжує бути темою інформаційної війни, і тим часом спостерігаються численні порушення свободи слова в ЗМІ.

«Ми нагадуємо всім сторонам конфлікту, що вони мають обов'язок захищати журналістів та дати їм змогу працювати без перешкод», – каже Крістоф Делуар, генеральний секретар «Репортерів без кордонів».

«Владні особи Криму та збройні сили, що контролюють цей регіон, мусять зробити все можливе, аби місцеві медіа могли поновити свою роботу, відновити комунікаційну інфраструктуру та прибрати перешкоди, що не дають деяким журналістам потрапити на півострів».

Також Делуар додав: «байдуже, наскільки складною є поточна ситуація – нема підстав для довільного переривання роботи певних засобів ЗМІ чи фізичних нападів на журналістів».

Відучора припинилась трансляція головної незалежної телестанції півострова, «Чорноморська». У Радіотелевізійному передавальному центрі Криму стверджують, що вони були змушені припинити сигнал «з незалежних від нас причин», однак подальших пояснень не надали.

Державна телестанція ДТРК Крим, головний офіс якої 28 лютого захопили солдати, нині – єдиний місцевий канал, доступний кримським глядачам. Чорноморська продовжує вести трансляції через кабельну та супутникову мережу та інтернет, однак її сайт став жертвою атаки хакерів.          

Вчора кримський уряд погрожував припинити локальну трансляцію українських телеканалів через «створення враження збройного втручання». У заяві для преси було сказано: «Якщо ця негативна (…) кампанія не припиниться, владі Криму доведеться перекрити цей потік брехливої та однобічної інформації, з метою захистити населення від його впливу».    

1 березня близько 30 озброєних чоловіків, що начебто представляють проросійський рух «Кримський фронт», увірвались до прес-центру в Симферополі, столиці Криму, де знаходяться офіси Центру журналістських розслідувань. Після кількагодинного блокування, журналісти нарешті змогли піти, частково забравши з собою обладнання.

«З цього будинку виходить неправдива інформація», - сказав один з учасників руху, закликаючи журналістів повернутись якнайшвидше. Також журналістам було сказано, що «Кримський фронт» готовий забезпечити їх фінансово аби досягнути «згоди щодо належного висвітлення подій».

Оператор зв'язку «Укртелеком» не працює з вечора 28 лютого, коли озброєні люди взяли під контроль кілька центрів передачі та обірвали кабелі, відключивши частину півострова від стаціонарного телефонного зв'язку, доступу до Інтернету та мережі мобільного зв'язку ТріМоб.

Багато журналістів з Києва не змогли потрапити до півострова через КПП, встановлені на кордонах між Кримом та рештою країни.

Богдан Кутєпов, репортер  альтернативної телестанції Громадське, сказав, що 1 березня його завернули назад разом з колегами з каналів Інтер, CDF та France 24. Озброєні охоронці пункту погрожували відкриттям вогню, якщо журналісти спробують їх сфотографувати.

Двоє інших журналістів, з Херсону, Ігор Трубаєв з «Херсонських вістей» та Олег Зайченко з «Твоєї правди» були змушені повернутись з КПП в Армянську того ж дня.

На кількох журналістів фізично напали протягом їхньої роботи в Криму. Двоє операторів каналу ATR були побиті в Сімферополі 1 березня, коли вони знімали силовиків, що охороняли будівлю регіональних урядовців.

Напруга між прихильниками та противниками нового уряду призвела до нападів на журналістів у східній Україні.

Репортер «Радіо Свобода» був побитий та примушений стати навколішки і поцілувати російський прапор протягом демонстрації в Харкові 1 березня. Журналісти «Першого ділового каналу» та агенції новин «УРА-Інформ.Донбас» були побиті під час висвітлення мітингу в Донецьку наступного дня.

Переклад: Олена Оксенич

comments powered by Disqus