Автори:

Юлія Поліковська

В ефірі «Сніданку з 1+1», присвяченого Тижню медіаграмотностні в Україні, програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський  розповів про дослідження «Індекс медіаграмотності українців» та як змінювалися за останні три роки основні його показники — розуміння ролі медіа різними суспільними групами, вміння навігувати в сучасному медіаландшафті, цифрові компетенції громадян і їхня стійкість до дезінформації. Він анонсував нову хвилю дослідження наприкінці 2023 року та повідомив, що вона покаже, чи зазнав змін тренд зростання медіаграмотності, зафіксований у перший рік великої війни.

Під час ефіру ведучі дізнавалися, як розвиток медіаграмотності, та поширення тенденції відмови від російського контенту на користь українського, сприяє опірності російській ворожій дезінформації та пропаганді.

Дані дослідження «Детектор медіа» свідчать, що найвищий рівень медіаграмотності спотерігається серед молоді від 18 до 25 років, а найбільш вразливими до фейків і маніпуляцій українці від 56 до 65 років.

Вадим Міський підтвердив, що у сумарному індексі медіаграмотності упродовж досліджуваного періоду за балами виграють молодші вікові групи, що свідчить про їхню здатність лавіювати в інформаційному вирі.

Проте, за його словами, у кожної вікової групи є свої особливості. Наприклад, довіра до медіабрендів і розуміння, що таке медіа є кращим у представників старших вікових груп. Соціологи це пояснюють тим, що у людей сформувалася звичка споживати новинний контент від відомих медіабрендів, наприклад ТСН і «Суспільне», і такі люди менше довіряють телеграм-каналам з невідомий походженням.

Тим часом молодші групи мають кращі цифрові навики, розуміють, де і як шукати інформацію, уміють користуватися інформаційними сервісами, а це також компонент сумарної медіаграмотності.

Всередньому 75% українців відмовилися від медійного і суспільно-політичного контенту із Російської Федерації, за підсумками 2022 року. Цього року тенденція продовжує зростати. Характерною особливістю стало те, що спостерігається відмова від перегляду так званих опозиційних російських каналів, які транслювати «хороших рускіх», повідомив Вадим Міський. Він уточнив, що точні дані будуть отримані у межах другої хвилі дослідження наприкінці 2023 року.

Важливим показником, за словами експерта є і те, що зріст попит на контент вітчизняного виробництва, й інформаційного та розважального характеру, який обирають для споживання.

«Дуже добре, що і медіагрупи, і кіновиробництво не завмерли з початком війни, а продовжують знімати шоу, стрічки, є пропозиція контенту для перегляду», — скзав він.

Під час ефіру аналітик також проаналізував для гладачів дезінформаційний ролик із тіктоку, в якому стверджується, нібито українця хочуть мобілізувати у добровольчі батальйони Ізраїлю.

Фахівець звернув увагу на грубі помилки у «фейковій» повістці, показаній на відео. За його словами, склалося враження, що фальшивку створювали, не бачивши справжніх повісток, або перекладаючи російські зразки: у ній є неправильні посилання на законодавство та до того ж зазначено, що слід прийти в СБУ, а не ТЦК.

«Все це робиться для того, щоб продовжувати сіяти невпененість у людях, нагнітати паніку, відчуття фрустрованості. Росія докладає великих зусиль, намагаючись зірвати мобілізаційну кампанію, - прокоментував він та нагадав, чому не варто довіряти неперевіреним та анонімним джерелам – Взимку-навесні були цілі мережів телеграм-каналів, в яких розповідали, де дають повістки. Улітку СБУ затримала адміністраторів таких телеграм-каналів. З’ясувалося, що за більшістю стоїть одна людина, яка публікує неперевірену інформацію».

На фото: ведучі «Сніданку з 1+1», програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський

Фото: «Сніданку з 1+1» / Ютуб