Після гучного фейку львівська школа вводить уроки розпізнавання дезінформації
Після гучного фейку львівська школа вводить уроки розпізнавання дезінформації
На початку грудня кілька львівських та всеукраїнських видань написали про те, що у приватному навчальному закладі «Школа вільних та небайдужих» вчительку попросили написати заяву на звільнення через «надмірну» з її боку пропаганду української мови, а «вижити» її зі школи вдалося нібито на прохання російськомовних донецьких батьків одного з учнів.
Про це написали немало видань. Наприклад,Gazeta.ua, «Вголос»,Obozrevatel,Volyn24.com, «Форпост»,Inlviv.in.ua та інші. Також у Facebook про це у Facebook повідомив відомий захисник української мови та керівник управління інвестиційної політики ЛОДА Роман Матис.
Вчителька ж насправді почала розганяти фейк, а справжньою причиною її звільнення є зовсім не мовне питання. Про це розповів у своєму блозі на сайті видання Zahid.net ресторатор та співвласник компанії «Холдинг емоцій "!FEST"» Юрко Назарук. Він також є інвестором приватної школи, у якій сталася ця історія.
За його словами, цю вчительку вони брали як фахового спеціаліста, проте з часом вона почала систематично поводитись агресивно, й навіть після зауважень поведінку не змінила.
«Тисячі перепостів підняли неймовірну хвилю обурення та хейтерства»
«Після того, як вона в пориві агресії сказала дітям поламати годівничку, яку зробила дівчинка на дизайні, ми прийняли рішення про негайне звільнення. М’яко кажучи, через професійні якості. Жіночка не розгубилась і відразу сіла писати повідомлення у фейсбук. Мовник таки ж непоганий. Про те, що в самому центрі міста Львова її звільнили за те, що вона активно навчала та пропагувала українську мову та виправляла дітей, котрі розмовляли суржиком. І що, власне, нібито через те її звільнили, що в класі є діти «данєцкіх», котрі пролобіювали це звільнення. Бо ж вони платять гроші. І далі приправила це все політичним трактатом з фразеологізмами, які найбільше зачепили б патріотично тривожних галичан, та може навіть і киян пострашили б. Про те, як русскій мір гуляє коридорами школи, що гроші не пахнуть, данєцкі захоплюють! Та й, в принципі, сам Путін вже неодноразово їй погрожував, як ще раз когось виправить. Словом, просто набір слів, який у кожному мешканцю Львова пробуджує бажання вийти до Шевченка і стати на захист своїх цінностей», — пише він.
За його словами, один із чиновників (ймовірно, мова про Романа Матиса — MS.) почав поширювати її пости у Facebook-групах української мови.
«На нашу позицію уже не надто хто звертав увагу – вимагали фактів. Вочевидь, ми не виставляли жодних відео чи документів, бо школа — це все ж територія приватності, дітей та їхніх сімей. Але то нікого не цікавило: тисячі перепостів підняли неймовірну хвилю обурення та хейтерства. Банальної людської злості, яка нарешті знайшла магніт, куди вихлюпнутися. Щохвилини хтось писав чи дзвонив з вимогою пояснити: як це ми посміли?! І це справді тисячі людей. Ми випустили ще декілька повідомлень з уточненнями та великими заголовками, що це ФЕЙК, і почали готувати заяву до суду. Після чого вчителька відразу взялася чи не щогодини зі всіх сторін виправляти та причесувати свій пост», — продовжує пан Назарук.
Потім працівники школи стикнулися із погрозами, до них приходило безліч невдоволених громадських активістів, які повірили у фейк і не перевірили інформацію.
«І уявіть, яке було їхнє розчарування, коли вони потрапляли в нашу школу. Очевидно, що в класі тої вчительки не було жодного з переселенців, і данєцкіх теж. Усі відвідувачі виходили й одразу писали повідомлення: «Не поширюйте фейк», — згадує він.
На думку пана Назарука, завдяки цій ситуації стало зрозуміло: ми живемо в реальності, де «кожен сам собі медіа», а фейки поширюються активніше, ніж їх спростування, та формують помилкове враження про те, чого насправді немає в реальності. Для самого власника бізнесу, зізнається він, ця історія стала мотивацією зробити так, аби в цій та інших школах діти зрозуміли: єдина їхня зброя – це критичне мислення та здоровий глузд. Він закликав завжди ставити собі питання: «хто це написав?», «чому?», шукати першоджерела та перевіряти інформацію у медіа, яким користувач сам довіряє.
«Тепер це — як помити руки чи подивитися на світло на пішохідному переході», — зауважує він.
Він оголосив, що відтепер у цій школі будуть уроки, присвячені фейкам і їх небезпекам. Учням будуть «пояснювати, що буває, коли хтось думає замість них». Він також закликав всі інші школи звернути увагу на це питання і включити у свої навчальні програми відповідні заняття, аби «готувати дітей до реального життя».
Нагадаємо, MediaSapiens раніше писав, як ЗМІ «купилися» на російський фейк про пароми між окупованим Кримом і Туреччиною.
