Орін Харграус викладає в Університеті Колорадо. У своїй колонці на Medium він описав, як «швидкі відповіді» (smart replies) на електронні листи допомагають робити штучний інтелект Google більш людиноподібним.

Він розповідає, як нещодавно отримав лист від товариша, в якому йшла мова про завершення процесу розлучення. Gmail запропонував такі три автоматизовані відповіді: «Вітаю!», «Дякую за інформацію», «Так і так». Тобто вони вкрай не відповідають контексту. Проте алгоритми компанії тренуються. Навіть те, що Харграус не обрав жодну відповідь, цьому допомагає, адже робот надалі підбере інші варіанти.

Але, коли ви все ж обираєте відповідь, це надає компанії ще більше даних.  Дослідник вважає, що «швидкі відповіді» допомагають ІТ-гіганту у таких аспектах:

• З величезним масивом письмової людської мови, Google може використовувати технології «глибокого навчання» (deep learning) разом з методами обробки природних мов, щоб зробити висновки про основний зміст і намір ваших листів та сортувати їх за типами.
• Використовуючи ці ж методи апробуються тріо автоматизованих відповідей на певний тип повідомлення електронної пошти. Кожного разу, коли людина використовує одну з цих відповідей, в Google подається точка даних, в якій сказано: «На тип повідомлення A людина вибрала відповідь X як прийнятну».
• Останній можна помножити на тисячу, мільйон або мільярд до того моменту, коли з'явиться чітка статистична схема. Google зможе з певною впевненістю зробити висновок, що коли людина висловлює ідеї, думки, почуття або питання, які можна класифікувати як тип А, доцільно, щоб інша людина відповіла висловом X.

Таким чином, вважає дослідник, Google робить роботів ближчими до людей, я людей — до роботів. Швидше за все, гадає Харграус, користувачі обиратимуть релевантні автоматизовані відповіді, щоб зекономити час. Проте ці короткі варіанти працюють проти правил спілкування.

Він нагадує виступ британського філософа Пола Грайса (Paul Grice) в Гарварді 1967 року, де він окреслив основні правила спілкування. Філософ тоді акцентував, що комунікація — це спільна справа декількох осіб. Він назвав чотири максими, які мають полегшити досягнення мети такого обміну інформацією:

1)     Кількісна максима полягає в тому, що ви намагаєтесь бути настільки інформативним, наскільки можливо, та надаєте не більше інформації, ніж це потрібно.

2)     Якісна — намагання бути правдивим та не давати фальшиву інформацію;

3)     Релевантна — говорити ті речі, які мають стосунок до дискусії;

4)     Максима манери — говорити коротко і впорядковано, уникати неясності та неоднозначності.

«Запитайте себе, перш ніж ваш палець або курсор перейдуть до однієї зі швидких відповідей Gmail: чи не порушуєте ви один із цих принципів. Якщо ви порушуєте їх, то не лише «обкрадаєте» свого співрозмовника, але й тренуєте витончених роботів думати, що це типова відповідь для людини», — пише Орін Харграус.

На його думку, подібні дослідження ІТ-компаній допоможуть їм у подальшому пройти тест Тюрінга. Він полягає в тому, щоб люди без візуального контакту не змогли відрізнити живого співрозмовника від машини.  

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» писав, що китайське агентство Сіньхуа створило віртуального ведучого.