Єврокомісія висунула план зміцнення кібероборони ЄС та протидії загрозам безпеці, які створює російське вторгнення в Україну. Про це повідомляє Reuters.

Виконавчий орган ЄС заявив, що російські кібератаки на країни-члени та їхніх партнерів стали «сигналом до пробудження». ЄС має докласти більше зусиль, щоб захистити своїх громадян і збройні сили, а також посилити співпрацю з НАТО, зазначила Єврокомісія.

«Війна знов підступила до наших кордонів, і російська агресія проти України підважує мир і засновану на правилах систему міжнародних відносин у всьому світі», – сказав верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики Жозеп Боррель під час пресконференції, на якій були анонсовані ці плани.

«Ці події мають наслідки для нас, і ми маємо пристосовувати нашу оборонну політику до цього нового середовища», – додав Боррель.

Генсек НАТО Єнс Столтенберґ попередив про зростання небезпеки в кіберпросторі, що зокрема пов'язано із повномасштабною війною Росії проти України. Він нагадав про нещодавні атаки на супутники, критично важливу інфраструктуру та урядові департаменти.

Політика, яку пропує Єврокомісія, передбачає нарощування потенціалу ЄС у сфері кібероборони, посилення координації і співпраці між військовою і цивільною кіберспільнотами.

Ця ініціатива входить до низки запропонованих Єврокомісією заходів з посилення кібербезпеки ЄС на тлі хвилі кібератак на уряди й підприємства в усьому світі.

Минулого тижня Європейське агентство з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA) заявило, що цього року (станом до червня) ЄС зазнавав частіших і більш руйнівних кібератак внаслідок вторгнення РФ в Україну.

Єврокомісія також запропонувала окремий План військової мобільності. Його мета – посприяти зручнішому пересуванню особового складу й обладнання між країнами ЄС, розбудові «більш захищеної системи інфраструктурних об’єктів і кращої мережі зв’язків між ними» та посиленню співпраці з НАТО.

«Щоб військові підрозділи були дійсно ефективними на полі бою, вони мають швидко пересуватися. Їхній рух не має гальмувати бюрократія чи нестача пристосованої до таких завдань інфраструктури», – зазначила віцепрезидентка Єврокомісії Марґрете Вестаґер.

Нагадаємо, за даними Держспецзв’язку, російські хакери значно збільшили кількість кібератак на Україну в останньому кварталі.

За даними СБУ, щодня Росія здійснює з десяток кібератак на енергооб'єкти України.

Станом на серпень 2022-го Україна зазнала більше тисячі кібератак.

Атаки російських хакерів не обмежуються Україною.

До прикладу, у серпні російські хакери атакували Естонію після демонтажу радянського пам’ятника у Нарві.

Також хакери атакували сайт Сейму Латвії після того, як там визнали Росію державою-спонсором тероризму.

Крім того, у вересні Японія повідомила про масовий кібернапад на низку державних вебсайтів країни. Відповідальність за атаку взяла на себе російська хакерська група Killnet. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона «прославилася» кібератаками на державні установи в країнах НАТО. Серед причин кібератаки на Японію хакери назвали причетність країни до блоку західних держав, що підтримують Україну в її протистоянні російській агресії.

Ілюстрація: unsplash