Вони розрізняють емоції за смайликами, знаходять друзів в усіх кінцях світу й навчаються онлайн. Для сучасних дітей інтернет і все, що з ним пов’язане, — норма. Тож їхня присутність у соцмережах — лише питання часу. Конкретніше — віку. Коли саме створювати своєму чаду акаунт у соцмережі та як зробити перебування там корисним і безпечним? 

Чому ні?

У більшості соцмереж зареєструватися можна лише з певного віку, зазвичай із тринадцяти років: згідно із законодавством США, онлайн-сервісам заборонено збирати персональні дані дітей до тринадцяти років без згоди батьків.

Є й інші причини:

• діти віком 6–12 років мислять конкретно, а не абстрактно, їм важко відрізнити добро від зла, аналізувати й робити адекватні висновки;
• є ризик залежності: віртуальне життя насичене стимулами, воно настільки захопливе та динамічне, що здатне конкурувати із життям реальним… і перемагати. Психологи вже оперують терміном «номофобія» — страх довго перебувати без ґаджета;
• є ризики наразитися на злочинців, шахраїв, тролів, викрадачів, ненависників, агресорів, «групи смерті» та ін.

«У соцмережах дитина побачить контент для дорослих, з новинами, з корисливими і нечесними людьми, сумнівними або непристойними пропозиціями. Навіть якщо ваше дитя творче, виховане і прагне лише постити свої витвори, це не означає, що соцмережі не можуть нашкодити», —запевняє Анна Носач, засновниця школи дитячої безпеки Life School. Уже п’ять років вона проводить тренінги з безпеки для дітей 5–15 років та семінари для батьків і педагогів. Вона радить починати знайомство із соцмережами не раніше рекомендованих 13 років і обов’язково під наглядом батьків або разом із ними.

Анна Носач. Фото надане експерткою

Питання безпеки дітей набуло надзвичайної важливості під час епідемії коронавірусної хвороби. За даними світового дослідження Центру безпечного інтернету Великої Британії щодо впливу епідемії на дітей в онлайні, «в період карантину діти стали проводити на 80 % більше часу онлайн, значно почастішали випадки цькування з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а сексуальна експлуатація дітей в інтернеті збільшилась вдвічі».

«Особливо від цього постраждали діти, які не мають "дворових" друзів-однолітків і які водночас були позбавлені спілкування з однокласниками», — зауважує Анна Носач. 

Чому так?

Сьогодні життєво важливо орієнтуватися в сучасних технологіях і вміти їх застосовувати, швидко вчитися нового, використовувати цифрові канали спілкування, дотримуючись цифрової безпеки. Ці навички охоплюються поняттям цифровий інтелект (digital intelligence, DQ).

Концепція Нової української школи (НУШ) передбачає опанування молодшими школярами інформаційно-комунікаційної компетентності. Вчити їх цифрової грамотності для розвитку і спілкування, безпечного та етичного використання соцмереж, пошуковиків, месенджерів тощо для навчання і дозвілля означає вберегти їх від нових небезпек і познайомити з новим світом.

Тож варто продумати наперед, як реагувати, коли дитина попросить дозволу зареєструватися в котрійсь із мереж. І стати експертом, випереджаючи дітей у питаннях цифрової грамотності: знати, як дивитися історію переглядів і як чистити її, вміти розбиратися із програмами батьківського контролю, модерувати й видаляти коментарі тощо. 

Що варто зробити?

Припустімо, що ваша дитина не реєструватиметься в соцмережі потай. Утім, якщо це вже трапилось, не читайте нотацій, а спокійно розпитайте її, коли і за яких обставин це сталося. Розкажіть про свої почуття: чому ви схвильовані, що вас лякає, аргументуйте, чому вам потрібен доступ до акаунту. Після цього в опціях налаштування «Конфіденційність», «Приватність» або «Безпека» зробіть сторінку закритою — тепер підписатися зможуть лише ті, кому дозволить власник акаунту. Обмежте контент, залишивши лише дитячий (хоча цей фільтр не працює ідеально, але зайвим не буде).

Відключіть функцію «Ділитись геолокацією», аби дитина не могла відмічати, де перебуває.

Обов’язково обговоріть із дитиною безпеку в інтернеті: запевніть, що ви готові відповідати на її запитання щоразу, як вони виникнуть.

Якщо дитина сказала вам, що зацікавилась соцмережами, порадійте: вам довіряють. У ваших силах узяти ситуацію під контроль.

Розпитайте: «Чому тобі цього хочеться? А що ми там будемо з тобою робити? Записуватимемо відео про книжки, які прочитали? Розповідатимемо про твоє хобі?..» Поділіться, що ви самі там робите: з ким спілкуєтеся, що читаєте тощо. Це важливо, адже ставлення дитини до інтернету дорослі формують на власному прикладі.

«Влаштуйте мозковий штурм. Нехай дитина обміркує, чим вона може бути корисною в соцмережі. Надзвичайно важливо почуватися творцем, а не споживачем контенту. Можливо, у дитини є хобі, яке вона може розвинути через перегляд навчальних відео або спілкування з однодумцями? Скеруйте дитину у цьому», — радить засновниця школи дитячої безпеки Life School Анна Носач.

Розпочніть перші кроки разом, і з часом дитина звикне підпускати вас до своєї сторінки.

Пам’ятайте: все, що ми викладаємо в інтернеті, залишається там назавжди. А що адресовано одному, можуть побачити сотні тисяч інших. Розкрийте цю нехитру істину дитині — й запропонуйте разом створити акаунт… вашого домашнього улюбленця. Така фанова гра безпечно введе у світ соцмереж, дасть привід обговорити їхнє використання, навчить завойовувати популярність тощо. 

Що постити на дитячій сторінці?

«Дитина може отримувати користь із мереж, якщо батьки поставили батьківський контроль, обмежили можливість отримувати коментарі та повідомлення від незнайомців, встановили безпечний пошук та фільтрацію інформації», — резюмує експертка Анна Носач.

Спілкування з друзями та однокласниками, знайомства за інтересами, лайфхаки, рецепти різноманітних поробок та страв, майстер-класи та уроки з малювання, авіамоделювання та інших хобі дітей, навчальні матеріали та цікаві уроки зі шкільних дисциплін, онлайн-гуртки і курси, мультики й дитячі фільми — все це вабить дітей і, зрештою, є тим, чим вони діляться. Дитина може постити відео своїх виробів, виступів, роздумів та ігор із домашньою твариною, власні фото та зображення з друзями та родиною (з їхнього дозволу), посилання на корисні ресурси.

Підготуйте дитину перед початком користування соцмережами. «Це цілий набір правил, і навряд станеться так, що ваш син чи донька засвоїть їх усі відразу. Медіаграмотність передбачає наявність критичного мислення, яке розвивається з віком, налаштуйтесь на “гру вдовгу”», — радить Анна Носач.

А що найголовніше?

Дружні та довірливі стосунки, щира зацікавленість й увага до життя дитини, атмосфера підтримки, безпеки і прийняття в родини — це те, що захистить вашого юного користувача ліпше надійного паролю та всіх систем налаштування акаунтів.

Ваша дитина має знати: із усім, що викликає сумнів, засмучує, обурює, лякає, бентежить, вона може прийти до вас. Будьте готові підтримати її та розмовляти навіть на складні й незручні теми. Змагатися з привабливістю миттєвого та емоційного цифрового спілкування і ризиками, які воно несе, здатне лише живе та зацікавлене спілкування з близькими дорослими. 

Корисні посилання

Прості й доступні правила інформаційної безпеки є в курсі для молодших школярів Британії Be Internet Legend. Курс містить п’ять основних навичок для роботи в інтернеті. Подивіться, як використовують їх українські освітяни, і поміркуйте, як донести їх саме до вашої дитини.

Прочитайте та обговоріть книжку «Хаппі та її супересила» української письменниці Ірини Бови. В книжці є пам’ятка для батьків про інтернет-безпеку.

В Україні з 2017 року діє інформаційно-освітня кампанія #Stop_sexтинг. Її мета — захистити українських дітей від сексуального насильства в інтернеті. На сайті ініціативи є безліч матеріалів із теми.

Лекція радниці з питань безпечного інтернету для кожної дитини при міністрі цифрової трансформації України, координаторки програм із захисту дітей від насильства Анастасії Дьякової про кіберзахищеність дитини.

Посібник для батьків «Діти в інтернеті. Як навчити безпеці у віртуальному світі» до вивчення батькам і педагогам пропонує Міністерство освіти і науки.

Детальна стаття про захист в інтернеті з корисними посиланнями та інструкціями для батьків.

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Марина Ніколайчук, журналістка проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Фото: unsplash