Перший в Україні мультиплікаційний фільм з тифлокоментарем (спеціальним закадровим коментарем диктора, який допомагає незрячим дітям зрозуміти сюжет і розпізнати його героїв) був створений у травні 2013 року. Над фільмом «Сонячний коровай» працювала творча група у складі Олександри Бонковської, Оксани Потимко та Андрія Демчука, пише dukhovnist.in.ua.

Станом на 1 червня 2014 року учасники проекту виготовили 13 адаптованих мультиплікаційних фільмів.

«Тестування, яке відбулось 27 травня 2014 року у Львівській спеціальній школі-інтернаті № 100, довело, що мультиплікація приваблива, цікава та дуже затребувана незрячими дітьми попри їхню сліпоту. Дитина, яка не бачить, жадібно прагне атракції, що й її здорові однолітки: дивитися мультики та художні фільми, їздити на велосипеді, кататися на санчатах тощо. Отож місія дорослих – допомогти малечі у цьому», – розповідає автор ідеї, консультант та керівник проекту Оксана Потимко.

За її словами, за кордоном досить поширена практика створювати адаптовані для незрячих фільми. Натомість про спеціально адаптовані мультики їй чути не доводилося.

Озвучила фільми народна артистка України, акторка Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької Олександра Бонковська. Вона була не лише диктором, але й автором тифлокоментарів.

«Моя робота полягала в тому, що мені треба було, по-перше, вибрати український мультфільм, який би надавався до пояснення. Адже є мультфільми, де дуже швидко розвивається сюжет і нема достатньо пауз між прямою мовою персонажів, які можна було б використати для пояснення і коментування, - розповідає артистка. –  Тому ми почали з "добрих" фільмів 70–80-х років. Я писала коментарі такого розміру, щоб їх можна було помістити поміж репліками персонажів. Вибирали мультфільми з гарною музичною палітрою. У 70–80-х роках молодий композитор Мирослав Скорик писав музику до мультфільмів, і ця музика така кольорова, дає стільки барв, що це дуже допомагає емоційно сприймати той чи інший мультфільм».

Як пояснює Олександра Бонковська, учасники проекту навчаються в процесі роботи, адже не мають зразків для наслідування. «Найбільшим індикатором є реакція дітей: якщо вони все розуміють, то емоційно реагують, сміються, переповідають сюжет. Для нас це означає, що ми рухаємося у правильному напрямку», – розповідає вона.

Психолог Львівської міської Психолого-медико-педагогічної консультації Жанна Катерняк називає адаптовані для незрячих мультфільми «навчальним посібником для батьків» та засобом, завдяки якому дітям стають доступними надбання людства.

В рамках проекту заплановано озвучити 24 мультиплікаційні фільми. Завершити роботу над ним творча група планує до кінця 2014 року.