Енн Епплбаум: «Кремлем будується цілий фейковий світ»
21 жовтня в Американському домі в Києві відбулася дискусія «Журналістика в умовах інформаційної війни: виклик для професії» за участі Енн Епплбаум (Anne Applebaum) – відомої американської журналістки та історика, лауреатки Пулітцерівської премії (за книгу «ГУЛАГ: павутина великого терору») та експертки з тематики Східної Європи.
У заході також взяли участь керівниця розслідувань українського «Радіо Свобода» Катерина Горчинська та редакторка інтернет-проекту Stop Fake Тетяна Матичак. Дискусію модерувала незалежна журналістка та медіадослідниця Ірина Халупа.
«Якщо подивитися на два роки трансформації України, то одним із найважливіших і найменш передбачуваних аспектів стала інформаційна війна — обраний Кремлем спосіб перетворення інформації на зброю. Це є частиною його стратегії заперечення обраного українцями майбутнього України та ведення війни», – такевступне слово до обговорення сказав посол США в Україні Джеффрі Пайєтт. На думку пана посла, цей фактор важливо усвідомлювати як Заходу в своїх стосунках із Росією, так і Україні, бо це напряму впливає на її розвиток.
«Українці боролися за сучасну демократичну Україну. Але цього пункту призначення не вдасться досягти, якщо уряд не буде працювати ефективно й не буде уважним до наративу Росії», – вважає пан Пайєтт.
До терміну weaponization of words (перетворення слів на зброю) звернулася й експертка Ірина Халупа. Вона зазначила, що Кремль займається створенням паралельної реальності, яка не лише шкодить журналістиці й вводить в оману людей, а й становить загрозу для базових принципів демократії західного світу. «Україна втягнута в подвійну війну: реальну з кулями, кров’ю і смертю, та інформаційну. В реальній війні все прозоро: є погані хлопці, і є хороші, є вбивці, і є вбиті. Інформаційна війна значно складніша та новіша по своїй природі, вона єлейна й надзвичайно добре зроблена», – констатувала Ірина Халупа.
Енн Епплбаум відзначила, що за останні два роки висвітлення української тематики в західних ЗМІ суттєво покращилося, бо тут побували власні кореспонденти. «Коли сталося вторгнення в Крим, мене запрошували на багато телешоу, де першим питанням було “Чи Україна – справжня держава?”. Тепер мене уже про це не запитують», – зазначила вона. Однак західне медіасередовище й досі не до кінця вірить у величезні масштаби проблеми з російською пропагандою. Саме для роз’яснення цього Енн Епплбаум із кількома колегами та аналітичним центром The Legatum Institute готує дослідження «Поза пропагандою» (Beyond propaganda), в рамках якого вийде серія публікацій.
Цілі дезінформаційної політики Кремля
Проект покликаний допомогти ЗМІ, експертам і громадськості стати убезпеченішими від маніпуляцій ЗМІ по всьому світу та інформувати політиків про інноваційні шляхи, якими можна виграти інформаційну війну. Пані Епплбаум уточнила, що говоритиме саме про інформаційну агресію Росії, однак в рамках проекту досліджується також політика Китаю, Венесуели, Іраку та ISIS. На думку пані Епплбаум, термін «пропаганда» в його радянському тлумаченні не точно відображає явище, про яке йдеться, тому їхня дослідницька група віддає перевагу слову «дезінформація». Ця дія, за словами експертки, не обов’язково має на меті промоцію Росії.
Енн Епплбаум, фото Руслана Канюки, «День»
Американська журналістка виділила кілька цілей політики Кремля. Перша з них – підірвати довіру людей до засобів масової інформації в цілому. До прикладу вона навела реакцію РФ на катастрофу MH17 у Донецькій області в липні 2014 року. «Росія не сказала – ми цього не робили, а натомість запустила в інформаційне поле 15 різних версій, як це сталося. Від вірогідних до неймовірних. Таким чином російська пропаганда переконує – неможливо знайти правильну відповідь, що ж власне сталось»,– зазначила пані Епплбаум.
Ще однією ціллю Кремля, за її словами, є зрівнювання Росії та Заходу. Мовляв, насправді не існує різниці між політичними системами: усюди корупція, кожен веде свою пропаганду. «Це дуже цинічний шлях», – зазначила журналістка.
Керівниця журналістських розслідувань української служби «Радіо Свобода» Катерина Горчинська погоджується з тим, що Росія намагається переконати аудиторію, що не існує єдиної правди. «Правда стає однією з версій, тобто також виступає інструментом пропаганди, що дуже небезпечно», – переконана експертка.
Пані Горчинська зазначила, в результаті цього люди стають байдужими до подій у світі. «Я помітила це, модеруючи дискусію української та російської делегацій на European Forum Alpbach. Мене шокувало, як мало в молодих людей інформації. Вони не знають деталей війни між Україною та Росією, їм це не цікаво, вони байдужі до цих тем, мабуть, через те, що не вірять у можливість віднайдення правди», – каже редакторка.
Учасники дискусії визнали, що в людей із пострадянських країн є скептицизм до медіа, бо в часи СРСР вони звикли читали між рядків, однак через це вони не стали більш захищеними від пропагандистських технологій у новому конфлікті.
Фейки та «тролі»
На думку Катерини Горчинської, роль російських «тролів» в інформаційній війні недооцінена, а ефект від їхньої діяльності – надзвичайно руйнівний. За її словами, величезна кількість коментарів від «тролів» зараз присутня в західній пресі, через що редактори часом навіть не можуть замовити журналісту матеріал, бо останній відмовляється за нього братися. «Бо журналіст знає, що наступного дня отримає сотні імейлів від тролів, у яких ображатимуть його та його родину», – каже пані Горчинська.
Керівниця журналістських розслідувань української служби «Радіо Свобода» вважає небезпечним такий відтік журналістів від суспільно важливих тем. За її словами, це є однією з цілей російської пропаганди також.
Енн Епплбаум підкреслила, що особисто вона живе «всередині інформаційної війни», адже заміжня за польським політиком і відкрито захищає Україну й засуджує Кремль. «Тому є тролі, які займаються саме мною. Я це все відстежую на російських та іноземних сайтах, слідкую з якого російського джерела вони йдуть, знаю, як це працює» – зазначила вона й додала, що майже кожна публічна особа на Заході, яка має таку ж позицію, стає жертвою атаки тролів.
Енн Епплбаум акцентувала на поширенні фейкових нових – технології з минулого, яка, проте, з появою комп’ютерів та інтернету стала ще більш уживаною і легкою в реалізації. «Створюються фейкові фотографії, статті, з’являються фейкові експерти та навіть інституції, фінансовані Росією. І все це між собою взаємодіє, пов’язується лінками, тобто Кремлем будується цілий фейковий світ», – каже вона
Тетяна Матичак вважає, що не вся пропаганда є дезінформацією, адже пропагуватися можуть і позитивні речі. Експертка розповіла, що проект Stop Fake опублікував уже 400 матеріалів, у яких розвінчує фейки. «Наша ціль – спростувати фейки про Україну, неважливо, в якому ЗМІ вони виникли – російському, українському чи інших країн. Прагнемо показати найпопулярніші меседжі й пояснити українським журналістам, що треба завжди перевіряти інформацію, навіть із джерел, яким ви довіряєте», – додала вона.
Енн Епплбаум зазначила, що ЗМІ порушують стандарти в усіх країнах, й помиляються у фактах навіть найповажніші видання. «Люди довіряють ВВС та NYT, не тому, що в них великі корпорації, а через те, що вони помиляються рідше. Адже у них є система редакторів та факт-чекерів, які перевіряють інформацію», – зазначила вона.
Дослідниця додала, що більшість медіа через брак фінансів не можуть собі дозволити мати таких працівників й до того ж, женуться за оперативністю. Тому для невеликих країн виходом може стати потужне суспільне мовлення, яке матиме фінансування й не буде залежним від приватного власника.
У пошуках виходу
Енн Епплбаум, яка за фахом – історик, зазначила, що був схожий період на початку 20 століття. Тоді також стався вибух нових медіа – поширення радіо, поява масової преси. Одним із побічних ефектів цього стало те, що ЗМІ одразу ж почали використовуватися в цілях пропаганди та маніпуляцій. «Аби позбутися цього і повернути до них довіру, знадобилося кілька десятиліть», – каже експертка.
Катерина Горчинська переконана, що спроби влади боротися з кремлівською пропагандою власною контрпропагандою, до якої вона відносить створення Міністерства інформаційної політики, є хибним шляхом.
Пані Епплбаум додала, що сьогодні дослідники визначають, які інститути зможуть ефективно боротися з ворожою пропагандою . На її переконання, цим має займатися зокрема держава, але не лише. Якщо раніше в Східній Європі цьому процесу сприяли радіостанції «Вільна Європа» та «Свобода», зараз подібних кроків недостатньо. «Необхідні численні рішення: від громадянського суспільства, телевізійних продюсерів, і можливо правильний шлях це — створення і спонсорування таких організацій як StopFake», – зазначила пані Епплбаум.
Разом із колегами по дослідженню Енн Епплбаум просувала ідею видати кількома мовами свого роду «посібник із дезінформації», однак зараз схиляється до того, аби втілити її у формі надійного веб-сайту, де кожен зможе перевірити підозріле повідомлення. За її словами, великі інтернет-корпорації на кшталт Google та Facebook також зацікавлені в таких ініціативах.
Експертка переконана, що медіаграмотність – критично необхідна для сучасного суспільства й має бути впроваджена в шкільне навчання, бо інтернет – величезна арена для дезінформації, й не лише пропагандистського характеру, а й комерційного.
Під час дискусії вкотре обговорювали поняття «патріотичного ЗМІ». Пані Горчинська розповіла, що в коментарі «Радіо свобода» щодо корупції в СБУ президент Петро Порошенко заявив, що патріотичні медіа мають розуміти, яку спеціальну роль відіграє ця структура і що в ній є багато патріотів». «З цієї відповіді ми розуміємо, що президент вірить, що мають бути якісь патріотичні медіа, й що СБУ не треба чіпати», –зазначила пані Горчинська й додала, що єдина головна функція ЗМІ – інформувати, а патріотичною має бути насамперед влада держави. Редакторка зазначила, що її західні колеги припинили довіряти нашим медіа, бо вони обрали позицію «патріотичних». На її думку, це також вплив російської пропаганди.
Енн Епплбаум вважає, що Україні такі потрібні, однак тільки якщо під цим терміном мається на увазі медіа, що підтримуватимуть розвиток відкритої й процвітаючої демократичної України. За її словами, боротьба з корупцією й інформаційна війна повинні йти паралельно. «Обидва ці напрямки мають коріння в СРСР й майбутнє України залежить від того, чи буде вона в них успішною. Треба продовжувати пояснювати це уряду», – вважає журналістка.