Європарламент та Рада Євросоюзу дійшли попередньої згоди щодо запровадження запропонованого Єврокомісією Акту кібернетичної солідарності, який покликаний підвищити кібербезпеку та стійкість європейських інституцій. Така інформація оприлюднена на сайті Єврокомісії, передає «Укрінформ».

Як пише Єврокомісія, цей документ «зміцнить солідарність на рівні ЄС та дозволить краще виявляти, готуватися та відповідати на кібернетичні загрози й інциденти».

ЄК додає, що він приймається у критично важливі часи для кібернетичної безпеки, адже кількість кібернетичних загроз продовжує зростати у зв’язку з геополітичними подіями.

Акт кібернетичної солідарності ЄС, запропонований Єврокомісією у квітні 2023 року, передбачає координацію між країнами-членами за трьома головними напрямками.

Насамперед ідеться про створення європейської системи раннього попередження, яка складатиметься з національних і транскордонних кібернетичних хабів, оснащених сучасним обладнанням та інфраструктурою, включаючи спроможності штучного інтелекту та розвинутого аналізу баз даних. Це дозволить швидко, в режимі реального часу, ідентифікувати кібернетичні загрози й інциденти та планувати ефективні відповіді на них.

Другий напрямок передбачає створення так званого надзвичайного кібернетичного механізму, який має підвищити готовність реагувати на значні й масштабні кібернетичні інциденти. В рамках цього інструменту проводитимуться тестування стійкості кібернетичних систем захисту в ключових сферах управління та економіки, наприклад в енергетиці та на транспорті.

Також мають створити Резерв кібернетичної безпеки ЄС, який на запит країн-членів, євроінституцій або асоційованих третіх країн надаватиме резервні послуги в разі серйозних порушень.

Окрім того, новий документ передбачатиме взаємну фінансову підтримку членів ЄС у разі серйозних кібернетичних інцидентів, а також надання технічної допомоги країнам, що потерпіли від них.

Дані про кожен такий інцидент будуть аналізуватися для усунення вразливостей та для зміцнення кібернетичної стійкості ЄС, його інституцій та країн-членів.

Відповідна політична угода має бути формально затверджена Європейським парламентом та Радою ЄС. Вона набуде чинності за 20 днів після оприлюднення рішення в Офіційному журналі ЄС.

Як пише «Укрінформ», останнім часом кількість кібернетичних атак на установи й інституції Євросоюзу з метою дестабілізації їхньої діяльності значно зросла на тлі суттєвої політичної, економічної й військової допомоги від членів ЄС для України. Особливої гостроти проблема кібербезпеки та реагування на спроби зовнішнього втручання набуває з наближенням європейських виборів, що мають відбутися у червні.

Нагадаємо, в січні в Євросоюзі набули чинності нові регуляторні правила, що мають на меті підвищити кібербезпеку європейських організацій, установ та інституцій. Зокрема, нові правила розширили повноваження групи з надзвичайного реагування CERT-EU.

Ілюстрація: headmind.com