Навички критичного мислення не набуваються з володінням технологій, їх потрібно розвивати, — юристка зі штучного інтелекту ЦЕДЕМ
Навички критичного мислення не набуваються з володінням технологій, їх потрібно розвивати, — юристка зі штучного інтелекту ЦЕДЕМ
Навички критично мислення не дорівнюють рівню володіння технологіями. Їх потрібно постійно розвивати і вдосконалювати, зазначила юристка зі штучного інтелекту «Центру демократії та верховенства права» Ольга Петрів на конференції «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні».
Вона розповіла, що за підсумками фокусгрупового дослідження з підлітками 13-17 років з різних областей України, проведена на початку року показала, що діти зараз використовують чатбот GPT, наприклад, для перекладу з англійської мови, для творчих завдань, та для пошуку інформації, яку чатбот класифікує та може підготувати конспект. І такі конспекти здають в якості дамшніх завдань. За словами експертки, стає ніяково, коли вчителі виявляють помилки, яких при пустився ШІ.
Також виявили, що підлітки проводять у «ТікТоці» та «Інстаграмі» до чотирьох годин на день. Дивляться, передовсім, розважальний контент, але також старшокласники готуються до НМТ за «рілзами», передивляються уроки з історії, і тому подібне.
«Я це кажу до того, що навичка критичного мислення не дорівнює навичці володіння технологіями. Це те, що потрібно постійно прокачувати, і як уже казала Альона Раманюк, хочемо ми того чи ні, але з підлітками і дітьми треба працювати, застосовуючи елементи гейміфікації, інакше вони швидко втратять інтерес, не зможуть утримувати увагу», — сказала Ольга Петрів.
Тренерка, авторка медіа StopFake Ольга Юркова розповіла про тижневий проєкт з підвищення обізнаностішколярів та вчителів з ШІ: «Я тиждень працювала із старшокласниками, і можу зробити висновок, що вони дуже гарно обізнані щодо інструментів штучного інтелекту, але так само вони обізнані щодо і академічної доброчесності. Коли перед тренінгом я питала, які є ризики штучного інтелекту, як варто, і як не варто це використовувати в своїй діяльності, вони досить грамотно всі відповідали».
За її словами, школярі дійсно зацікавлені в тому, щоб використовувати штучний інтелект для того, щоб вивчати певну інформацію.
«Я помітила підвищений інтерес, коли розповідаєш учням, як можна вивчати набагато швидше англійську мову, як створювати набагато кращі матеріали і економити цей час, підвищується увага.
І це доцільно робити не для того, щоб зеконоти час на домашньому завданні і потім піти погуляти, а для того, щоб бути людиною, яка інвестує зекономлений на автоматизації час, щоб поглибити свої знання в чомусь іншому.
Це, як на мене, найголовніше, що потрібно як молоді просувати», — повідомила тренерка.
Керівниця науково-популярне видання «Куншт» Анна-Вероніка Краснопольська розповіла, що спільно зі стцдією онлайн-курсів та медіа «SKVOT» освітній серіал для підлітків про штучний інтелект у форматі «рілзів», та зробили його максимально гейміфікованим. Скоро він буде опублікований в офіційному освітньому застосунку «Мрія», розробленому Мінцифри.
«Ми не просто цей серіал залишаємо в додатку, аби він там був. Паралельно проводимо набір вчителів інформатики, щоб навчати їх використовувати та імплементувати у свої уроки відзнятий нами контент. — розповіла про медіаосвітній продукт Анна-Вероніка Краснопольська – Це не просто базова інформація про штучний інтелект для дітей, а ми пояснюємо, чим відрізняється штучний інтелект від програмування, що таке слабкий, що таке сильний штучний інтелект, які генеративні нейронні мережі, мовні великі моделі, мовні корпуси. Розповілаємо, хто такі промпт-інженери, щоб старшокласники могли краще сфокусуватися на тому, чи цікавить їх це. Ми не чекаємо запрошення ззовні, ми пробуємо з партнерами власноруч робити якісні зміни, щоб молоде покоління мало ландшафт для вибору і для самоосвіти».
Фото: юристка зі штучного інтелекту «Центру демократії та верховенства права» Ольга Петрів / конференція «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні»
