Орін Харграус викладає в Університеті Колорадо. У своїй колонці на Medium він описав, як «швидкі відповіді» (smart replies) на електронні листи допомагають робити штучний інтелект Google більш людиноподібним.
Він розповідає, як нещодавно отримав лист від товариша, в якому йшла мова про завершення процесу розлучення. Gmail запропонував такі три автоматизовані відповіді: «Вітаю!», «Дякую за інформацію», «Так і так». Тобто вони вкрай не відповідають контексту. Проте алгоритми компанії тренуються. Навіть те, що Харграус не обрав жодну відповідь, цьому допомагає, адже робот надалі підбере інші варіанти.
Але, коли ви все ж обираєте відповідь, це надає компанії ще більше даних. Дослідник вважає, що «швидкі відповіді» допомагають ІТ-гіганту у таких аспектах:
Таким чином, вважає дослідник, Google робить роботів ближчими до людей, я людей — до роботів. Швидше за все, гадає Харграус, користувачі обиратимуть релевантні автоматизовані відповіді, щоб зекономити час. Проте ці короткі варіанти працюють проти правил спілкування.
Він нагадує виступ британського філософа Пола Грайса (Paul Grice) в Гарварді 1967 року, де він окреслив основні правила спілкування. Філософ тоді акцентував, що комунікація — це спільна справа декількох осіб. Він назвав чотири максими, які мають полегшити досягнення мети такого обміну інформацією:
1) Кількісна максима полягає в тому, що ви намагаєтесь бути настільки інформативним, наскільки можливо, та надаєте не більше інформації, ніж це потрібно.
2) Якісна — намагання бути правдивим та не давати фальшиву інформацію;
3) Релевантна — говорити ті речі, які мають стосунок до дискусії;
4) Максима манери — говорити коротко і впорядковано, уникати неясності та неоднозначності.
«Запитайте себе, перш ніж ваш палець або курсор перейдуть до однієї зі швидких відповідей Gmail: чи не порушуєте ви один із цих принципів. Якщо ви порушуєте їх, то не лише «обкрадаєте» свого співрозмовника, але й тренуєте витончених роботів думати, що це типова відповідь для людини», — пише Орін Харграус.
На його думку, подібні дослідження ІТ-компаній допоможуть їм у подальшому пройти тест Тюрінга. Він полягає в тому, щоб люди без візуального контакту не змогли відрізнити живого співрозмовника від машини.
Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» писав, що китайське агентство Сіньхуа створило віртуального ведучого.