«Примусова українізація і геноцид російськомовних». Прокремлівські ЗМІ про право споживачів в Україні отримувати послуги державною

«Примусова українізація і геноцид російськомовних». Прокремлівські ЗМІ про право споживачів в Україні отримувати послуги державною

12:08,
20 Січня 2021
6176

«Примусова українізація і геноцид російськомовних». Прокремлівські ЗМІ про право споживачів в Україні отримувати послуги державною

12:08,
20 Січня 2021
6176
«Примусова українізація і геноцид російськомовних». Прокремлівські ЗМІ про право споживачів в Україні отримувати послуги державною
«Примусова українізація і геноцид російськомовних». Прокремлівські ЗМІ про право споживачів в Україні отримувати послуги державною
Що передбачає стаття закону про українську мову у сфері обслуговування, як буде реалізовано контроль за виконанням норм та чим лякають ЗМІ і політики.

Ряд проросійських медіа і діячів в Україні розпалюють панічні настрої серед російськомовної аудиторії через поширення фейків і тверджень про нібито порушення прав громадян, про так звані мовні патрулі та розповсюджують заклики саботувати виконання закону про мову.

Що відбулося 16 січня?

16 січня 2021 року в Україні набула чинності стаття 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», згідно з якою, сфера обслуговування в країні має перейти за замовчуванням на українську мову. Однак на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Це стосується підприємств, установ та організацій всіх форм власності, фізичних особ — підприємців та інших суб’єктів господарювання. Однак це не виключає того, що інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню може дублюватися іншими мовами, але такої інформації не може бути більше, ніж даних, вказаних державною мовою.

«На практиці це означає, що український споживач нарешті отримає право на обслуговування державною мовою за замовчуванням — у супермаркеті чи в інтернет-магазині, у кав'ярні чи ресторані, в банку чи в аптеці, на АЗС чи на вокзалі, в спортзалі чи бібліотеці тощо. Винятків небагато: лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін», зазначив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Кремінь підкреслив, що така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (в тому числі гуртки й секції), медичне обслуговування, надання соціальних послуг тощо.

«Можливо, для маленької частки людей, які все ще живуть міфами, і ковбасою по 4,20, — це трагедія. Насправді ж, всім нам треба думати про завтрашній день. Майбутнє своїх дітей (...) За триста років заборон української мови в історичному процесі, назрів той час, коли по-справжньому треба проявитися, продемонструвати самим собі повагу до того, чим ми живемо і до чого ми прагнемо»,сказав він раніше в ефірі одного з телеканалів.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набув чинності 16 липня 2019 року, але його запровадження відбувається у декілька етапів. Стадія впровадження норм закону, яка набула чинності 16 січня 2021 року, стосується тільки сфери обслуговування, де тепер українська мова набула права пріоритетності над іншими мовами.

Наступний етап почнеться з липня 2021 року. Відтоді державною мовою мають проводитися всі культурні й розважальні заходи, мистецькі виставки, а також надаватися послуги у сфері туризму. Не менше 50% від усього асортименту має стати українського продукту у книговиданні та розповсюдженні.

Усі національні друковані видання та сайти ЗМІ, компаній, органів влади, державних та комунальних установ, інтернет-магазинів повинні будуть мати україномовну версію вже у 2022 році, а в 2024 році ці норми стосуватимуться також регіональних ЗМІ.

Серед іншого планується збільшити мовні квоти на радіо і ТВ — із 75 до 90% на загальнонаціональному, і з 60 до 80% на місцевому рівнях. З приходом 2030-го випускники шкіл будуть проходити зовнішнє незалежне оцінювання для вступу у вищі навчальні заклади лише українською мовою.

Але не варто забувати, що українську мову як державну і до 16 січня зобов’язані були використовувати у своїй роботі чиновники, освітяни, медики, правоохоронці, військовослужбовці, судді, адвокати і нотаріуси. Інші норми українського законодавства також передбачають, що суто українською має бути мова реклами, спортивних заходів, афіш, вивісок, дорожніх знаків, написи і повідомленнях в громадському транспорті. Із вересня 2020 року українська стала обов’язковою в усіх середніх державних школах. Відповідна норма також міститься й у законах про освіту, у зв'язку з чим станом на 2021 рік майже дві сотні російськомовних шкіл на території України перейшли на українську мову викладання.

Наразі розроблено декілька механізмів реагування на порушення закону про мову у сфері обслуговування. В офісі омбудсмена наголошують, що передусім право контролю мають самі ж споживачі. Для цього громадянам пропонують у першу чергу владнати ситуацію на місці, попросивши обслуговування українською, а у разі відмови звернутись до керівництва. Якщо ж ситуація не вирішиться, то зафіксувати порушення за допомогою аудіо-, відео-, письмового підтвердження очевидців і надіслати на пошту або електронну адресу уповноваженого.

Якщо скарга є не анонімною і вмотивованою, то закладу можуть оголосити попередження про необхідність усунути порушення впродовж 30 днів. Якщо ж на надавача послуг надійде повторна скарга, то на нього може чекати штраф. Щоправда, штрафи застосовуватимуть лише з липня 2022 року. «За повторне протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений накладає на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на території України, штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», — сказано в тексті документа. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян зараз 17 гривень. Виходячи з цього, мінімальний штраф за порушення — 5 100 гривень, а максимальний — 6 800 гривень.

«Якщо ви прийшли до магазину, звернутись до вас мають саме українською. Якщо, наприклад, продовжити говорити російською — продавець може продовжити спілкування з вами мовою, яка вам більш зручна, якщо це за вашим бажанням. Щодо штрафів — вони не стосуються громадян і не можуть застосовуватися до відвідувачів чи клієнтів», — повідомив Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України.

«Відсьогодні, згідно Закону про мову, мовою сфери обслуговування офіційно стає українська. У сфері, де досі прийнято демонстративно нехтувати правами україномовних. Тож це ще один вагомий крок до посилення ролі і значення державної мови, запрограмований нашою командою. Та не слухайте тих, хто намагається із цього природного для незалежної держави кроку зробити вселенську драму», — наголосив п’ятий президент України Петро Порошенко, який, будучи на посаді, і підписав прийнятий Радою закон.

Словничок пропагандиста

У проросійських та російських ЗМІ використовують цілий набор штампів, щоби створити упереджене ставлення до закону у своєї аудиторії.

«Штрехенфюрер». «Зараз деякі ЗМІ розповсюджують фейки про те, що після 16 січня заклади сфери обслуговування будуть патрулювати з поліцією, розповсюджують міфи про величезні штрафи. Мене як тільки не називали — і "шпрехенфюрер", і "наглядач", і "агент мережі стукачів". Як тільки не називали рекомендації, як діяти у разі порушення права на отримання інформації державною мовою  — і "інструкція для стукачів", і "методички павликів морозових"… Але все це не більше ніж робота "п'ятої колони", те, що називається антиукраїнська підривна діяльність», — попередив 15 січня, напередодні вступу у силу статті закону, мовний омбудсмен Тарас Кремінь, посада якого була передбачена законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Жаргонний термін «шпрехенфюрер», який з 2019 року закріпився на сторінках проросійських ЗМІ за «мовним омбудсменом», ввела в обіг «Страна.юа». Якщо точніше, то він був озвучений блогеркою Олесею Медведєвою у випуску блогу «Ясно. Понятно» 6 вересня 2019 року. Тоді ж у своїх публікаціях «Страна.юа» стала писати, що так посаду мовного омбудсмена «прозвали у народі». Далі в маси це понесли інші ангажовані політики та ЗМІ різного калібру, зокрема й головний рупор Кремля RT (Russia Today). Не змінюючи традиції, прокремлівські ресурси називали так і першого мовного омбудсмена Тетяну Монахову, яка в кінці квітня 2020-го пішла у відставку, і продовжили називати Тараса Креміня, який замінив її на посаді у липні 2020 року.

«Порушення прав російськомовних і розкол суспільства». Телеканал «Інтер» в ефірі 16 січня процитував заяву співголови партії «Опозиційна платформа — За життя» («ОПЗЖ») Юрія Бойка, який стверджує, демонструючи позицію політсили, що обмеження начебто порушують конституційні права громадян та збільшують напругу у суспільстві. За його словами, вступ у дію статті 30 закону про мову призведе «до напруги у суспільстві». Його партія вже внесла до парламенту законопроєкти, щоб «відновити права російськомовних громадян та представників інших національних меншин», бо «карати за мову, якою розмовляють мільйони українців, — не можна», зазначила телеведуча, посилаючись на слова Бойка.

Керівник молодіжного крила «ОПЗЖ» і за сумісництвом генпродюсер телеканалу «112.юа» Артем Марчевський назвав 16 січня «днем національної ганьби», а сам закон про мову «антинародним», написавши про це на своїй сторінці у фейсбуку. Його процитували сайт «ОПЗЖ», «112.юа», ZIK та MigNews.

Він пише, шо Майдан «розколов» Україну, а законом про мову «її планомірно розсипають і далі». «Порошенко може пишатися своїм наступником. Не буду цитувати Конституцію України, яка захищає права російськомовного населення конкретною статтею. Наша Конституція давно вже ігнорується владою і не тільки в питаннях прав і свобод громадян... У нас сьогодні "міністерство пропаганди" і Нацрада визначають, що можна говорити, читати і дивитися громадянам. Так само як міністерство, покликане піклуватися про рівень життя українців, правильніше називати "Міністерство антисоціальної політики". "Турботу" влади про народ кожен вже відчуває сповна», — заявив Марчевський.

Його соратник нардеп Ілля Кива в ефірі телеканалу NewsOne сказав, що мовний закон є нібито дискримінаційним і спрямованим на розкол України. «Даний закон суперечить Конституції України, порушує мої права і права всього російськомовного населення України. Він прийнятий на догоду окремим політиканам, які використовують конфлікт на сході України для просочення нашої країни ненавистю по відношенню один до одного і розколу суспільства. По суті, вони хочуть наблизити знищення нашої держави. Це все — тотальна програма знищення нашої нації», — висловився він, зауваживши, що у знак протесту буде «принципово розмовляти» російською. «Вбитий клин, який розриває наше суспільство, здійснюється системний тиск і дискримінація людей, які вважають російську мову рідною», — додав нардеп. Не дивно, що і його цитували «112.юа», ZIK, MigNews та сайт «ОПЗЖ».

Їх колега Інна Волкова, депутатка від «ОПЗЖ», переконує, що «примусова українізація сфери обслуговування ні бізнесу не допоможе, ні українське суспільство не консолідує». Її думка, яка продовжує генеральну лінію партії, опублікована на сайті політсили.

ZIK навіть розмістив блог Олександра Гончарова, засновника «Київського фондового центру», який стверджує, що нібито «мовний закон видавить з України китайських підприємців».

«Радикали і ксенофоби». Юрій Бойко побачив у діяльності нинішньої влади продовження політики «дискримінації мовних і культурних прав громадян, розпочатої ще за часів Порошенко». «Зеленський не знайшов в собі сил виконати обіцяне на виборах і став на сторону радикалів-ксенофобів», — зауважує пресслужба «ОПЗЖ». «Владу мало турбує невдоволення людей і критика з боку міжнародних правозахисних організацій, Венеціанської комісії. Їй все одно, що такі обмеження порушують конституційні права громадян і збільшують напругу і конфліктність у суспільстві. Зате чиновники отримують ще один привід принижувати людей. Ще одне джерело корупційних доходів. А влада заслужить схвалення націоналістів і радикалів-ксенофобів з партії війни, до яких вона найбільше прислухається», — сказав політик, відомий своїми проросійськими поглядами.

В офіційній заяві «ОПЗЖ» сказано, що «після декількох років божевільних спроб переписати історію, оскаженілої декомунізації, знесення пам'ятників, перейменування вулиць і населених пунктів, заборони свят і викорінення будь-якої згадки про спільну історію українського і російського народів, не знайшовши вже інших способів посварити багатонаціональне населення України, дармоїди Заходу у владі в черговий раз вирішили загострити мовне питання». Прокремлівська партія стверджує, що закон, який спрямований на захист державної мови і гарантування україномовним громадянам права отримувати послуги в першу чергу українською — «продовження владою політики печерної русофобії, розпалювання ненависті за мовною ознакою, поділу українців на “своїх” і “чужих”».

Лідер української партії «5.10» Геннадій Балашов виступив на захист використання російської мови в Україні й назвав «тварюками» людей, які просять перейти на українську у спілкуванні. Так він прокоментував рішення перевести сферу послуг у країні на обслуговування державною мовою в ефірі телеканалу «Наш»: «Я буду завжди говорити російською мовою, бо батько і мати зі мною говорили російською (...) Будь-яке нав’язування з точки лібертаріанства, воно недопустиме, а націоналізм і мовне питання — вони харчуються страхом».

«Тотальна українізація» та «доноси на російськомовних»

Сайт телеканалу «Інтер» «Подробности.юа» у публікації, де розповідає про можливі штрафи за «спасибо» згідно із законом, як вони його іменують, «про тотальну українізацію», навмисне чи випадково плутає цифри. В матеріалі мова йде суто про статтю 30, яка набула чинності 16 січня 2020 року і штрафи, які можуть накладатися після 2022 року. Однак, журналісти вказують, що «за порушення закону передбачено покарання: перше порушення — попередження або штраф 200400 неоподатковуваних податком мінімумів (3 4006 800 грн); повторне порушення — до 700 мінімумів (11 900 грн)». Це не відповідає дійсності, оскільки за повторне протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 мовного закону на суб’єкт господарювання може накладатися штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У свою чергу штраф від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який зазначений як максимальний за «спасибо», стосується частин першої — третьої статті 187, а не статті 30, де йдеться про державну мова у сфері обслуговування споживачів.

Нардеп-опозиціонер Микола Скорик маніпулює нормою закону, апелюючи до того, що «сьогодні немає жодної країни в світі, де людей переслідували б за використання рідної мови в їхньому життєвому просторі». Однак мовний закон не забороняє користуватися у побуті будь-якою мовою і навіть отримувати послуги російською, якщо працівник, що надає послугу, нею володіє і бажає відповісти клієнту таким чином. «Тільки в Україні з 16 січня почали діяти норми закону, який, напевно, чесно і правильно було б назвати нормами не цивілізованого суспільства, а суспільства, яке ідентифікує себе, як зграя. Не можна і неприпустимо, щоб зграя, нечисленна і озлоблена, ставила себе вище суспільства і диктувала закони в державі. Стравлювати людей, принижувати і ображати — не такою повинна бути державна культурна і гуманітарна політика, що проводиться владою», написав Скорик у своєму фейсбуку.

Ексміністр економіки України (19971998 рр.) Віктор Суслов в ефірі ZIK також ретранслював неточну інформацію. «Хто завгодно приходить, звертається українською. Якщо йому відповідають російською, він розуміє. Люди в нормальних відносинах. І раптом ми створюємо законодавчі умови, щоб дуже чітко розділити людей на україномовних українців і російськомовних українців. Російськомовних українців ми шукаємо приводи штрафувати за те, що в якихось обставинах вони не скористалися українською мовою і говорили російською. Розумієте, який штучний розкол вводиться у наше суспільство і яка мета цього розколу? Це ослаблення країни», — переконує Суслов, можливо, не володіючи інформацією про те, що пересічних українців не стосуватимуться штрафи, оскільки їх накладатимуть не на відвідувачів і клієнтів, а на зазначених у першій частині тексту надавачів послуг та інформації і тільки у крайньому разі.

На сайті «Страна.юа», у статті з назвою «Що робити, якщо вас почнуть кошмарити за російську мову після 16 січня? Алгоритм дій», автором якої вказана Олена Лукаш, розписано, «як в правовому полі реагувати на тиск українізаторів». Там же слова мовного омбудсмена Кременя стосовно алгоритму дій у разі порушення права громадянина України отримувати інформацію та послуги державною мовою названі «закликом до доносів на російськомовних громадян України, які працюють в сфері послуг», а ті громадяни, які вимагають обслуговування державною мовою, називаються «озабоченными».

«Будь-який громадянин має право звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови зі скаргою про порушення мовного закону та усунення перешкод у використанні державної мови.

Тому якщо до вас в магазинчик навідався такий заклопотаний громадянин, дотримуйтесь спокій, не вступайте в перепалку, а відразу посилайте його писати скаргу.

Скарга — це єдина законна форма реагування, доступна стурбованому. Запам'ятайте це.

При спробах стурбованого громадянина влаштувати скандал пам'ятайте, що порушення громадського порядку і спокою громадян — це дрібне хуліганство», — підбурює Лукаш.

Її рекомендації поширили одеське проросійське видання «Таймер», а також «Вечерний Бахмут», news24ua.

Ряд російських ЗМІ, таких як Lenta.ru, Ytro.ru, vesti-nedeli.com та інші, розповсюдили алгоритм дій, описаний омбудсменом, заявляючи про так званий «методичний посібник з доносів на російськомовних продавців».

Повідомлення уповноважено із захисту державної мови поширив на своїй сторінці у фейсбуку Генеральний штаб Збройних сил України. Пропагандистське видання НА «Харьков», зареєстроване в російському Санкт-Петербурзі, зробило із цього новину, вказавши у заголовку: «Генштаб ВСУ разработал инструкцию по доносам на русскоязычных граждан».

Видання Олександра Клименка, колишнього політика і соратника президента-втікача Віктора Януковича, klymenko-time лякає, що «рейди “мовного патруля” в фашистських касках» чекають на ресторани і магазини після «“зобов'язалівки” обслуговувати клієнтів українською мовою». «Можливо, остаточна українізація сфери обслуговування пройшла б зовсім непомітно, якби напередодні мовний омбудсмен не виступив з полум'яною промовою з цього приводу, опублікувавши на своїй сторінці в Facebook, детальну методичку: як, куди і кому “стукати” на російськомовних продавців і офіціантів, — сказано у публікації з авторством Захара Подкидишева, — До чого все це призведе, поки що незрозуміло, але очевидно, що затяті захисники “мови” влаштували ще одну лінію розколу суспільства».

Про міфічні патрулі написали також і маловідомі сайти з доменом md — «Правдоруб», cenzura тощо.

«У нас з'явиться величезна кількість людей, які будуть шпигувати, писати на камери, провокувати, писати доноси, шукати утиск своїх прав там, де їх насправді немає. Це здорова атмосфера для бізнесу? Це не Європа, це шлях в кам'яний вік», — написав нардеп від партії «Слуга народу» Максим Бужанський у своєму телеграмі, і був цитований рядом заангажованих ЗМІ.

Російські ЗМІ про мовний закон

Трошки про неймінг. «РИА Новости» називає мовний закон «шляхом до фашизоїдної диктатури». Так висловився голова «Россотрудничества» Євген Примаков, назвавши «дискримінаційною і недемократичною» норму про переведення на українську мову всієї сфери послуг в Україні. «Правда.ру» пише про «насильницьку українізацію», News-Front називає закон про мову «завісою для крадіжок», «Известия» «геноцидом російськомовних», mk.ru «повзучою українізацією», «Царьград» «мовною диктатурою» і «драконівським законом». «Регнум» заявляє про перемогу «українізації» у «потворній формі».

Lenta.ru запевняє, що «в Києві зважилися остаточно розірвати зв'язок з Росією», і тому нібито «українцям заборонять говорити по-російськи». «Є побоювання, що нові правила з часом приведуть до міжетнічних конфліктів і падіння рейтингу президента Володимира Зеленського», — сказано на сайті.

Пріоритетність використання української мови над усіма іншими російські ЗМІ дружно охрестили «забороною російської мови». Так писали найбільші видання, серед яких «РИА Новости», ТАСС, «Регнум» тощо.

«Первый канал» теж переконує своїх глядачів, що в Україні «представники сфери послуг відтепер зобов'язані говорити з відвідувачами тільки по-українськи». «Інакше — штраф. Це при тому, що більше третини жителів країни вважають рідною російську мову. А так як його вже заборонили в школах, майже повністю прибрали з телеефіру, то, виходить, використовувати російську мову, по суті, можна тільки вдома», — запевняють росіяни. В матеріалі на сайті телеканалу вказується, що в жителів України тепер начебто немає вибору, якою мовою спілкуватися: «Будь то перукар або продавець. Відтепер ніякого “чего изволите”, вся українська сфера послуг вчить “чого бажаєте”».

«На Україні від завтрашнього дня вся сфера послуг переходить на українську мову, відповідно до закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, прийнятому при екс-президенті Петрі Порошенку. Володимир Зеленський спочатку обіцяв переглянути ініціативу, проте так і не зробив цього. Політологи відзначають, що закон стане підставою для дискримінації багатьох російськомовних громадян. Голова держави ж, на їхню думку, діє з оглядкою на націоналістичні і радикальні групи», — пише «Газета.ру».

Контрольовані росіянами сайти luga1news, «Новороссия» та інші розповсюдили заяву жінки, яка в ефірі проросійського в Україні телеканалу «НАШ» заявила, що Донбас не повернеться в Україну через «українізацію». «Ви готові до українізації? Коли повернеться Луганськ додому, то все перейде на українську мову, вся сфера обслуговування, офіціанти. Вам як ця норма або ви все-таки хочете, щоб російська мова залишився в суспільному житті?» — запитав у «луганчанки» телеведучий Максим Назаров. «Звичайно, ні», відповіла вона. «Ми все життя говоримо російською мовою, звичайно, нам на ньому комфортніше і спілкуватися, і документи заповнювати. І я не вірю цій Україні, навіть якщо видадуть якийсь закон, в якому начебто дозволять нам говорити російською, я не вірю, що буде так», зазначила жінка, що представилася Лідією. «Ви знаєте, я всі сім років війни, яка тривала, провела тут, на цій території. І я вже від України нічого не чекаю! Розповідають постійно, що вже б нас повернули в Україну, навіщо? Щоб нас потім знову вбивали, як нас убивали тут в 2014-2015 році? Ви цього хочете?» додала вона.

«Царьград» процитував заяву експрем'єра України Миколи Азарова, який нині переховується в Росії. За його словами, «нелюди впевнені, що саме за допомогою скарг змусять громадян заговорити на "мові"». Азаров додав, що «це ідіоти, які називають себе “паперовим фронтом”», а їхнє головне завдання, на його думку, — «вишукувати тих, хто на робочому місці розмовляє російською мовою». Як сказано в сюжеті, він «непокоїться», що нібито почастішали нападки на медиків, які проживають Донбасі і розмовляють російською мовою.

«Мені от цікаво, яким місцем думають ці “паперові фронтовики", здійснюючи подібні речі? Вони, напевно, просто не знають, що тільки за минулий рік заяви на звільнення написали 50 тисяч українських медиків. Дефіцит медиків величезний, тим більше що він посилюється тим, що саме медики сильніше за інші категорії громадян постраждали і продовжують страждати від коронавірусу», — цитує слова Азарова росЗМІ. «Українізаторів це не хвилює. Вони виступають під девізом "Професіоналізм — ніщо, знання української — все!"» — завершує цитату телеканал.

На думку колишнього депутата ВРУ Олексія Журавко звернув увагу riafan.ru. Той прогнозує «соціальну катастрофу» і вважає, що українські роботодавці вже почали звільняти працівників через нововведення. «Ось так народжуються війни і незгодні люди з цим режимом. Така насильницька українізація, яку сьогодні проводить ця брудна продажна влада, призведе до погіршення ситуації в країні», — пророкує Журавко.

Як пишуть «Известия», «українці залякані, радикали тероризують населення країни, тому бунтів через мовні норми очікувати не варто». До такого висновку прийшов заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін, який стверджує, що російська мова начебто «під забороною» відтепер.

«Люди залякані, українські націоналісти довгі роки відкрито і свідомо тероризують незадоволених. На суд надії теж немає: судять в країні за принципами революційної справедливості. Силові органи борються з тими, хто міг би очолити протест. Видавлюють з країни, садять за надуманими звинуваченнями», — сказав Жарихін, додавши, що нібито «почнеться тихий саботаж мовних норм».

Незважаючи на усю істерію, що заполонила росЗМІ, російський сайт mk.ru написав, що «“повзуча українізація” йде без бою: в містах продовжують спілкуватися російською. “Мовних” контролерів поки не видно». Автори запевняють, що «російська панує в повсякденному спілкуванні, як і раніше».

При цьому RT, ТАСС, «Взгляд» та інші російські медіаресурси нагадали, що опозиція в особі «ОПЗЖ» «пообіцяла боротися з мовною дискримінацією».

Колаж 24 каналу

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду