Автори:

Юлія Поліковська

Фішинг набув масового прояву в українському сегменті соцмереж у 2023 році й на рівні з дезінформацією чинив деструктивний тиск на громадян. Про це розповів головний медійний юрист, заступник директорки Центру демократії і верховенства права Ігор Розкладай під час експертної дискусії «Соціальні мережі під час війни: український досвід модерації контенту».

«Ми почали цьому протидіяти, бачачи масовість і розуміючи, що люди зараз дуже вразливі. І всі ці прояви і поширення дезінформації і фішинг спрямовані якраз на виснаженість. Фішинг став серйозним трендом паралельно з поширенням дезінформації», — розповів Ігор Розкладай.

Упродовж пів року до листопада 2023-го експерт надіслав понад 30 тисяч повідомлень адміністраціям соцмереж компанії «Мета» про фішингову активність. За його словами, найбільш масові фішингові кампанії зафіксували влітку та у другій половині жовтня минулого року.

Як розповів експерт, є кілька видів фішингу. Перший, коли сторінку зламують, щоб із неї продовжувати фішингову діяльність. Часто зловмисники розраховують на низьку пильність користувачів, приміром, надсилають сповіщення або повідомлення нібито від сторінок адміністрації соцмереж про певні порушення, змушуючи користувача до дій. Проте це шахрайство, і навіть прискіпливий погляд на таку сторінку чи рекламу — щодо повної її назви, посилань — може виявити це.

Також активним є напрямок фінансового фішингу, коли шахраї заманюють оголошеннями про певну фінансову допомогу, користуючись фінансовою невпевненістю громадян.

«Є напрям фінансового фішингу, коли сторінку зламують і поширюють дописи про можливість отримати певні соціальні виплати. Цей тренд продовжується, і його складно виловлювати. Йдеться про оголошення про виплати від ООН, НАТО, “Червоного Хреста”, “Дії”, “єДопомога” — є цілий спектр організацій, які використовують це шахрайство, — розповів Ігор Розкладай. — Його часто поширюють саме зламані профілі, через те що люди самі недостатньо уважні, недостатньо володіють навиками медіаграмотності і, на жаль, самі надають дані шахраям. Люди думають, що логуються у фейсбук, а насправді вони логуються в інше місце, де крадуть їхні дані. На жаль, люди “купуються”, коли пропонують виплати по 6–12 тисяч гривень, а в результаті втрачають свої гроші».

Медіафахівець також розповів про нову тенденцію в поширенні дезінформаційного контенту в соцмережах. За його словами, з початку року відчутно зросло використання інструментів штучного інтелекту для створення реклами препаратів і товарів для здоров’я різного спектру, які промуються тими чи іншими акаунтами в соцмережах. Експерт звернув увагу, що підозрілими, в першу чергу, є самі сторінки, які поширюють такий контент: вони такі ж неякісні, як і ті, що використовуються для фішингу та поширення дезінформації, — з дивною назвою, нашвидкуруч наповненою стрічкою тощо.

Нагадаємо, нещодавно ЦЕДЕМ попереджав, що шахраї надсилають адміністраторам сторінок у соцмережі «Фейсбук» фішингові повідомлення з посиланнями, перехід на які може призвести до втрати доступу до сторінки. 

Фото: Ігор Розкладай / фейсбук