Про це він сказав 16 травня на конференції «Участь ЗМІ у примиренні: уроки для України», організованій Офісом Координатора проектів ОБСЄ в Україні та громадською організацією «Детектор медіа».

«Тема діалогу між журналістами і міжлюдського діалогу постала поруч із проблематикою безпеки. Вона стала ключовою в ході переговорного процесу. Адже війна словом загострювала ситуацію», - заявив він.

На думку пана Безсмертного, журналістська риторика має вплив на перспективу політичної стабілізації. «Дипломати в ході переговорів користуються певною мовою. Це одна справа. А інша – коли журналісти і суспільство використовують слова, які стимулюють або мінімізують конфлікти. Кожна зустріч у Мінську починається з претензій до ЗМІ. І там уже ніхто не уточнює, чи це цитата політика, чи трактовка журналістом. Це має великий вплив на переговорний процес», - запевнив він.

Роман Безсмертний розповів, що впродовж переговорів виникали ідеї щодо комунікацій між журналістами та аудиторією, за допомогою яких можна було б створити інформаційне середовище з іншою фразеологією. Йдеться про дві рівні складові цього процесу: перша – налагодження діалогу між журналістами в межах України, друга – між українськими та російськими журналістами.

Нагадаємо, координатор проектів ОБСЄ в Україні Джефрі Ерліх у вітальному слові на конференції «Участь ЗМІ у примиренні: уроки для України» наголосив, що «журналістам потрібно обирати сторону, але не сторону у конфлікті». Тобто журналісти мають визначитися, чи вони підтримують війну, чи вони проти неї. Водночас учасники конференції наголосили на неготовності журналістів брати на себе відповідальність у налагодженні діалогу.

Про грузинський досвід на конференції розповів керівник аналітичного центру European Initiative Liberal Academy – Tbilisi, професор Тбіліського державного університету, редактор газети Rezonansi та видавець онлайн-ресурсу Democracy and Freedom Watch Лаша Тугуші. За його словами, однією з головних проблем грузинської медіаспільноти є відсутність у журналістів свободи пересування країною, зокрема, неможливість працювати на окупованих Росією територіях поблизу міст Сухумі та Цхінвалі. Ще однією проблемою для журналістської спільноти Грузії Лаша Тугуші назвав недотримання медійниками стандартів журналістики та принципів журналістської етики, зокрема, уникання мови ворожнечі та недопустимість поширення ксенофобських, гомофобських меседжів.