«Новая газета. Европа» виявила, що російська пропаганда створила за кордоном мережу з 800 каналів у телеграмі
«Новая газета. Европа» виявила, що російська пропаганда створила за кордоном мережу з 800 каналів у телеграмі
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та блокування трансляції російської пропаганди Росія активізувала зусилля щодо поширення пропаганди за кордоном за допомогою телеграму. Про це йдеться в розслідуванні видання «Новая газета. Европа».
В умовах, коли ЄС та США заборонили транслювати й тиражувати контент Sputnik та RT за «систематичну маніпуляцію інформацією та дезінформацію», а YouTube, TikTok, Facebook та Instagram заблокували їхні акаунти, російські провладні медіаресурси знайшли лазівку, яка дала їм змогу збільшити охоплення аудиторії за два роки повномасштабної війни.
У 2024 році «Новая газета. Европа» виявила в іноземному сегменті телеграму майже 800 проросійських каналів, які підтримують Володимира Путіна, поширюють теорії змови Кремля та перекладають репортажі з окупованого Донбасу 30 мовами.
За даними видання, сумарно ці ресурси читають 15,7 млн користувачів (підписники різних пабліків можуть перетинатися). Щодня пости цих ресурсів переглядають у середньому 100 млн разів.
Там додають, що офіційні телеграм-канали RT та Sputnik також успішно обходять блокування, у тому числі створюючи «дзеркала», і в результаті їм вдалося збільшити кількість каналів з 35 до 54, а переглядів — у півтора раза.
Крім цього, в месенджері було створено щонайменше шість новинних сіток з 85 каналів, які ведуть мовлення десятками мов.
Як зазначає «Новая газета. Европа», найбільшу сітку — InfoDefense — пов'язують з пропагандистом Юрієм Подолякою, на російськомовний канал якого підписано 2,8 млн користувачів. Вона включає 45 каналів різними мовами: від фарсі до словенської. З InfoDefense тісно пов'язаний інший проєкт — Node of Time.
Ще одну закордонну мережу — Surf Noise — створив російський провоєнний паблік «Рокот». Поширенням наративів Кремля займається німецький проєкт «Дружба», який перекладає повідомлення з інших пропагандистських ресурсів на німецьку, англійську та болгарську, а також організовує поїздки до Росії.
Мережу пов'язують із «Російським домом» у Берліні, правою партією «Альтернатива для Німеччини» та проросійською журналісткою Аліною Ліпп. До них належить ще один проєкт — HeilUkraine. Це канали російською, англійською, сербською та арабською мовами, чия робота «присвячена викриттю та засудженню українського неонацизму».
Ще одну сітку — UkrLeaks — веде колишній співробітник СБУ Василь Прозоров. У квітні 2022 року він створив німецькомовний канал, а наступного місяця — французькомовний. Нині проєкт UkrLeaks публікується 11 іноземними мовами — від англійської до словацької, на нього підписано сукупно понад 163 тисячі користувачів.
«У сотню найцитованіших ресурсів цих каналів входять “воєнкори”, пропагандисти та медіа з Росії. Серед них близький до Міноборони РФ “Рибар” (Михайло Звінчук), телеведучі Руслан Осташко та Сергій Мардан, блогери Олександр Коц та Юрій Котенок, а також “Спутнік”, ТАСС та “РИА Новости”.
Також поширювати пропаганду Кремлю допомагають формально не пов'язані з ним місцеві ЗМІ та блогери. Майже половина з них зареєструвалися в телеграмі після 24 лютого 2022 року. Серед них послідовники ультраправого протрампівського руху QAnon і ковід-дисиденти, наприклад французький блогер Сільвано Тротта. Вони поширюють міфи про американські біолабораторії та торгівлю дітьми в Україні, а також розповідають про боротьбу Путіна з “глибинною державою”. У сумі на ці канали підписано понад 4 млн користувачів з усього світу, мережа особливо активна у США та Німеччині», — йдеться у розслідуванні.
Також російська пропаганда поширюється особливо активно у Молдові, Білорусі та Вірменії (в останній налічується 40 прокремлівських каналів). Крім офіційних рупорів Кремля і мереж телеграм-каналів, у російської пропаганди є понад 30 сайтів, що мають аналогічні цілі (наприклад, медіаресурс RuBaltic).
Нагадаємо, 25 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». У документі, зокрема, пропонується врегулювати роботу телеграму в Україні.
Ініціатор законопроєкту, народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький, зауважував, що в ньому йдеться не про блокування телеграму, а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу ютубу».
Згідно з дослідженням ІМІ, найпопулярніші в українському сегменті телеграм-канали поширюють фейки та маніпулюють на темі мобілізації, яка є чутливою для українців. Крім того, анонімні телеграм-канали поширюють фейки в тіктоку для залучення аудиторії.
Читайте також:
- Телеграм: найпоширеніші міфи про платформу
- Чому й навіщо українське суспільство зробили заручником російського телеграму?
- Зручність чи небезпека: що не так із месенджером Telegram
Фото: Pixabay