Дискусія про інфосферу: дезінформація стала тлом для виборів, а в онлайні краще працюють розваги
Дискусія про інфосферу: дезінформація стала тлом для виборів, а в онлайні краще працюють розваги
Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна», вважає, що нові технології цього року змінили передвиборчу кампанію кандидатів у президенти України. Політичні сили зрозуміли: користувачі йдуть в онлайн переважно за розвагами.
«З цієї точки зору інформаційна безпека України доволі хитка. Наразі вибори показують, що розваги почали відігравати значно більшу роль у виборчому процесі, ніж раціональні дебати. Зрештою, реальність не настільки яскрава для багатьох, ніж життя онлайн. Думаю, ІТ-компанії у цьому плані не роблять достатньо доволі. Вони пропонують свої інструменти для протидії втручанню у вибори, але все одно їхні алгоритми надають превагу емоційному контенту», — підкреслив пан Мороз.
У свою чергу, Євген Федченко, головний редактор StopFake, зосередив увагу на тому, що перед виборами в Україні Росія активно проводила дезінформаційні атаки. Часто прихистком для неправдивої інформації РФ були українські ЗМІ.
«Це стало тлом для проведення цих виборів. Вони повторювали без кінця, що інституції в Україні не працюють, ситуація погіршується, корупція росте, економіка розвалюється — все це проникло в українські медіа. Один з таких сайтів зробив за місяць 170 матеріалів про Порошенка. І 140 з них були негативного чи дуже негативного характеру», — наголосив експерт.
На його думку, такі повідомлення створюють інформаційний шум, який, зрештою, відбиває у людей бажання шукати раціональні аргументи чи факти. Для боротьби з неправдивою інформацією треба кілька компонентів: навчання самих юзерів розрізняти інформаційні маніпуляції, а також робота медіа, ІТ-компаній, громадянського суспільства з протидії таким впливам.
Максим Еріставі, науковий співробітник Атлантичної ради, наголосив, що Україна була майданчиком, де РФ застосовувала багато тактик з поширення дезінформації. В подальшому їх почали застосовувати в інших.
«Зараз Атлантична рада вбачає важливим аналіз конкретних кейсів. У питанні дезінформації немає якогось одного «золотого правила» чи формули, яка точно працює. Вони постійно експериментують та розробляють все нові й нові підходи. Зараз багато демократій працюють над тим, щоб розробити методи боротьби з дезінформацією та створити певні системи, які би сигналізували про неї», — зазначив він.
Також Олександра Цехановська, представниця Українського кризового медіацентру, підкреслила: підступність дезінформації в тому, що вона не обов’язково базується на брехні. Можна взяти невелику історію, змінити кут подачі і поширити її вже із потрібним меседжем.
Зараз Росія перетворює інформацію на зброю — як для внутрішньої аудиторії, так і зовнішньої. Пані Цехановська нагадує, що влада РФ приймає все нові й нові закони, які обмежують свободи росіян в інтернеті. Крім того, Росія перетворює на зброю своє телебачення, адже головні канали — «Россия 1», «Первый канал», «НТВ» — відкрито чи опосередковано контролюються урядом.
«Це створює для них дуже зручний простір для створення і поширення дезінформації, пропаганди. У таких дій, на мою думку, є дві мети. Перша — створити картинку небезпеки і хаосу, які наче існують за межами Росії. Меседжі можуть бути проти України, США чи Європи. Але, зрештою, вони створюють образ агресивного світу, який нападає на РФ. І таким чином росіян переконують, що їм треба захищатися та об’єднуватися довкола сильного лідера», — каже вона.
Гідріус Салаускас, представник руху «Литовські ельфи» — бореться з дезінформацією від російських інтернет-тролів — розповів, що часто цими «тролями» є громадяни Литви.
«У Литві, окрім російських тролів, є ще й внутрішні. У мене немає точних доказів, чи їм платить Росія, але не виникає сумнівів, що вони координуються з РФ. Литва постійно стикається з дезінформацією Росії. І останнім часом вона стає усе все більш і більш складною. Приміром, коли у нас спиляли частину лісу, негайно російські тролі стали захисниками зелених насаджень у Литві. Вони створили групу у соціальній мережі і закликали вийти на демонстрації на захист лісів», — розказав пан Салаускас.
Він додав: чи не найважливішим завданням зараз залишається об’єднання зусиль у боротьбі з російською дезінформацією. Для цього, зокрема, у різних країнах Європи він проводить практичні тренінги з виявлення та протидії таким впливам.
