Боротьба з безкарністю за злочини проти журналістів – чи складе іспит влада?

Фото: ІМІ

16-го вересня, у день вшанування пам'яті Георгія Гонгадзе та інших загиблих українських журналістів, в Адміністрації Президента відбулась зустріч представників медійних організацій та силових структур. Як повідомляла «Телекритика», на цій зустрічі було прийнято рішення створити робочу групу, яка контролюватиме розслідування злочинів проти журналістів, до якої увійдуть представники медійних громадських організацій, Адміністрації Президента України і силових структур.

На прес-конференції, яка відбулась вчора в приміщенні НСЖУ, учасники зустрічі розповіли про завдання, які стоятимуть перед робочою групою.  Як пояснила медіаюрист Тетяна Котюжинська, головна ціль – покласти край практиці безкарності за порушення прав журналістів, в тому числі за злочини про тих.

Так, за даними Інституту масової інформації, які озвучила Ірина Чулівська, від початку 2015 року (за 8 місяців) зафіксовано 224 факти порушень прав журналістів, в тому числі 36 побиттів та 1 убивство. Ця цифра є меншою, ніж за такий же період 2014 року (840), однак тримається на рівні 2012-2013 рр. Зростання кількості нападів на журналістів у 2014 році пов’язане в першу чергу із подіями на Майдані. Однак із цих 224 випадків порушень за перше півріччя 2015 року тільки троє були розслідувані за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів і дійшли до суду.

Коли юристи, представники медійних організацій запитують у правоохоронних органів, чому порушення прав журналістів не розслідуються, то отримують розмиті відповіді чи пояснення, що буцімто немає складу злочину чи події злочину, каже Тетяна Котюжинська: «При цьому часто мова йде про очевидні злочини, які зафіксовані на камеру, де видно весь склад злочину – однак по таким очевидним справам не відбувається розслідування. Це та практика, яку ми хочемо змінити, оскільки безкарність породжує безкарність. Ми прагнемо, щоб проти порушників були реальні вироки, а не штрафи у 850 грн. Тоді це буде сигнал чиновникам, приватним підприємцям, правоохоронцям, що не можна порушувати професійні права журналістів».  

Склад та регламент робочої групи буде визначено до кінця поточного тижня. 23-го вересня відбудуться установчі збори, на яких представники правоохоронних органів мають доповісти про хід розслідування щодо десяти найбільш резонансних справ. А 23-го листопада, до Міжнародного дня боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів, має бути готовий звіт про хід розслідування усіх справ, які мали місце в 2015 році. Крім того, робоча група розробить пояснення для правоохоронних органів і для слідства, аби було зрозуміло, яким чином мають застосовуватись статті, що карають за порушення прав журналістів, особливо стаття 171 Кримінального кодексу, що передбачає кримінальне покарання за перешкоджання журналістам здійснювати професійну діяльність.

«Ми вже мали досвід  з Міжвідомчою робочою групою при Президентові України, і її робота була неефективною, - пояснила пані Котюжинська. - Цього разу ми не хочемо, щоб нам лише казали “слідчі знають, роблять, тримають на контролі”. Ми запропонували, щоб це було взаємне інформування: про факти перешкоджання журналістській діяльності  - з нашого боку, і про хід розслідування – з боку правоохоронців. Однак інформування з подробицями: скільки експертиз проведено по певній справі, які зроблені звернення до суду, які результати розслідування. Це важливо, оскільки може бути спеціально недбало проведене слідство, щоб справа провалилась у суді, або щоб була закрита в суді».

Пані Котюжинська підкреслила, що правоохоронні органи можуть давати знеособлену інформацію, аби не розголошувати таємниці слідства, однак у будь-якому випадку члени групи будуть зобов’язані не розголошувати конфіденційну інформацію, якщо така стане їм відома. Тетяна Котюжинська також зазначила, що зі свого боку правоохоронним органам запропонують юридичну допомогу: «Ми готові запросити практикуючих адвокатів, аби вони працювали зі слідчими  і змогли знайти шляхи прискорювати процес розгляду справ».  

Валентина Теличенко, представниця Мирослави Гонгадзе, також брала участь у прес-конференції, і  розповіла на якому етапі зараз перебуває справа про вбивство Георгія Гонгадзе (подробиці у матеріалі MediaSapiens). Вона також звернула увагу, що зараз в Україні немає розуміння того, що таке перешкоджання діяльності журналіста: «Були випадки, коли в органах можуть сказати, що раз матеріал таки вийшов, незважаючи на перешкоджання, і журналіст цілий, то значить цього перешкоджання не було». Пані Теличенко наголосила, що треба пам’ятати, за перешкоджання професійній діяльності передбачене не обов’язково кримінальне покарання, однак у нас «дрібні» випадки навіть не розглядаються: «Якщо чиновник, наприклад, виштовхав журналіста зі свого кабінету, і це ще й зафіксовано на камеру – то за це чиновника мають звільнити з його посади, бо це порушення  посадових обов’язків».   

Під час прес-конференції Наталя Лигачова, шеф-редактор «Телекритики», зазначила, що випадки порушення прав журналістів тісно пов’язані із іншим актуальним питанням – безпекою в зоні АТО та відповідальністю роботавців за журналістів, які працюють там. Пані Лигачова представила результати  анонімного опитування 50 журналістів «Забезпечення редакціями безпеки журналістів під час відряджень у зону конфлікту», яке провела ГО «Телекритика». Опитування було проведено в період з червня по вересень 2015 року - респондентами стали журналісти 13 областей, переважна більшість (26) з Києва. Результати засвідчили, що редакції не забезпечують журналістів страхуванням для поїздки в зону конфлікту - лише 5% опитаних мають страховку. Також редакції не забезпечують журналістів технічними засобами захисту у достатній мірі, 51,1% опитаних не використовують жодного засобу захисту.  Серед інших результатів:

  • Редакції не проводять додаткового навчання з безпеки перебування у зоні конфлікту, та якість навчань що проводяться залишає бажати кращого; натомість більшість журналістів що перебували у зоні конфлікту, були вимушені проходити навчання деінде.
  • Редакції все ще порушують правило необхідного стеження за перебуванням власних журналістів у зоні конфлікту, 60% опитаних не мали в редакції людини яка б контролювала їх перебування у зоні конфлікту.
  • Половині опитаних журналістів не доплачують за перебування у зоні конфлікту.

Учасники зустрічі в Адміністрації Президента вважають, що діяльність робочої групи покаже, чи є політична воля розслідувати злочини проти журналістів, або ж нинішня влада продовжить толерувати безкарність. «Чи буде група дієвою – це в першу чергу питання до Президента, - зазначила Леся Ганжа, редактор сайту «Доступ до правди», ГО «Центр UA». – Ми  хотіли, щоб зустріч і розмова відбувалась не з представниками президента, а з самим Президентом. Але у той час, коли в нас проходила зустріч, він покладав квіти до пам’ятної дошки загиблим журналістам. Як на мене, то тут йдеться про вибір між конструктивним і символічним».

«23-го листопада ми отримуємо або звіт про роботу, або діагноз, який свідчитиме, що теперішня влада не складає іспит з розслідування справ порушень прав журналістів і  запобігання безкарності», - додала Тетяна Котюжинська.

 

comments powered by Disqus