Хакери Anonymous заявили, що атакували грузинські урядові сайти та державні «пропагандистські» ЗМІ
Хакери Anonymous заявили, що атакували грузинські урядові сайти та державні «пропагандистські» ЗМІ
Хакерське угруповання Anonymous заявило, що здійснило низку кібератак на грузинські урядові вебсайти та сторінки державних ЗМІ, які «виконують функцію пропагандистських каналів», у відповідь на насильство з боку поліції проти мирних протестувальників. Про це хакери написали в соцмережі X.
Хакери уточнили, що нападів зазнали понад 30 урядових сайтів Грузії, більшість із яких зараз відключено.
Anonymous повторно звернулися до прем'єр-міністра Грузії Іраклія Кобахідзе і пообіцяли здійснювати кібератаки на урядові сайти надалі, якщо влада не припинить нападати на протестувальників.
«Маріонетковий уряд Кремля в Грузії запровадив російський закон про "іноземних агентів", прагнучи примусити замовкнути інакомислення та незалежні ЗМІ, а також націлитися на організації, що критикують уряд», — написали Anonymous.
Хакери наголосили, що підтримують грузинський народ у його боротьбі за демократію, свободу і процвітання та хочуть, щоб Грузія, «вільна від російського впливу, підтримала своє прагнення до світлого майбутнього».
«Якщо ваш уряд і далі використовуватиме той самий стандарт застосування поліції для жорстоких нападів на протестувальників, ми відповімо ще більш дикими кібератаками на урядові сайти», — звернулися хакери до Кобахідзе.
Нагадаємо, раніше міжнародний хакерський рух Anonymous висловив підтримку учасникам протестів у Грузії проти закону про «іноагентів» і пригрозив керівній проросійській партії «Грузинська мрія» кібератаками та розкриттям баз даних й електронних скриньок у разі насильства проти протестувальників.
У Грузії з початку квітня тривають масові протести громадян проти ухвалення так званого закону про «іноагентів», який владна партія «Грузинська мрія» повторно зареєструвала у парламенті.
17 квітня парламент Грузії затвердив у першому читанні проєкт закону «Про прозорість іноземного впливу». Напередодні на акції проти законопроєкту біля будівлі парламенту правоохоронці побили демонстрантів і журналістів.
1 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт про «іноагентів» у другому читанні. На вулицях Тбілісі знову почалися сутички між активістами та поліцією. Європарламент 25 квітня закликав не починати переговори з Грузією про членство в ЄС, доки діятиме закон «Про прозорість іноземного впливу».
Нагадаємо, вперше закон про «іноагентів» влада Грузії ініціювала торік. 7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив його в першому читанні. Тоді це теж викликало масові акції протесту під парламентом Грузії, які переросли в сутички з правоохоронцями. Ухвалення законопроєкту засудили США, Євросоюз, а президентка Грузії Саломе Зурабішвілі обіцяла його ветувати. Після цього, 9 березня 2023 року, влада Грузії заявила, що відкликала законопроєкт про «іноагентів», а 10 березня парламент Грузії відхилив його в другому читанні.
Новий законопроєкт майже повністю повторює попередній, але формулювання «агент іноземного впливу» змінили на «організація, що проводить інтереси іноземної сили». Він зобовʼязує неурядові компанії та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як організація, що проводить інтереси іноземної сили. Аналогічне законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії.
Такі організації та медіа зобов'язані самі звернутися до Національного агентства публічного реєстру із заявою про реєстрацію. Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 тисяч ларі.