Видання «Проект» створив колишній головний редактор каналу «Дождь» та екс-редактор сайту РБК Роман Баданін. У новому розслідувані цього медіа йдеться про те, як Кремль зміг контролювати популярні в Росії канали у Telegram. Джерелами інформації стали співрозмовники, які є близькими до адміністрації Володимира Путіна.

Як пишуть у матеріалі, контролем над анонімними каналами у меседжері влада РФ зацікавилася наприкінці 2016 року. Згодом у Москві заспокоїлися, бо зрозуміли, що авторів цих каналів можна легко підкупити. Крім того, влада через підрядників почала створювати мережу лояльних каналів.

«В адміністрації президента вирішили, що простіше не заводити свої канали, а залучити підрядників, тобто людей, які будуть або ставити потрібну інформацію в свої канали, або зможуть "розмістити" її в сторонніх каналах», — пишуть автори тексту Михайло Рубін та Роман Баданін.

Одним із таких підрядників стали учасники руху «Наші». Мережею Telegram-каналів завідує прес-секретар цього руху Христина Потупчик. Джерела «Проекту» до цієї мережі віднесли такі канали, як «Акитилоп», Ortega, «Полный П», а також 338 і «Медиатехнолог».

Крім Потупчик, ще одним підрядником став Фонд розвитку громадянського суспільства колишнього начальника внутрішньополітичного управління Костянтина Костіна

 Щоб збільшити, натисніть на картинку. Джерело: "Проект"

«Працювати в Telegram виявилося дуже просто — підрядники отримували готівку і платили авторам каналів. Ті за гроші погоджувалися розміщувати що завгодно. А ще впроваджувати стоп-листи, ставити «блоки» і навіть «блоки на блоки», — йдеться у розслідуванні.

«Проект» перевірив цю інформацію. Його кореспондент зв’язався з декількома великими каналами, які були готові опублікувати пости без помітки «Реклама». Наприклад, популярний російський канал про політику «Незыгаре»  за пост понад сто слів просив 1,5 біткоїна.

Як розповіли джерела «Проекту», один з операторів, який займається Telegram-каналами, отримує 11 млн рублів на місяць. Частина цих грошей використовується на оплату потрібних постів, а частину підрядник залишає собі.

«Схема працювала безвідмовно. Навіть найдурніша інформація, опинившись у великому каналі, отримувала широке поширення. І багато ЗМІ не вважали негожим посилатися на Telegram-канали. Наприклад, не мала відношення до дійсності «новина» «Незигаря» про плани Володимира Путіна вже в цьому році змінити Конституцію. А цитували її в ефірі «Ехо Москви», — пишуть автори розслідування.

Але можливість розмістити платний пост далеко не єдина опція в Telegram-каналах. Владі РФ було важливо не стільки розміщувати потрібну інформацію, скільки навчитися не допускати появи непотрібної. Для цього використовуються «стоп-листи». Це свого роду «темники». Тобто каналам платять за те, щоб певна інформація не з’являлась у них.

«Їх впроваджували двома способами: або постановкою каналу в цілому під контроль лояльним підрядником, або купівлею блоків. «Поставити блок» можна на негативні згадки певних політиків, людей і подій», — пише «Проект».

За словами співрозмовників видання, «приборкавши» Telegram, Кремль став більше цікавитися WhatsApp і Viber.

Нагадаємо, «Детектор медіа» писав, що влада Росії прибирає анонімність користувачів у месенджерах. З травня наступного року месенджер має за номером телефону дізнатися у оператора зв’язку, чи є такий абонент. Відповідь мають надати за 20 хвилин. В Росії SIM-картки продають лише за паспортом.

До цього, 16 квітня, «Роскомнагляд» почав блокування месенджера Telegram та попередив про те, що має намір обмежити роботу VPN і проксі-сервісів, за допомогою яких можна обійти блокування.