«Детектор медіа» підбиває підсумки 2025 року. Раніше ми вже розповіли про те, як змінилася російська пропагандистська риторика за цей рік, про те, що говорив Дональд Трампа про війну та мир протягом року, про головні тренди російської пропаганди у 2025-му та про зміни у веденні інформаційної війни за рік. Читайте також про те, як змінився ринок платного телебачення у 2025 році, і про головні події в українській кіноіндустрії та медіаринку.

Цей текст — про ключові події у світі технологій, що відбулися торік.

Український технологічний прорив року — розвиток національного сектора DefenceTech / MilitaryTech

Якщо попередні два роки можна вважати періодом народження українського DefenceTech, то 2025-й став роком його становлення та перетворення на повноцінну галузь із глобальними амбіціями. Платформа Brave1 перетворилася з експерименту на потужний хаб, де стартапи, інженери та військові разом працюють на перемогу. Загалом за 2025 рік в український оборонний сектор було залучено більш як $105 млн інвестицій.

Унікальні результати у 2025-му показали морські дрони: 15 грудня 2025 року підводний дрон Sub Sea Baby вразив російський підводний човен класу 636.3 «Варшав’янка» (за класифікацією НАТО — Kilo) у Новоросійську. У листопаді 2025 року морські дрони пошкодили два танкери «тіньового флоту» — Kairos і Virat.

Програмне забезпечення «Кропива» використовується у майже 200 тисячах інсталяцій у ЗСУ. Система автоматизує управління від батальйону до окремої машини, об’єднуючи розвідку та вогневі засоби в єдине інформаційне поле.

Студентські команди розробляють прототипи, волонтери збирають кошти на серійне виробництво, а приватні компанії масштабують інновації. Український DefenceTech зразка 2025 року — це приклад технологічного прориву, мета якого — врятувати державу в найкритичніший момент її історії.

Перемога року — перший крок до законодавчої заборони російського софту

Одним із найважливіших досягнень України у цифровій незалежності стала спроба інституалізації відмови від російського програмного забезпечення. У жовтні 2025 року комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити в першому читанні законопроєкт №13505 «Про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації». Документ установлює системну заборону російського ПЗ з поетапним виведенням його з обігу до 1 січня 2030 року. Для порушників передбачені штрафи у розмірі 2% від річного обороту компанії. Закон охопить державні установи, критичну інфраструктуру, оборонний сектор і платіжні системи. Винятки діятимуть лише для розвідувальних органів. Серйозність проблеми російських програмних продуктів полягає ще й у тому, що за інформацією Асоціації IT Ukraine, понад 70% українських компаній досі використовують російське ПЗ, передусім бухгалтерську систему 1С та її клони на кшталт BAS. Тож спроба узаконити необхідність відмови від цих продуктів є ще одним кроком у формуванні цифрової незалежності України.

Головний герой технологічного року — штучний інтелект

Якщо у 2024 році штучний інтелект був технологією, то у 2025-му він став явищем, що змінило саме життя людей. Додатковим підтвердженням цьому стало рішення журналу Time оголосити «Архітекторів ШІ» людьми року. На обкладинку журналу, стилізовану під легендарне фото «Обід на хмарочосі» 1932 року помістили провідних менеджерів найбільших ШІ-компаній — Сема Альтмана з OpenAI, Марка Цукерберга з Meta, Ілона Маска, Дженсена Хуанга з Nvidia, Деміса Хассабіса з Google DeepMind, Ліса Су з AMD, Даріо Амодеї з Anthropic і Фей-Фей Лі — дослідниці, яку вважають піонеркою в галузі комп’ютерного зору. Коментуючи своє рішення, медіа пише, що 2025-й став роком, коли потенціал штучного інтелекту проявився у всій повноті та коли стало очевидно, що шляху назад немає. ШІ проник у медицину, освіту, програмування, творчість, а сайт найпопулярнішого чатбота ChatGPT став п’ятим найвідвідуванішим вебресурсом світу.

Технологічні інновації року — нові ШІ-моделі

Листопад і грудень 2025 року стали найгарячішим періодом перегонів штучного інтелекту між технологічними гігантами. 18 листопада Google представила Gemini 3 Pro та 3 Deep Think, які моментально очолили рейтинги продуктивності. Gemini 3 Pro перевершив конкурентів у 19 з 20 бенчмарків, демонструючи надзвичайні здібності в програмуванні, мультимодальній обробці та роботі з контентом. А уже 11 грудня OpenAI показала свою найсучаснішу модель GPT-5.2 з трьома режимами роботи: Instant для швидких відповідей, Thinking для складного програмування та Pro для максимальної точності. Коментуючи можливості цієї моделі, в OpenAI заявили, що вона у своїх можливостях перевищує 70% експертів-людей. А графічна модель ChatGPT Images, що працює на базі GPT-5.2, здатна створювати зображення в чотири рази швидше. Відповіддю Google стала презентація 17 грудня Gemini 3 Flash — найшвидшої моделі компанії для роботи з фото та відео. Унікальною для неї стала можливість генерація прототипів мобільних застосунків лише за текстовим описом.

Технологічна загроза року: Sora 2 та її використання для дезінформації

У вересні 2025 року компанія OpenAI представила нову версію своєї моделі генерації відео Sora 2. За п’ять днів застосунок завантажили мільйон разів. Проте цей інструмент одразу ж став використовуватися для пропагандистських фейків. Аналіз NewsGuard показав, що приблизно у 80% тестових запитів Sora створювала переконливі відео, які поширювали неправдиву інформацію. При цьому п’ять із двадцяти протестованих фейків стосувалися російських пропагандистських операцій.

Останні декілька місяців українські фахівці з дезінформації фіксують масову навалу фейків — ШІ-відео українських солдатів, які начебто плачуть і відмовляються йти на фронт. Ці фейки здебільшого публікуються у TikTok та X. Сотні таких роликів набрали мільйони переглядів до блокування платформами. Розслідування показало: обличчя «солдатів» створені з облич російських стримерів, а самі відео стали продуктами роботи Sora 2. Центр протидії дезінформації України регулярно фіксував нові хвилі фальшивого контенту в TikTok, спрямованого на деморалізацію суспільства.

Лячний тренд року: гуманізація ШІ

2025-й став роком, коли мільйони людей почали сприймати штучний інтелект не як інструмент, а як друга, психотерапевта і навіть коханця. Чатботи навчилися імітувати емпатію настільки переконливо, що користувачі забували: за теплими словами стоїть алгоритм, а не жива людина. Платформи на кшталт Replika, Character.AI та ChatGPT створили сотні мільйонів віртуальних «компаньйонів», які завжди слухають, ніколи не засуджують і підтримують будь-яку ідею користувача.

Наслідки таких технологічних рішень виявилися драматичними. Відразу три сім’ї подали позови проти Character.AI після самогубств підлітків, які до цього сформували глибоку емоційну прив’язаність до чатботів. Відповідачем у схожому позові була й компанія OpenAI, яка заявила про свою непричетність до історій самогубств.

Компанії поспішають запроваджувати нові функції безпеки, але експерти попереджають: проблема «гуманізації» закладена в самій архітектурі ШІ-систем. Чатботи спроєктовані бути ідеальними — завжди погоджуватися, хвалити, створювати залежність. 72% підлітків уже користувалися ШІ-компаньйонами.

Цифрове сміття року — ШІ-слоп

2025-й став роком остаточного захаращування інтернету неякісним контентом, згенерованим штучним інтелектом. Явище, яке отримало назву ШІ-слоп (AI Slop) — низькоякісний, масово згенерований контент без змісту та цінності — перетворилося на справжню епідемію. Статті без змісту, безглузді рецепти з абсурдними інструкціями, автоматично створені «корисні поради», які нікому не потрібні, вірусні ШІ-зображення на кшталт Ісуса-креветки — все це заполонило соцмережі та пошукові системи.

Дослідження компанії Graphite показало: понад 50% текстового контенту в мережі уже зараз створюється інструментами ШІ. Imperva Bad Bot Report зафіксувала ще гірші показники — майже половина всього інтернет-трафіку генерується ботами, третина з яких зловмисні. Причина проста: створювати такий контент дешево, монетизувати через рекламу вигідно, а боти навчилися імітувати людську поведінку настільки досконало, що їх майже неможливо виявити.

Недарма відразу два словники — Merriam-Webster та австралійський словник Macquarie обрали «slop» (AI-slop) словом 2025 року, визначаючи його як «цифровий контент низької якості, що зазвичай виробляється у великій кількості за допомогою штучного інтелекту».

Битва року — штучний інтелект проти медіа

2025 рік став переломним у взаєминах між традиційними медіа та штучним інтелектом — боротьба за увагу аудиторії перетворилася на екзистенційну битву, в якій користувач усе частіше обирає готові відповіді ШІ-чатботів замість текстів, написаних журналістами й розміщених на сторінках цифрових медіа. Дослідження TollBit показало, що ШІ-інструменти надсилають на новинні сайти на 96% менше трафіку, ніж традиційний пошук Google. Чатботи збирають контент із медіа, підсумовують його та представляють безпосередньо користувачам, позбавляючи видавництва переходів і рекламних доходів.

За інформацією Reuters Institute, 40% людей у світі уникають новин — це найвищий рівень за всю історію спостережень. Штучний інтелект змінює не лише патерни споживання, а й довіру до інформації. Молодша аудиторія дедалі частіше знаходить новини через ChatGPT й інші чатботи замість традиційних медіа.

І хоча OpenAI та інші компанії уклали ліцензійні угоди з Financial Times, The Atlantic, Guardian та іншими медіа, платячи за право використання контенту, проблема в тому, чи зможуть медіа адаптуватися до реальності та вижити у світі, де ШІ стає не інструментом, а конкурентом.

Провал року — антимонопольні позови проти BigTech

Рік 2025-й став роком поразок американських антимонопольних регуляторів у протистоянні з Big Tech. Дві ключові справи — проти Meta та Google — завершилися не на користь держави, демонструючи неефективність старих інструментів контролю перед новою технологічною реальністю. У листопаді федеральний суд виправдав Meta у справі про придбання Instagram і WhatsApp, відхиливши вимогу Федеральної торгової комісії про їхній примусовий продаж.

Паралельно Google, хоча й була визнана монополістом на пошуковому ринку, уникнула розділення активів — зокрема продажу браузера Chrome. Проте у квітні 2025 року суддя Леоні Брінкема визнала, що Google незаконно монополізувала ринок рекламних технологій. Міністерство юстиції США вимагає, щоб Google продала свою рекламну біржу AdX, тож є надія, що хоч якісь кроки проти монополістів будуть реальними, а не декларативними.

Заборона року — соцмережі для дітей

2025-й став переломним у світовій дискусії про безпеку дітей у цифровому просторі. Якщо раніше питання обмеження соцмереж для неповнолітніх залишалося предметом теоретичних дебатів, то торік воно переросло в реальні законодавчі рішення. 10 грудня Австралія стала першою країною, яка запровадила сувору заборону доступу до соціальних мереж для дітей віком до 16 років. Під обмеження потрапили TikTok, Instagram, Facebook, Snapchat, X і Reddit, при цьому покарання за порушення цих обмежень буде накладатися не на батьків, а на соціальні платформи, яким загрожують штрафи до $32 млн за кожного пропущеного неповнолітнього користувача.

Австралійський приклад запустив ланцюгову реакцію. Данія оголосила про плани щодо аналогічної заборони. Швейцарія розглядає, а Малайзія, Норвегія та Франція розробляють власні обмеження. Європейський парламент ухвалив резолюцію про заборону соцмереж для дітей молодше 16 років, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн доручила експертам підготувати загальноєвропейські механізми захисту.

В Україні про цю проблему також почали багато говорити, зокрема й через вербування російськими спецслужбами українських підлітків.

Ідеологія року: технофашизм

2025-й став роком, коли ідеї технократії та авторитарного управління перестали бути темою маргіналів і конспірологів та перетворилися на ідеї, яким слідують багаті та відомі. Першу половину року багато медіа писали про головного ідеолога технофашистів та руху «Темне просвітництво» Кертіса Ярвіна та його наслідувачів. Виник термін «технофашизм» — застосування технологій і технологічного контролю до реалізації ідей авторитаризму.

Символом цього тренду став Департамент ефективності уряду DOGE під керівництвом Ілона Маска, створений у січні 2025-го. Команда DOGE використовувала технологічні інструменти та ШІ-рішення у своїй роботі. Хоча у листопаді DOGE було розпущено після публічних конфліктів між Маском і Трампом, цей експеримент продемонстрував готовність технологічних гігантів впроваджувати свої ідеї безпосередньо в державному управлінні, замінюючи політичні інститути технологічною раціональністю.

Регулятор року — Європейський союз

Рік 2025-й став першим повноцінним роком дії EU AI Act — європейського закону про регулювання штучного інтелекту. Після років обговорень і компромісів європейське законодавство почало працювати поетапно: у лютому набули чинності заборони на найнебезпечніші практики ШІ, у серпні запрацювали правила для моделей загального призначення, а з 2026 року застосовуватимуться повні вимоги до високоризикових систем.

Натомість США сповідували інший підхід, який активно просували технологічні компанії, а саме — максимальний мораторій на будь-які регуляторні кроки щодо технології штучного інтелекту. Такий підхід до регулювання підтримав і Дональд Трамп, якого планували використати техногіганти для боротьби з європейськими обмеженнями. А, як виявилося, президент готовий боротися не лише з регуляторними нормами ЄС, але і з їхніми наслідками, до прикладу, штрафами, накладеними на техногігантів у Європі. У вересні 2025 року Трамп пригрозив ЄС запровадженням митних тарифів у відповідь на штрафи проти американських техногігантів. А уже у грудні 2025 року адміністрація Трампа пообіцяла використати «всі доступні інструменти» щодо європейських компаній Spotify, Siemens та Accenture у відповідь на штрафи для техногігантів.

Війна року — TikTok проти всіх та втома юзерів

2024-й став роком, коли TikTok остаточно утвердився в ролі платформи, яка диктує правила гри на ринку соцмереж. За оцінками аналітиків, платформа перетнула позначку 1,5 мільярда активних користувачів щомісяця. Середній користувач проводить у додатку 95 хвилин на день. Це більше, ніж в Instagram і YouTube разом узятих.

У відповідь Meta запустила агресивну кампанію з просування власних коротких відео Reels, збільшивши їхню частку в стрічці Instagram до 50%. Зайнялися короткими відео і в YouTube, представивши власні Shorts. Навіть LinkedIn несподівано приєднався до битви, додавши короткі відео.

Парадокс ситуації полягає в тому, що поки платформи воюють за увагу користувачів, самі користувачі все частіше скаржаться на втому від контенту. Цікаво, що Оксфордський словник обрав «rage bait» словом 2025 року. Цей термін описує онлайн-контент, навмисно створений для провокування гніву й обурення з метою збільшення трафіку та залучення. Попереднього року цей самий словник визначив словом року «brain rot» (гниття мозку) — поняття, що описує ментальне виснаження від нескінченного скролінгу

Скандал року — законопроєкт Chat Control і суперечки навколо нього

Рік 2025-й став вирішальним для законопроєкту Chat Control — найсуперечливішої ініціативи ЄС у сфері цифрової безпеки, яка передбачає масове сканування приватних повідомлень під приводом боротьби з матеріалами сексуального насильства над дітьми. Після багаторічних дебатів наприкінці листопада 2025 року Рада ЄС схвалила компромісну версію законопроєкту, яка виключила обов’язкове сканування зашифрованих повідомлень, але натомість запровадила вимогу про обов’язкову верифікацію віку. Початкова версія пропонувала масове сканування приватних комунікацій, включно з зашифрованими розмовами.

Низка країн, включно з Люксембургом, Австрією, Німеччиною та Польщею, послідовно виступали проти Chat Control. Суперечки навколо документу тривають, адже, хоча обов’язкове сканування зашифрованих повідомлень було вилучене, схвалена версія дозволяє «добровільне» сканування незашифрованих сервісів і впроваджує систему зменшення ризиків. Технологічні компанії, включно з Signal Foundation, попереджали про можливий вихід із ринку ЄС, аби не компрометувати шифрування своїх сервісів. Битва за Chat Control стала символом глибшого конфлікту між безпекою дітей і правом на приватність у цифрову епоху.

Обмеження інтернету у світі: нова ера цифрової ізоляції

2025 рік продовжив тренд на фрагментацію глобального інтернету та посилення цензури. Лідером цих процесів є Росія, яка стала піонеркою не лише у запровадженні обмежень, але й у примусовому встановленні інструменту державного стеження — месенджера Max на смартфони громадян. У Росії також зафіксували 655 випадків відімкнення мобільного інтернету лише в травні 2025 року. У 2025 році свої спроби запровадити обмеження ініціювала влада Індії. За перші 9 місяців цього року в країні було зафіксовано 116 випадків відімкнення інтернету.

Наприкінці листопада 2025 року індійський уряд розіслав виробникам пристроїв розпорядження про обов’язкове передустановлення додатка Sanchar Saathi — державної програми для відстеження смартфонів, яку неможливо видалити чи вимкнути, що викликало різку критику Apple, Google та Samsung через загрози приватності.

Вічний двигун технологічних змін

Рік 2025-й змушує переосмислити саму природу цифрового простору, в якому ми існуємо. Інтернет перестає бути середовищем для людської комунікації, він перетворився на поле битви алгоритмів, ботів і маніпулятивного контенту, створеного заради залучення за будь-яку ціну.

Штучний інтелект, який мав стати інструментом прогресу, демонструє свої темні сторони. Він не лише заповнює мережу цифровим сміттям, а й створює нові форми психологічної залежності, особливо серед найуразливіших — підлітків і молоді. Технології, які обіцяли звільнити людський час і креативність, натомість крадуть увагу та здоров’я цілого покоління.

Тож 2026 рік зустрічаємо з усвідомленням, що технологічний світ потребує меж у його розвитку, які необхідно встановлювати вже зараз, поки люди остаточно не втратили контроль над своїм життям.