Автори:

Юлія Поліковська

Для підсилення інформаційної стійкості українського суспільства однаково важливий як розвиток та удосконалення стратегічних комунікацій, так і підвищення рівня медіаграмотності суспільства. Про це сьогодні, 24 жовтня, під час конференції «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні» зазначив керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.

За його словами, діяльність Центру стратегічних комунікацій скерована на боротьбу з дезінформацією, посилення стійкості українського суспільства через стратегічній комунікації та на розвиток медіаграмотності.

«Якшо дезінформація направлена на зниження стійкості українського суспільства, то найбільшим інструментом для її зміцнення є стратегічні комунікації, які формують уявлення людей з того чи іншого питання та мобілізують людей довкола важливих питань», — зазначив керівник центру.

Ігор Соловей

Ігор Соловей розповів, що «Школа страткому», яку створили у центі, починаючи з 2022го року, проводить спеціалізовані тренінги зі стратегічних комунікацій для держслужбовців, комунікаційників державних органів влади та органів місцевого самоврядування. Станом на вересень 2024-го року уже проведено близько 200 тренінгів, у них взяли участь понад 17 тис. осіб. Для забезпечення цих тренінгів розробили навчально-методичні матеріали, зокрема посібник «Гібридна війна Росії проти України: як перемогти на інформаційному фронті», та брошура «10 постулатів стратегічних комунікацій», до перекладу на англійську готується посібник про протидію та реагування на дезінформацію, фактчекинг, розробку комунікаційних кампаній, кризові комунікації тощо.

«Стратегічній комунікації та медіаграмотність є двома взаємодоповнюючими компонентами інформаційної стійкості, і якщо стратегічні комунікації покликані надавати суспільству правдиву інформацію, то медіаграмотність дозволяє людям критично сприймати отримані дані і уникати маніпуляцій. Ця синергія особливо важлива в нинішніх умовах, в умовах постійного інформаційного тиску з боку нашого ворога і його сателітів, поєднання цих елементів дає можливість Україні вистояти в цій інформаційній війні», — додав Ігор Соловей.

Експертка зі стратегічних комунікацій, керівниця зкомунікацій групи проєктів кризового реагування ПРООН в Україні Валентина Аксьонова зазначила, що Україна перебуває під постійним тиском інформаційних загроз, тому увагу в країні до медіаграмотності посилена.

Валентина Аксьонова

«Я хочу наголосити, що національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» був створений ще до повномасштабного вторгнення, і це для України є пріоритетом. Я бачу, що все-таки стратегія і стратегічне мислення в державі щодо цього є. Це дуже важливо, тому що загрози нікуди не подінуться, будуть постійно нові, і ми намагаємося фокусуватися на тих речах, які будуть робити стійким український народ до інформаційних загроз», — сказала вона.

Програма розвитку ООН в Україні працює власне над забечення стійкості українського народу і української держави до інформаційних загроз, додала експертка зі стратегічних комунікацій.

«Ми не можемо говорити окремо про медіаграмотність і працювати тільки з нею, чи окремо працювати з стратегічними комунікаціями. Ми працюємо в комплексі і ми підтримуємо державу, громадянське суспільство і українське населення», — сказала Валентина Аксьонова.

За її інформацією, ПРООН в Україні підтримав згадувані тренінги зі стратегічних комунікацій для держслужбовців. А надалі для підвищення значення медіаосвітніх навиків пропронує працювати над розробкою стандарту, якому б мав відповідати державний комунікаційник.

Разом із тим, на загальному рівні, за її словами, відчувається потреба в медіаосвіті упродовж усього життя з навчальними можливостями для усіх вікових категорій.

«Бачимо, як суспільство прореагувало на тест з медіаграмотності, люди дуже активно в ньому брали участь, не тільки фахівці з бульбашки. Тест вийшов за межі бульбашки. Це говорить про те, що люди задумуються над цим і потребують можливості для навчання, коли ти даєш їм можливість стати сильнішим, протидіяти загрозам, даєш їм засіб захистити себе. Тому, я вважаю, що забезпечення безперервного навчання є дуже важливим», — розповіла Валентина Аксьонова.

• Читайте також: Здатність оцінювати джерела інформації стала більш важливою, ніж будь-коли, — представниця ЮНЕСКО в Україні

Директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій Ганна Красноступ зазначила, що розвиток інфомедійної грамотності потрібно підтримувати постійною промоцією.

Ганна Красноступ

«Ми бачимо на підставі даних, що медіаспоживання людей всіх вікових груп зосереджене в інтернеті. Більшість інформації, новин, наше населення отримує з онлайн-медіа, соцмереж, месенджерів. Ми, міністерство, залучаючи партнерів з розвитку, експертів, вчителів, науковців, маємо займатися промоцією медіаграмотності, і використовувати все, що може підвищити критичний рівень мислення нашого населення», — сказала Ганна Красноступ.

За її словами, в освітньому процесі доцільно використовувати нові формати, зокрема й ігрові, наприклад комп'ютерні ігри для людей старшого віку.

Тренерка, викладачка, авторка фактчекерського проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк погодилася, що «важливо залучати усі групи суспільства до відповідального медіаспоживання та поширення інформації». Разом із цим, до за її словами, потрібне усвідомлення, що кожен особисто є співвідповідальним за те, щоб Росія не перемогла у дезінформаційній війні.

«Коли я працюю з людьми різних вікових категорій, і запитую, звідки ви берете інформацію, новини, то кажуть з інтернету, і читають як «Суспільне», медіа з білого списку ЗМІ, який формує Інститут масової інформації, так само й читають умовну «труху» або інше телеграмсміття, — зазначила вона, і додала — Держава повинна задавати тенденцію, створювати всі умови для того, щоб медіаграмотність поширювалася, але ми говоримо про відповідальність кожного з нас, і про те, що робить кожен із нас для того, щоб Росія не вигравала в гібридній війні».

Альона Романюк

За її словами, поширення знань з медіаграмотності у цьому сенсі має стати громадським трендом, коли люди у ближніх колах спамостійно обговорюють, які джерела інформації обирати, яким довіряти не слід.

На фото керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко, директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКСК Ганна Красноступ, керівниця зкомунікацій групи проєктів кризового реагування ПРООН в Україні Валентина Аксьонова, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей, авторка фактчекерського проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк

Фото: Ігор Васильєв, «Детектор медіа»