«Детектор медіа», продовжує власний спецпроєкт про медійників, які за власним вибором, без примусу, стали поширювати російську пропаганду на тимчасово окупованих територіях. Ми вже публікували тексти про медіаколаборантів Херсонщини. Цей текст про тих, хто став рупором російської пропаганди в Мелітополі, Бердянську та інших окупованих Росією містах Запорізької області.

Загальне становище

Війна вдарила по українському мовленню в Запорізькій області. Станом на серпень більша частина регіону тимчасово окупована військами Росії. Українське ефірне телерадіомовлення зникло в Мелітополі та Бердянську, Приморську й Токмаку, Більмаку та Дніпрорудному, Енергодарі, Пологах і Веселому. Українське мовлення залишилося лише в місті Запоріжжя та селі Новомиколаївка Пологівського району Запорізької області. У Новомиколаївку мовлення перенесли з міста Оріхів через пошкодження технічної будівлі ретрансляційної станції внаслідок бойових дій.

Росіяни захопили об’єкти Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, передавачі українських мовників та ТОВ «Зеонбуд».

Припинили свою роботу через окупацію: КП «Телерадіокомпанія «Мелітополь» (логотип: «TVM», мовлення у місті Мелітополь), ТОВ «Телерадіокомпанія «МТВ-плюс» (логотип: «МТВплюс», мовлення — Мелітополь), КП «Бердянська міська телекомпанія «ТБ-Бердянськ» Бердянської міської ради (логотип: стилізована буква «Б», мовлення — Бердянськ), ТОВ «Телерадіокомпанія «ЮГ» (логотип: «ЮГ», мовлення — м. Приморськ) та ТОВ «ТРК «Енергодарські телевізійні системи» (логотип: «ЕнТС», кабельне мовлення — м. Енергодар).

Росіяни за допомогою захоплених передавачів розпочали трансляцію своєї пропаганди в телерадіоефірі Запорізької області.

На неокупованих територіях теж втрати: спочатку перестала мовити запорізька ТВ-5, яка належала «Метінвесту», та ТРК «Алекс», яка була пов‘язана з підприємством «Мотор-Січ».

З чого все почалося

Уже в середині дня 24 лютого 2022 року з‘явилися кадри пересування російських танків біля Мелітополя в бік Приморська та Бердянська. Про перші дні окупації «Детектору медіа» розповів Володимир Циганов, представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Запорізькій області:

«У перший день повномасштабного вторгнення у соцмережах, телеграм-каналах з’явилося відео пересування російських танків біля скульптури оленя. Ті, хто хоч раз їздив на відпочинок на Азовське море автомобілем, знають — це розвилка на Кирилівку. Було ясно, що ситуація дуже загрозлива — росіяни одразу просунулися дуже далеко. Керівники регіональних медіа виходили на зв‘язок зі мною й отримували одну і ту ж інструкцію: у випадку небезпеки здавати ліцензії, припиняти роботу компаній, аби не допустити окупації та використання росіянами інформаційного ресурсу. Не всі медійники встигли це зробити, адже події розгорталися миттєво».

Колони росіян ішли на Мелітополь. У ті лютневі дні представники Концерну РРТ одними з перших повідомили Циганову, що приміщення в Мелітополі захоплені й окупанти нікого не пускають на роботу. Почала з’являтися інформація, що українські журналісти, медійники намагаються виїхати із захоплених територій.

Мелітополь та Енергодар

Перший явний випадок колабораціонізму стався в Мелітополі — на каналі, власником якого був депутат обласної ради від «Опозиційного блоку» Євген Балицький (про нього ще поговоримо). Представник Національної ради Володимир Циганов розповів, що 24 лютого тодішній директор мелітопольського «МТВ+» Олег Шостак написав йому повідомлення, що в місті йдуть бої, а його росіяни вже добу не допускають до роботи. Тому, мовляв, він не може написати, що відмовляється від ліцензії. Після цього Шостак на зв‘язок виходити припинив.

Представнику Нацради залишалося стежити за змінами в ефірі каналу — і вони не забарилися. Спочатку «МТВ+» перервав звичну сітку трансляції, в ефірі були архівні програми, потім прибрав логотип каналу, а далі й зовсім перейшов на трансляцію «Росії 24». Все стало ясно. Шостак перестав виходити на зв’язок не просто так.

Інша телерадіокомпанія «Мелітополь» — комунальне підприємство міської ради, перейшло в соцмережі, а співробітники або виїхали, або пішли в підпілля.

Росіяни намагалися якнайшвидше взяти під контроль медіа і в інших містах Запорізької області. Колективи українських ЗМІ, за словами представника Нацради Володимира Циганова, написали заяви про звільнення та встигли здати ліцензії.

В Енергодарі були свої нюанси. Мережі ефірного телебачення в цьому місті немає, серед місцевих медіа була тільки мережа Запорізької АЕС і канал мерії. Директорка каналу встигла виїхати до Польщі. А кабельні мережі захопили росіяни, провівши буквально у квартири місцевих жителів російські канали. Для того, щоб уся мережа працювала, окупанти завезли своїх фахівців. За словами Володимира Циганова, є інформація, що пізніше, аби мати хоч якісь гроші, деякі енергодарці зверталися до росіян, аби отримати роботу, але ті не довіряють українцям і не беруть їх.

Кадри — це одне зі слабких місць пропагандистів. Людей не вистачає, тому окупанти набирають молодь у так звані медіашколи, щоб навчити пропаганди, а в оператори новин наймають тих, хто практикувався знімати весілля. Як, наприклад, у Мелітополі.

«За! ТВ» — головний ресурс колаборантів

Росіяни замість українських каналів відкрили свої контрольовані медіа. У Мелітополі з‘явилися «За! ТВ» і «ЗА! Радіо». Їх позиціюють як обласне телебачення й радіо.

«За! ТВ» керують Вадим Кучер і Вадим Іванов із Росії. Коли вони вперше з‘явилися в Мелітополі, Кучер жалівся, що не вистачає ані людей, ані техніки. Та, що була на каналі Балицького, — стара і зламана, й аби отримати одну робочу камеру, розбирали декілька. Але фінансова підтримка в нього достатня, росіяни дають гроші на пропаганду.

Вадим Іванов

Вадим Кучер

Наглядову раду телеканалу «За! ТВ» очолює росіянин Олександр Малькевич — він же є засновником пропагандистських ТРК «Таврія» в Херсоні та «Маріуполь 24» на Донеччині. За браком охочих працювати на проросійські медіа серед досвідчених журналістів при новостворених телеканалах Малькевич відкрив «медіашколи», куди залучає місцеву молодь. Серед них, наприклад, Мирослава Бутенко — 17-річна студентка Мелітопольського багатопрофільного коледжу, яка працює на «За! ТВ» «кореспонденткою».

Дівчинка проводила Малькевичу екскурсії Мелітополем і навіть вела концерт із нагоди нібито приєднання Запоріжжя до Росії. Мирослава веде телеграм-канал, де також поширює прокремлівські наративи на кшталт «укронацистів» та «Росія тут назавжди».

В етерах «За! ТВ» бере участь колись кримський журналіст, а тепер проросійський пропагандист Володимир Андронакі. Він з’являється не лише на телебаченні, а й веде авторську програму «Вечір із Володимиром Андронакі» на «За! Радіо». До появи мелітопольського медіа він був автором і ведучим проросійської програми «Вечірнє перехоплення» на радіо «Крим». За даними НСЖУ, Андронакі у 2014 році одним із перших перейшов на роботу в окупаційні російські ЗМІ та підтримав створення в Криму осередку Російського союзу журналістів

Список імені Балицького

Але якби була комп‘ютерна гра про мелітопольських колаборантів, то головним «босом» і злодієм був би Євген Балицький — колишній народний депутат України, колишній депутат Запорізької обласної ради, власник мелітопольського каналу «МТВ Плюс». Він отримав від росіян те, чого так давно хотів, — владу. Тепер Балицький — голова окупаційної адміністрації в Запорізькій області, зрадник, наближений до Путіна, людина, яка відповідає за так звані референдуми, перший, хто з медіаколаборантів повністю перейшов на бік окупантів і забезпечив їм інформаційну підтримку в Мелітополі. Хоч і жалівся росіянин Вадим Іванов на техніку його каналу, але ця телерадіокомпанія стала фундаментом для «За! ТВ». І досі Балицький не тільки регулярно з‘являється в ефірах на тимчасово окупованих територіях, а й контролює на них інформаційну політику.

Ще один колаборант — Олег Шостак. Саме той, хто встиг повідомити Нацраді про росіян у Мелітополі, але потім зрадив. Про перехід Шостака на бік окупантів стало відомо в березні 2022 року. Шостак очолює департамент зв'язків із громадськістю у «військово-цивільній адміністрації» Запорізької області, відповідає за пропаганду псевдореферендуму. 12 серпня 2022 року в Мелітополі біля спортклубу на нього було скоєно замах. Шостак дістав поранення, але вижив.

Ще зрадники — громадський активіст Андрій Федорець і Денис Дорофєєв, останній у минулому — спортивний журналіст. Перший був у мирні часи блогером і дорожнім контролером, а став відеооператором на колаборантському каналі в Мелітополі. Другий повернувся в рідне місто з Києва, аби працювати на Балицького.

У відкритих джерелах також є імена мелітопольських операторів-колаборантів: Дмитро Переверзєв, Дмитро Писанець, Сергій Мнацаканов, Геннадій Нікітенко, Вадим Коновальський. Усі вони фігурують у розслідуваннях журналістів онлайн-медіа РІА «Мелітополь».

Не тільки «великі риби» пішли на співпрацю з росіянами. Є і зовсім маргінальні колабораціоністи, «корисні ідіоти», як-от Максим Стадник, більш відомий в окупації як «недоблогер Максютка». У своїх відео в соцмережах розповідає про «багате російське життя», їздить у Росію на 9 травня, розповідає, що мелітопольці «зробили свій вибір» на користь Росії, повторює всі наративи російської пропаганди про «невдачі» українського контрнаступу і «вдалий наступ» російських окупантів, «закриті кордони» для виїзду з України чоловікам і жінкам, економічні «негаразди» України тощо.

Хто зрадив в інших містах

Серед колаборантів в інших містах Запоріжжя відзначимо ще трьох.

Володимир Рогов — цей зрадник активний у телеграмі. Колишній запорізький журналіст станом на 17 серпня набрав майже 127 тисяч підписників. Він поширює російську пропаганду, дезінформацію, звіти про підготовку до «виборів» і скільки зібрано зерна на окупованих територіях. Позиціює себе як голова руху «Мы вместе с Россией».

Анастасія Карпенкова — колишня радіоведуча «Веселе ФМ», ексдепутатка райради. Після того, як Веселе було окуповане, Карпенкова почала співпрацювати з росіянами. Їй належить фраза: «у Веселому підвалів вистачить на всіх». У коментарях для ЗМІ окупантів вона розповідала, що особисто роздавала «георгіївські стрічки» напередодні 9 травня та «все життя мріяла побачити, як піднімається гарний, величезний, незабутньої чистоти російський прапор».

Павло Іщук — ще один медіаколаборант. Іщук був призначений заступником із питань зовнішньої та внутрішньої політики і масових комунікацій окупаційного «мера» Бердянська. Раніше був головним редактором газети «Город». У 2013-му був прессекретарем мера міста Олексія Бакая та керівником пресслужби виконкому Бердянської міськради. Іщук добровільно пішов працювати на окупантів, схиляв інших жителів до співпраці з росіянами, обіцяючи високі зарплати. 31 жовтня Іщука підірвали. Колаборант постраждав від вибухівки, яку заклали йому в автомобіль, його начебто госпіталізували в тяжкому стані.

«Цифра» проти «аналогу» — нюанси мовлення на тимчасово окупованих територіях

За інформацією представника Нацради в Запорізькій області, росіяни вкладають гроші не тільки в телекомпанії, а й у технічне забезпечення мовлення. Вони розбудували цифрове телебачення в захоплених районах. Передавачі встановлено в Токмаку, Пологах, Мелітополі, Бердянську, Дніпрорудному, Більмаку.

Транслюються «Росія 24», «Звєзда», Перший канал, «Росія Культура», колаборантські ТНР, «Таврія» «ЗА! ТБ». Транслюють не тільки телебачення, а й радіо.

Російські програми й ефіри колаборантів ловлять і в Запоріжжі — аж туди добиває розбудована росіянами цифрова мережа. У відповідь українська сторона транслює на окуповані території аналоговий сигнал.

Серед українських місцевих каналів залишився муніципальний МТМ, НБМ і «Суспільне Запоріжжя». Вони намагаються дістати сигналом якнайдалі вглиб окупованої території. Що ж до колаборантів, то СБУ поступово висуває їм підозри, як-от Балицькому, Шостаку, Іщуку та іншим, як тільки збирається доказова база. 

Дисклеймер: Визначити, чи є людина колаборантом, може лише суд після проведення відповідного розслідування. Такі розслідування зараз ведуть СБУ та ДБР. Детальніше читайте тут.

«Детектор медіа» публікує серію матеріалів про тих медійників, які добровільно та свідомо, не випадково, без примусу чи непереборних обставин, вирішили співпрацювати з ворогом.

Редакція зазначає, що публікації засновані на повідомленнях СБУ та інших правоохоронних органів, власних джерелах видання в медійному середовищі та особистому спілкування з колегами, які були свідками колаборації українських медійників з російськими окупантами. Ми припускаємо, що можемо не знати всіх обставин життя людей, які перебували та перебувають в окупації, та можемо не мати всієї інформації. Але намагаємося перевірити її в усіх доступних нам джерелах.

Також ми закликаємо українських громадян, які були свідками переходу на бік Росії українських медійників, надсилати нам в редакцію інформацію про факти такої співпраці.