Медіа та поліція: точки дотику

Медіа та поліція: точки дотику

11:52,
12 Вересня 2015
7274

Медіа та поліція: точки дотику

11:52,
12 Вересня 2015
7274
Медіа та поліція: точки дотику
Медіа та поліція: точки дотику
Офіцерам поліції та журналістам варто позбуватися взаємних стереотипів, вважає Емма Пул, експертка зі стратегічних комунікацій, яка працює в прес-відділі поліції міста Калгарі (Канада). Під час семінару «Кращі практики комунікації ЗМІ та поліції» вона розповіла, які інструменти використовує канадська поліція, аби бути доступнішою для громадськості та медіа.

Емма Пул — експертка зі стратегічних комунікацій у відділі зв'язків із громадськістю поліції міста Калгарі (Канада), в минулому журналістка й репортерка кримінальної хроніки з досвідом роботи в Афганістані, Судані, Уганді, Мексиці та США. В Україну вона приїхала як радниця проекту «Підтримка реформи патрульної поліції в Україні» (SRPPU), що впроваджується за підтримки уряду Канади. Тут головне завдання Емми та її колег — організувати ефективну роботу майбутнього прес-відділу української поліції, за зразком поліції в Калгарі.

«Як ви вважаєте, наскільки журналісти задоволені комунікацією з правоохоронними органами? Що може дратувати в поліції?» — запитала Емма Пул на початку зустрічі в Американському домі. Скепсис та перелік претензій на адресу поліцейських насправді схожий у всіх країнах — так само як і стереотипи та претензії по відношенню до працівників медіа, вважає Емма. Корумповані, грубі, агресивні, свавільні, ліниві, недбайливі — це типові думки про поліцейських. Якщо запитати, що поліцейські думають про медійників, теж можна скласти список стереотипів: ліниві, поверхові, непоінформовані, роблять помилки, агресивні, хитрі… Ці взаємні стереотипи заважають пресі й поліції ефективно взаємодіяти, хоча насправді для обох груп ця комунікація є необхідною.

«З одного боку, між поліцією та медіа великі відмінності, але є й багато спільного — для тих і тих важливі такі речі, як професійність, прозорість, вчасність, точність, деталі й контекст», — каже Емма. Вона додає, що проблеми у спілкуванні між поліцією й медіа часто виникають через те, що офіцери поліції, як фактично й усі люди, бояться виглядати по-дурному, непокояться, що їхні слова буде вирвано з контексту — через це й нервують.

Тому важливо, щрби працівники поліції вміли спілкуватися з медіа. Кожен полісмен у Калгарі проходить тренінг із комунікації зі ЗМІ. «Ми хочемо, щоби кожен офіцер почувався впевнено, спілкуючись із медіа, був здатен чемно відповісти, надати потрібну інформацію — звичайно, це має відповідати компетенції офіцера. Наприклад, якщо йдеться про вбивство, офіцер вуличної патрульної служби не повинен коментувати такого випадку», — пояснює Емма. При цьому, як зазначено у правилах, відповідь офіцера не повинна становити загрозу для розслідування чи порушувати закон — особливо це стосується приватності особи. Сьогодні в Канаді діють досить жорсткі закони, які захищають право особи на приватність, тому поліцейські мають бути особливо обережними.

Діяльність прес-відділу

Прес-відділ поліції міста Калгарі складається з 21 людини, 11 із яких працюють у відділі зв’язків із громадськістю/медіа. Це експерти зі стратегічних комунікацій, а також «офіцери із цифрових комунікацій». Кілька працівників у відділі є власне констеблями поліції. «Важливо, щоб офіцери поліції були в медіавідділі, тому що журналісти хочуть говорити з кимось, хто працює безпосередньо на місці подій, а не в офісі», — каже Емма Пул. Інші десять осіб працюють у відділі цифрових сервісів — це фахівці з цифрового контенту, що готують відеоматеріали, фото й інфографіку — офіс регулярно виготовляє велику кількість подібних матеріалів.

Одне з головних завдань прес-відділу — підготувати офіцерів поліції до спілкування з медіа, а саме до інтерв’ю та прес-конференцій. Зокрема, поліцейським надається перелік питань, які можуть поставити ЗМІ, та приблизні відповіді. Це робиться в першу чергу для того, щоби поліцейський, відповідаючи на запитання, не порушив закону — особливо вже згадане законодавство про приватність. Так, якщо говорити про дані жертви злочину, то можна називати її стать, вік, але не ім’я. Можна називати звинувачення, які висуваються, й імена звинувачених (а підозрюваних чи заарештованих — в окремих випадках), якщо ці звинувачені повнолітні. «За потреби оприлюднюється опис людини, яку підозрюють та розшукують. Але з ним треба бути дуже обережним, зокрема, не треба називати національності, якщо ми напевне не знаємо етнічного бекґраунду людини, яку розшукують», — каже Емма.

Крім того, прес-служба готує інфографіку, статті, промови й прес-релізи. Саме останні є основним способом донести інформацію до ЗМІ — зазвичай їх готують декілька на день. Інші напрями роботи відділу: внутрішня комунікація, маркетинг та реклама, стратегічне планування, промоція програм поліції, графічний дизайн, соціальні мережі.

Поліція і соціальні медіа

Соціальні мережі — один із ключових напрямів роботи прес-служби поліції Калгарі. Особливо активно команда використовує Твіттер. «Твіттер — це швидкий і зручний спосіб поширити меседж. Якщо в місті більше мільйона людей, ви ніколи не матимете шансу поговорити з такою великою кількістю людей напряму», — пояснює експертка.

Так, у Твіттері та Фейсбуку поліція проводить інформаційні соціальні кампанії, спрямовані, наприклад, на профілактику водіння в нетверезому стані — через поширення інфографіки та нагадування, скільки аварій трапилося через стан сп’яніння.

Окрема кампанія закликала мешканців міста не залишати ключів у машині, адже великий відсоток автокрадіжок стався саме через забуті ключі.

 

Between 3 a.m. – 11 a.m. today, 7 vehicles with keys in the ignition & engine running were stolen throughout...

Posted by Calgary Police Service on 11 марта 2015 г.

 

 Прес-служба займається й репутаційним менеджментом. «Ніхто ж не думає: яка прекрасна в нас поліція; багато хто не любить нас. Ми моніторимо соціальні мережі, щоб подивитися, чи не поширюють про нас неточну інформацію. Ми не обов’язково змінимо чиюсь думку, але принаймні простежимо, щоби про нас не поширилася неправдива інформація», — каже Емма.

Відповіді на питання та запити користувачів складають левову частку роботи в соціальних мережах. І є найскладнішим сегментом, оскільки працівникам постійно доводиться вирішувати, на що реагувати, а на що ні. Щоб допомогти в цьому, в прес-службі розроблені «гайдлайни» спеціально для соцмедіа:

У повному розмірі тут

Як бачимо, схема дозволяє розподілити дописи за категоріями: прохання про допомогу, схвальні відгуки, рекомендації, скарги, спам, тролінг, дезінформація. «Звісно, всім ми не відповідаємо, але багато відгуків, у тому числі негативних, не можна ігнорувати… Ігнорування — це вже не відповідь: якщо ви не дасте відповіді, хтось інший це зробить за вас», — каже Емма.

Також поліція збирає інформацію з відкритих джерел. Емма Пул не заглиблювалась у подробиці, зазначивши, що серед американців звичайно є побоювання щодо стеження з боку поліції й «великого брата», однак поліція моніторить соцмережі в першу чергу, щоб розуміти, чим живе місто: відстежує, чи плануються масові заходи, мітинги тощо.

Також через соціальні медіа поліція Калгарі поширює інформацію про свої благодійні заходи — наприклад, регулярна демонстрація службових собак (загалом їх 22 у службі) — в місті багато прихильників цих тварин, тому періодично влаштовують заходи, щоб показати досягнення. Кошти від таких заходів ідуть на благодійність.

Вміння визнавати свої помилки

Прозорість — один із важливих компонентів роботи поліції. Як розповіла Емма, щодня поліція проводить декілька прес-конференцій, відеозапис кожної з них викладається на YouTube-каналі. Оперативне оприлюднення кожного виступу роблять для того, щоб уникнути ситуації, коли окремі фрази вириваються з контексту та подаються викривлено.

Однак важливо не лише промотувати свою діяльність та організовувати позитивні кампанії: потрібно вміти давати раду й негативному контенту. Тобто визнавати власні помилки. «Як би добре ми не намагалися працювати, в нас теж траплялись великі провали», — каже Емма. Один із таких випадків був, коли офіцер поліції після робочої зміни поїхав у ресторан, при цьому він залишив у машині (власній) зброю: вона була в спеціальному кейсі. Як потім пояснив офіцер, він хотів її почистити вдома. Поки офіцер перебував у ресторані, з його машини викрали цей кейс, а також робочі журнали, в яких були дані з різних справ за два попередні роки. Таким чином, зловмисники отримали доступ до даних більш ніж 500 людей, серед яких могли бути як жертви злочинів, так і злочинці. Цей інцидент ставив під загрозу репутацію всієї поліції, однак вони вирішили оперативно організувати прес-конференцію, на якій розповіли, що сталося. Потім прес-відділ дзвонив усім із 500 людей та пояснював, що їхні приватні дані потрапили до чужих рук. Як переконана Емма, така чесність подобається людям — із 500 людей вони отримали лише кілька офіційних скарг на цей випадок.

В Києві планують організувати прес-офіс за таким зразком. Як розповіла Емма, це буде установа, що взаємодіятиме з медіа, займатиметься активно соцмережами. «Я спілкувалася з українською командою поліцейських, це справді люди, які хочуть щось змінювати на краще, тому я сподіваюся, що ви їм дасте шанс», — каже Емма. Вона також радить медіа встановити партнерські стосунки з поліцією — висвітлювати регулярно їхню діяльність, а не лише в режимі швидкого реагування на події.

Зустріч було організовано Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREx)
спільно з компанією Agriteam
 
Фото надане організаторами
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2023 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду