Конфлікт «Зворотного відліку» і «Слуги народу»: що це було і чим закінчилось. Пояснюємо для нежурналістів

Конфлікт «Зворотного відліку» і «Слуги народу»: що це було і чим закінчилось. Пояснюємо для нежурналістів

12:40,
27 Жовтня 2021
2201

Конфлікт «Зворотного відліку» і «Слуги народу»: що це було і чим закінчилось. Пояснюємо для нежурналістів

12:40,
27 Жовтня 2021
2201
Конфлікт «Зворотного відліку» і «Слуги народу»: що це було і чим закінчилось. Пояснюємо для нежурналістів
Конфлікт «Зворотного відліку» і «Слуги народу»: що це було і чим закінчилось. Пояснюємо для нежурналістів
Чому тиск Офісу президента на редакцію токшоу Суспільного — це серйозна проблема не лише для медіа.

Взаємні звинувачення влади та команди працівників Суспільного, які створюють токшоу «Зворотний відлік», стали головною темою для обговорення в медійно-політичному середовищі минулого тижня. Однак ширша аудиторія могла про це не почути (із загальнонаціональних телеканалів, наприклад, у новинах про конфлікт згадали тільки «Україна 24», 5 канал, Прямий та «Еспресо», а також Савік Шустер у токшоу «України») або не зрозуміти, що до чого. Відтворюємо хронологію подій для тих, хто не стежив за перебігом конфлікту і не знає нюансів взаємин Суспільного і влади.

 

Що таке «Зворотний відлік»?

Це політичне токшоу, яке виходить на «UA: Першому» — загальнонаціональному суспільному телеканалі — з весни 2019 року. Воно починалось як майданчик для передвиборчих дебатів на час президентської кампанії; відтоді формат шоу дещо трансформувався. Його ведучі — Мирослава Барчук і Павло Казарін. Усі випуски програми можна переглянути тут. Програма прагне відрізнятись від політичних токшоу інших каналів тим, що працює за професійними стандартами, дотримується балансу думок, не має заборонених тем, надає великої ваги думці експертів та не женеться за скандалами, які забезпечують високий рейтинг конкурентам на комерційних каналах. Безумовно, є в програми й недоліки, але все одно за рівнем дотримання стандартів вони на голову вищі токшоу, що виходять на комерційних каналах. Помилки та успіхи творців програми «Детектор медіа» відстежує у спеціальному моніторингу. «Зворотний відлік» виробляють за грантової підтримки американської програми USAID, як і низку інших проєктів Суспільного. 

Через що виник конфлікт?

Приводом для конфлікту став добір учасників випуску «Зворотного відліку» 18 жовтня 2021 року, присвяченого державному бюджету.

Серед запрошених до студії був народний депутат України Гео Лерос — колишній «слуга народу», виключений із фракції восени 2020 року за публічну критику на адресу Володимира Зеленського. Відтоді Лерос невпинно атакує президента і його оточення. Гео Лерос — позафракційний, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики й до бюджету стосунку не має.

На початку ефіру програми ведуча Мирослава Барчук оголосила, що у студії немає представників «Слуги народу», хоча їх запрошували. «Це було безрезультатно, оскільки пресслужба франкції, а також народні депутати виставили умову, щоб не було на ефірі Гео Лероса, якого ми вже до того запросили. Так само як і минулого понеділка ми повторюємо, що будь-які ультиматуми чи вимоги до нашої редакції ми сприймаємо як тиск на редакцію. І шкодуємо, що представники влади не будуть сьогодні на нашому ефірі», — сказала вона.  

А що було на попередньому ефірі?

За версією Мирослави Барчук, Офіс президента вимагав, аби у випуску програми 11 жовтня на тему енергетичної безпеки брали участь або двоє представників «Слуги народу», які не є експертами в цій галузі, або жодного. «Ми вирішили ультиматумів не приймати і запросили (депутатку Верховної Ради. – "ДМ") Людмилу Буймістер, яка вже не підкорялася вказівкам ОП», – зазначила ведуча. Невдовзі після цього Людмилу Буймістер виключили із фракції «Слуга народу»

До чого тут Сергій Лещенко?

Колишній журналіст, колишній народний депутат України від Блоку Петра Порошенка, колишній член наглядової ради «Укрзалізниці», а зараз просто відеоблогер Сергій Лещенко після ефіру «Зворотного відліку» записав відео, в якому звинуватив програму в заангажованості:

«Абсолютно заангажоване, по-перше. Мова не йде про жоден баланс думок, у студії не було жодного представника тієї сили, на адресу якої були всі претензії. Не було ні представника влади, ні "слуг народу", нікого не було. Зате хто був у студії: був журналіст Щебрина, це нормально, журналісти можуть ходити без будь-яких квот, це завжди без питань; Гео Лерос є, я не знаю, кого він представляє, який він представляє електорат, які представляє політичні цінності, смисли, кого він репрезентує або що він транслює. Він поводився в ефірі, ніби хоче, щоб був якийсь срач, лексика срача, а срача немає, тому що немає самої дискусії. Людина, яку викрутили в отриманні грошей за політичні замовлення. Він був ключовим гостем. Він типу позафракційний. Був Ярослав Железняк, типу від фракції "Голос". В’ятрович від "Європейської солідарності". Олексій Гарань – політолог, він достатньо категоричний, у порошенківській позиції. Навіть по аудіо не було нікого. Не знаю, чи запрошували їх. Якби я був "слугою народу", спікером фракції, якби мені сказали, яких гостей запросили, я би сказав, що не бачу сенсу йти на програму і копирсатися у відходах. "Кого представляє Гео Лерос? Якщо ви мене запрошуєте, щоб я був стінкою для відбивання м’яча, щоб на моєму фоні піаритися, я на це не піду"», — сказав Лещенко у відео.

Саме цей відеоролик спонукав ведучу Мирославу Барчук наступного дня написати про конфлікт на своїй фейсбук-сторінці.

«Обслуговуючий персонал Андрія Єрмака звинуватив токшоу "Зворотний відлік" у недотриманні журналістських стандартів (відсутність балансу думок учора в студії). Я б не зважала на це інформаційне кілерство від анонімних телеграм каналів і колишніх журналістів, якби вони не були симптомом набагато серйознішої проблеми. По-перше, Офіс президента давно і жорстко контролює присутність на ефірах народних депутатів від фракції "Слуга народу". Кандидати на ефіри узгоджуються з контактною особою Михайла Подоляка в ОП... По-друге, останнім часом ОП висуває нашій редакції умови і ставить ультиматуми щодо присутності "слуг народу" на ефірах», — написала вона. За словами Барчук, перед ефіром 18 жовтня з Офісу президента надійшов ультиматум: двоє «слуг» прийдуть за умови, що редакція відмовить Гео Леросу. Ведуча закликала журналістів не піддаватися тиску і вголос говорити про подібні випадки. «Також закликаю народних депутатів від "Слуги народу" не брати участі у цьому шантажі (підозрюю, він стосується і вас теж), приходити на ефіри, представляти свою позицію і цим захищати парламентську демократію в країні, бо авторитаризм є загрозою для всіх, включно з вами», – додала вона. 

Згодом співведучий Мирослави Барчук Павло Казарін також відповів Сергію Лещенку, порівнявши його з ведучим-пропагандистом каналу Медведчука В’ячеславом Піховшеком. «Сергію, ви сказали, що нашу програму фінансують платники податків. Тільки забули згадати, що це американські платники податків, тому що програма грантова. А ось ви якраз живете на наші податки. І тому у мене лише одне питання. Вам не соромно?» — написав Казарін. Насправді Лещенко не живе на податки вже місяць — із наглядової ради «Укрзалізниці» його звільнили, хоч і мали намір повернути. (Після публікації цього матеріалу Сергій Лещенко зв’язався з редакцією «ДМ» і попросив уточнити, що й під час роботи в наглядовій раді не жив на податки, адже «Укрзалізниця» не фінансується з бюджету.)

Згодом Лещенко відповів на закиди Павла Казаріна, уточнивши, що вважає «Зворотний відлік» неефективним, бо онлайн-трансляцію програми дивилась на ютубі 171 людина. 

Це токшоу справді непопулярне?

Шоу не таке популярне, як розмовні політичні програми центральних каналів. Рейтингові показники «Зворотного відліку» досить невисокі в порівнянні із середніми показниками каналу. Але рейтинги — не єдиний показник успішності та відповідності журналістського продукту місії Суспільного, про що постійно говорить керівництво Національної суспільної телерадіокомпанії України. В ефірі «Зворотного відліку» порушують теми, ставлять питання та висловлюють думки, неможливі в ефірі інших каналів, де редакційна політика зазнає впливу власників. Токшоу комерційних каналів (окрім хіба що «Свободи слова» ICTV) орієнтовані на скандал, а не на те, щоб розібратись у ситуації. Аналітичність і дотримання стандартів — сильна сторона «Зворотного відліку» в плані якості, але слабка в плані рейтинговості. 

Як на заяву Мирослави Барчук відреагувала влада?

Першим ситуацію прокоментував 20 жовтня радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Михайло Подоляк. Він відкинув звинувачення в цензурі та сказав, що у ведучих «Зворотного відліку» проблеми з дотриманням стандартів. «Щодо того, які саме спікери бувають у тих чи інших ефірах, то для Офісу президента важливо, щоб будь-яке представництво влади в програмах телеканалів було просто змістовним. Тобто не ефір заради ефіру, а ефір заради роз’яснення тих чи інших ініциатив влади. Саме змістовність позиції – те, щодо чого депутати фракції чи інші представники широкої команди влади можуть отримати консультування в рамках цілком раціонального підходу до узгодженої єдиної інформаційної позиції», — сказав Подоляк. При цьому в коментарях «Українській правді» він уже наголошував, що рішення приймала пресслужба партії.

Пізніше в той самий день у Золотоноші на Черкащині журналістка каналу «Україна» попросила Володимира Зеленського прокоментувати ситуацію. «Я не зовсім розумію, до чого тут я і Офіс президента, але я розумію, що це хайп. Ми нічого не погоджуємо, жодних списків, тим паче телеканалу суспільного мовлення. Щодо депутатів, то вони можуть ходити або не ходити на ті чи інші ефіри. Мені здається, що вони вільні люди. Але якщо потрібно, щоб я звернувся до голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії і щоб він тиснув на депутатів, що вони обов’язково повинні ходити до цієї пані, то я можу звернутися. Якщо він скаже, що так можна у них, що такі правила, що вони обов’язково, як солдати, мають туди приходити, – ок»,сказав президент.

Він додав, що «в цілому дивно виглядає, що державне телебачення має тиск з боку держави», з чого можна зробити висновок, що президент не цілком розуміє відмінність між суспільним і державним мовленням. Згодом Мирослава Барчук запросила президента на «державне телебачення», натякнувши, що за два з половиною роки каденції Володимир Зеленський жодного разу не був на Суспільному, та й дебати перед президентськими виборами, які відбувались на базі «Зворотного відліку», проігнорував

А до чого, власне, Офіс президента? Адже йдеться про партію «Слуга народу».

Формально — ні до чого. Речниця «Слуги народу» Юлія Палійчук наголосила, що «слуги» сумлінно ходять на ефіри «Зворотного відліку», хоча «часом особисті погляди й симпатії колективу мають серйозний вплив на деякі програми. І ці факти фіксуємо не ми, а видання "Детектор медіа"». Але джерела «Української правди» свідчать, що Офіс президента таки опікується добором спікерів від «Слуги народу» на провідні токшоу (щоправда, «Зворотного відліку» в цьому переліку не називають). Безпосередньо з каналами домовляється колишня журналістка Рена Назарова, яка нібито підпорядкована Михайлу Подоляку. Троє нардепів від «Слуги народу», яких опитала «Українська правда», — Марина Бардіна, Олександр Качура та Євгенія Кравчук, — сказали, що самі обирають, коли й куди ходити.

Мирослава Барчук у коментарі «Українській правді» каже, що саме Рена Назарова, до якої скерувала авторів «Зворотного відліку» Юлія Палійчук, відмовилась делегувати «слуг» на шоу, якщо звідти не приберуть Гео Лероса. Також вона каже, що Офіс президента контролює добір гостей ефіру від влади віддавна: «Усі кандидатури депутатів від "Слуги народу" проходять узгодження пресслужби, ми звикли до цього, хоча це дуже ускладнювало процес підготовки ефірів. Неодноразово депутати від "СН" спочатку приймали особисте запрошення, а пізніше скасовували свій прихід на ефір, пояснюючи це забороною Офісу». 

Чому відсутність «слуг народу» в ефірі — це проблема?

Для Суспільного загалом і «Зворотного відліку» зокрема важливо дотримуватися журналістських стандартів. «Склад учасників формується за принципом дотримання журналістських стандартів неупередженості, збалансованості й представлення позицій усіх сторін суспільної дискусії на визначену тему», — йдеться в заяві Суспільного 20 жовтня. Баланс думок і повнота інформації — одні з ключових стандартів, забезпечити дотримання яких фактично неможливо, якщо в ефірі немає однієї зі сторін умовного конфлікту. Це шкодить рейтингам, не дозволяє журналістам повністю розкрити тему, дає підстави для звинувачень у заангажованості (які, власне, й пролунали з уст Сергія Лещенка). Бойкот — один із типових методів тиску політиків на телеканали, який застосовується вже багато років. Нещодавно «Слуга народу» бойкотувала ефір «Свободи слова Савіка Шустера», героєм якого був тоді ще голова Верховної Ради Дмитро Разумков. 

Як реагує суспільство?

Як для політично-медійного конфлікту, ця історія набула досить великого розголосу навіть попри те, що центральні телеканали здебільшого проігнорували конфлікт. Винятком став канал «Україна»: тут проблеми свободи слова, зокрема ситуацію зі «Зворотним відліком», обговорювали на токшоу «Свобода слова Савіка Шустера» (ось повний текст обговорення).

Команду «Зворотного відліку» підтримала журналістська спільнота. Кілька медіа, зокрема Прямий канал, команда того ж таки Савіка Шустера та канал «Наш», також заявили про спроби Офісу президента втручатись у редакційну політику. Із заявою на захист Суспільного виступив Український ПЕН, а також Незалежна медійна рада, до заяви якої приєдналася низка громадських організацій. Про занепокоєння ситуацією кажуть в Офісі Ради Європи в Україні. Конфлікт обговорювали на засіданні Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України. 

Чому ця історія така важлива?

Бо це небезпечний симптом, який може свідчити про намір влади зазіхнути на редакційну незалежність Суспільного. І не єдиний симптом. 22 жовтня під час «Години запитань до уряду» у Верховній Раді прем’єр Денис Шмигаль і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявили, що Суспільне отримує повне фінансування (це неправда — в бюджеті НСТУ на 2022 рік недодали пів мільярда, а поправку, яка мала виправити цю несправедливість, Верховна Рада відхилила). Олександр Ткаченко закинув компанії занадто низькі рейтинги: «За такі гроші інші канали добиваються набагато більших рейтингів. Мова йде не тільки про довіру, а й про відповідальність за витрачені кошти». Водночас Ткаченко звинуватив голову наглядової ради Суспільного Світлану Остапу в конфлікті інтересів, адже вона також працює в громадській організації «Детектор медіа». На думку шефредакторки «Детектора медіа» Наталії Лигачової, усе це — частина наступу влади на Суспільне з метою зупинити реформу та повернути колишній державний медіаресурс у сферу впливу влади. Звинувачення в «упередженості», «заангажованості» та недостатній рейтинговості політичного токшоу можуть доповнити аргументи влади, аби ще дужче урізати фінансування Суспільного та замість розвитку і зростання приректи НСТУ на виживання і стагнацію. Або ж, домігшись перевиборів Наглядової ради і згодом змінивши керівництво компанії, зробити Суспільне повністю контрольованим — таку спробу влада вже робила навесні 2021 року.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду