Про це повідомляє офіційний сайт організації.

Його положення, як відзначає RSF, схожі на ті, що вже були ухвалені у вересні минулого року і через місяць скасовані Конституційним судом.

Тоді він визнав неконституційною поправку, що дозволяла владі блокувати сайти без судових рішень. Депутати від правлячої Партії справедливості та розвитку (AKP) знову внесли на розгляд майже ідентичний текст.

«Настирливість, з якою примушують голосувати за поправку, що нічим не відрізняється від тексту, визнаного декілька місяців тому неконституційною, шокує», - заявив завідувач бюро Східної Європи і Центральної Азії RSF Йоганн Бір (Johann Bihr).

Він закликав депутатів турецького парламенту довести повагу до свободи інформації, відкинути поправку й повністю покінчити з адміністративним блокуванням сайтів у мережі. При цьому Бір послався на рекомендації спеціального доповідача ООН стосовно сприяння  та захисту права на свободу слова.  .
«Репортери» відзначають, що з лютого минулого року турецька Вища рада з телекомунікацій (TIB) може віддавати розпорядження замовляти «превентивне блокування» сайтів, у випадках «порушення недоторканності приватного життя» чи розміщення  «дискримінаційного або образливого»  контенту. Щоб здійснити цей захід, інтернет-провайдерам відводиться 4 години. Судове слухання, призначене TIB, має призвести до здійснення блокування протягом двох діб. Для скликання суду подання позову не є обов’язковим.

Новий текст законопроекту, уточнює медіаорганізація, повторює майже у повному обсязі поправку, скасовану Конституційним судом. Він санкціонує «профілактичні блокування TIB» у разі виникнення «загроз національній безпеці», необхідності «захисту громадського порядку» чи «запобігання вчиненню злочину». Більше того – новий текст розширює цей перелік.

Нововведенням законопроекту є те, що він дозволяє усім міністрам, починаючи з прем'єра, ініціювати такі превентивні блокування під час виникнення «надзвичайних ситуацій».

Розширення підпорядкування TIB виконавчій владі узгоджується з настановою щодо боротьби проти прихильників проповідника Фетхулли Ґюлена (Fethullah Gülen), оголошеного «ворогом номер один» президента Реджепа Тайіпа Ердогана.  

Тоді, коли на розгляд парламенту було подано згаданий законопроект, поліція здійснила велику операцію проти TIB. Причиною стало те, що ця адміністративна установа користується репутацією «вельми схильної» для проникнення в неї представників  братства Ґюлена. Її звинувачують у підслуховуванні високопоставлених політиків і урядовців аж до президента Реджепа Ердогана та прем'єр-міністра Ахмеда Давутоглу.

RSF також нагадує: після блокування у березні минулого року YouTube і Twitter TIB спочатку знехтувала декількома адресованими їй зверненнями відновити доступ до обох платформ. Зрештою, Конституційний суд сам ухвалив відповідне рішення «в ім'я свободи слова». Та навіть воно було виконано із запізненням.

За Індексом свободи преси «Репортерів без кордонів» Туреччина посіла 2014 року 154-е місце серед 180 країн світу.