Телеграм — творіння росіян Миколи та Павла Дурових. Месенджер, який перейшов відмітку в пів мільярда користувачів та увійшов в 10 найпопулярніших мобільних програм світу. Популярність Телеграму підживлювали суперечки з Роскомнаглядом, який намагався дістати доступ до даних чи заблокувати месенджер у Росії. Команда Телеграму неодноразово публічно давала відсіч російським спецслужбам, що приваблювало нових користувачів.

Дуров регулярно повторює, що Телеграм — місце повної свободи з приватністю користувачів. Справді, у випадку, наприклад, протестів у Білорусі, Телеграм став місцем свободи. Платформою, що допомогла людям об’єднатися перед обличчям жорстокої та авторитарної влади. З іншого боку, така політика платформи привабила тих, хто не сповідує демократичні принципи. Телеграм також є прихистком для екстремістів та радикалів. Так, політика платформа забезпечила терористичній організації ІДІЛ можливість вільно спілкуватися та самоорганізовуватися. Ба більше, терористи змогли в Телеграмі поширювати пропаганду та рекрутити новобранців.

Дослідження показують, що саме будова та політики телеграму приваблюють екстремістів та радикалів з усього світу. Штурм Капітолію, блокування облікових записів фейсбука і твіттера 45-го президента США Дональда Трампа та відмова Амазону зберігати дані Парлер — популярної серед радикалів мережі — на своїх серверах. Ці події сприяли чи не найбільшій «цифровій міграції» користувачів у Телеграм та Сігнал. Лише в січні 2021-го, Телеграм поповнився на 90 мільйонів нових користувачів.

Телеграм набирає популярності й в Україні, особливо поміж молоді. Поки нема досліджень, що свідчать про масову популярність телеграм-каналів екстремістів та радикалів в Україні. Радше поодинокі випадки, як-то канал «Медвежатко», де можна зустріти мову ворожнечі, расизм та заклики до насилля. Натомість в Україні популярними стали анонімні телеграм-канали, які поширюють дезінформацію, тобто систематично неправдиву інформацію та маніпулюють фактами. Ба більше, мають чіткі зв'язки з російськими пропагандистськими медіа та спецслужбами. СБУ викрила мережу телеграм-каналів, які курують у ГРУ РФ. Після чого Київський районний суд міста Харків наклав арешт на майнові права інтелектуальної власності чотирьох телеграм-каналів «Легитимный», «Резидент», «Картель» і «Сплетница» і постановив закрити до них доступ. Проте реалізувати таке блокування інтернет-провайдери не можуть.

Може здатися, що Телеграм — просто чергова платформа, куди пролізла дезінформація. Однак сама структура месенджеру сприяє поширенню та глибшому проникненню дезінформації. Забігаючи наперед, різниця з Фейсбуком, Твіттером та іншими мережами є суттєвою, хоч ті теж мають певні інженерні особливості, що сприяють поляризації суспільства, розпалюванню конфліктів та автоматизованому поширенню фейків та дезінформації.

Що робить Телеграм сприятливим для поширення дезінформації та маніпуляцій?

1. Наскрізне шифрування й можливість спілкуватися з необмеженою кількістю людей

Телеграм використовує наскрізне — еnd-to-end — шифрування, яке вважають одним із найбезпечніших. Месенджер дає можливість створити «секретний чат», де комунікацію перехопити майже неможливо, оскільки повідомлення шифрується на пристрої відправника й розшифровується безпосередньо вже пристроєм отримувача. У всіх інших каналах, чатах та групах, комунікація теж є захищеною, але шифрування йде через сервер.

Окрім комунікації між двома людьми телеграм дає можливість створювати канали, які теж є візитівкою месенджеру. У контексті поширення дезінформації, маніпуляції та вкидів, напевно, найпривабливішим є формат анонімних каналів. Тобто щоденне чи щогодинне інформування своїх підписників. Плюс вікового обмеження для українських користувачів нема. Хоч канали інколи пишуть «18+», доєднатися до них може кожен.

Телеграм не має обмежень на кількість повідомлень, розміри файлів чи кількість підписників. До прикладу, у квітні 2021-го, найбільше підписників у двох каналів самого месенджеру — «Telegram Tips» (@TelegramTips, 6,3 мільйона підписників) та «Telegram News» (@telegram, 5,6 мільйона підписників. На третьому місці — «Bollywood HD Movies Latest» (@Movies_Bollywood_Hollywood_hindi, 4.1 мільйона підписників). Найпопулярнішим в українському сегменті є зараз канал «Коронавірус_інфо», який налічує понад 600 тисяч підписників.

Канали є публічними на відміну від груп, де можна розмістити до 200 тисяч користувачів. Групи не можна знайти в пошуку за ключовими словами, на відміну від каналів. Потрапити в групу можна. Адміністратор каналу додає користувача самостійно або ж за лінком-запрошенням. Якщо публічні канали можна моніторити профільним організаціям громадянського суспільства чи відповідним державним органам, щоб відслідковувати інформаційні вкиди та дезінформацію,  приватні групи — закриті. 

2. Брак чіткої політики та процедур модерації контенту

У правилах користування телеграмом визначено лише 3 категорії тем, які користувачі Телеграму зобов’язуються не поширювати після реєстрації. Спам та шахрайські повідомлення; промотування насилля; нелегальне порно. До 2 останніх категорій є примітки про «не поширювати в каналах, ботах тощо» та «не поширювати в публічних каналах, ботах тощо» відповідно. Для порівняння, Фейсбук виділяє 5 великих категорій, які містять 5–7 підкатегорій, які й собі дають визначення кожному типу контенту. На додаток, під кожен різновид контенту, який є забороненим у фейсбуку, є низка чітких критеріїв, щоби його розпізнати й відповідно заблокувати.

Телеграм зазначає, що чати та групи є приватними, тому в контент там Телеграм не може втручатися. Проте, якщо контент публічного каналу, бота чи стікерів суперечить політиці Телеграму, на такий контент можна подати скаргу. Також можна подати скаргу, якщо хтось вкрав твою ідентичність. Проте механізм розгляду не чіткий, тобто ми не знаємо, чи перегляд скарг відбувається автоматично, чи скільки рівнів перевірки проходить допис перед тим, як його видалять.

«Детектор медіа» аналізував меми в телеграмі й натрапив на значну кількість каналів, які поширюють еротичний та порно контент. У лютому 2021 року, «Детектор медіа» спробував кнопку «поскаржитися» в телеграмі. Запит стосувався допису каналу «Трэш Харьков» (@tresh_kharkiv, 10 800 підписників), який опублікував фото тіла мертвого чоловіка, який голим лежить у калюжі крові (обережно, чутливий контент). Станом на середину квітня 2021-го, допис далі активний і ніяких повідомлень про розгляд скарги не надходило. Кількість контенту, який суперечить політиці телеграму, і далі там активно поширюється між каналами, свідчить про те, що процес модерації не зовсім працює. Причин для цього може бути безліч, але факт такого контенту є. Разом із ним щоденно публікують десятки фейків та маніпуляцій, а порно контент часто використовують для швидкої та дешевої розкрутки каналу.

3. Повна анонімність

Допоки автор каналу сам не напише, що конкретна особа веде цей канал, нічого про власників та авторів користувачу не відомо. Інтерфейс Телеграму дає змогу використати будь-який номер телефону та за лічені секунди створити свій профіль і потім канал. Для порівняння, під час реєстрації у Фейсбук, мережа вимагає вказувати імена, що схожі на реальні, підтверджувати номер телефону та електронну пошту. У телеграмі можна просто купити картку і створити собі профіль «Кіт кітяшний» чи «Володя Зеленський». Якщо ж профіль користувача видається Фейсбуку підозрілим, тобто таким, що не відповідає політикам користування мережею, Фейсбук може попросити тебе надіслати особисте фото, щоби перевірити, чи це справжня людина. Натомість політика Телеграму дозволяє створювати канали з мільйонами підписників і питань до ідентичності та справжності автора в платформи не виникне.

Інколи канали не приховують власників, як-то канал Михайла Федорова, віцепрем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації чи канал проросійського блогера та політика — Анатолія Шарія. В Телеграмі можна також пройти верифікацію, що особливо актуально для каналів публічних осіб. 

Водночас анонімність дає можливість авторам подавати інформацію від першої чи третьої особи, вести канал у форматі блогу, цитат, новин чи фото котика. Дослідження «Детектора медіа» показують: українські анонімні телеграм-канали, що систематично розповсюджують дезінформацію чи маніпуляції, систематично використовують такі слова як «интрига», «слух», «инсайд». Анонім розповідає інформацію так, ніби спілкується прямо з користувачем. Ба більше, атмосфера містичності й регулярних нагадувань про ексклюзивність інформації може сформувати враження, що дійсно саме цей канал знає правду, яку інші замовчують. Користувачу ніби дають можливість бути розумнішим за інших, бути в спільноті, яка знає секрети. Сприятливе середовище для поширення теорій змов, які радо просувають аноніми.

В описах каналів зазвичай можна знайти посилання на анонімних адміністраторів чи менеджерів з реклами. Можна також натрапити на інформацію про те, як фінансово підтримати канали. Часто для зв'язку використовують чат-боти. Так, канал «Постіронічні політичні меми» (@postironicpol, 13 900 підписників) створив чат-бот, куди можна надсилати свої меми, які після перегляду автор може опублікувати в каналі. Під такими мемами в каналі зазначають «by» та ім’я автора в Телеграмі.

4. Простота створення й адміністрування каналів

Номер телефону — й ти вже користувач Телеграму й автор анонімного каналу чи групи. Канал легко створити та наповнити дописами. Процедура займає декілька хвилин. Потрібно лише ввести назву каналу, додати фото та короткий опис, хоча й ті не є обов’язковими. Телеграм також дає змогу купувати вже розкручені канали на своїй офіційній біржі. Тобто користувач підписався на умовний канал про спорт, але одного дня може побачити, що канал про спорт тепер став писати про зачіски чи раніше не відомого кандидата на найближчих виборах.

Канал може мати одного чи декількох дописувачів, проте користувач цього знати не буде. Публікація допису за інтерфейсом повністю повторює відправку особистого повідомлення. Пишемо текст, додаємо фото й публікуємо. Також можна додавати лінки та поширювати у своєму каналі дописи інших каналів. 

Усе ж канали різняться між собою за кількістю зусиль, які автори докладають до публікації. Є популярні канали, де поширють картинки котиків, часто без тексту. Також є канали, які роблять кастомізовані картинки під кожну публікацію. До прикладу, телеграм-канал «Новинач» кожну новину ілюструє авторським мемом на тему, що стосується новини.

5. Система миттєвих сповіщень

Хоч Телеграм має багато функцій від соціальних мереж, в основі це месенджер, тобто його мета — донести повідомлення. Людина підписується на телеграм-канал і за замовчуванням отримує всі сповіщення з каналу на своєму телефоні чи комп’ютері. Так, сповіщення є й у Фейсбука чи Інстаграму, але в Телеграмі це не просто сповіщення, що в певному каналі щось опублікували. Телеграм виводить тобі текст допису у push сповіщення. Він може дати його не повністю, якщо текст доволі довгий, але для новин це працює зазвичай так, що весь текст повідомлення потрапляє в сповіщення. Це зручно. Наприклад, можна легко дізнатися статистику хворих на коронавірусну хворобу. Не потрібно шукати це на сайтах чи скролити Фейсбук. Чітке повідомлення, яке часто ти бачиш вранці на головному екрані свого мобільного.

Тепер уявімо, що людина підписалася на сумнівний телеграм-канал і отримує сповіщення про статистику звідти. Там же до статистики можуть додати підводку на одне речення, що буде маніпулювати цими даними. Коли отримуєш таке повідомлення миттєво, може спрацювати когнітивне викривлення — якір (anchoring). Інакше кажучи, ефект першого повідомлення, коли те, що ти прочитав першим, може сформувати призму, під якою ти будеш сприймати подальшу інформацію з теми. Такі сповіщення приходять протягом дня й не завжди є час чи змога одразу перевірити його чи почитати ще щось на цю тему.

Сповіщення можна відключити, але часто користувачі підписуються на новинні канали в Телеграмі якраз для того, щоб отримувати короткі й оперативні оновлення. Тому якщо у Фейсбук, щоби потрапити в інформаційну бульбашку, треба як мінімум туди регулярно заходити, скролити стрічку, лайкати пости й заводити однодумців-друзів, у Телеграмі можна просто підписатися на сумнівний анонімний канал чи два, і все, ви вже в тій самій бульбашці.

Що робити? 

Однозначно не блокувати. Після історії з ІДІЛ в Телеграмі звучали пропозиції щодо блокування платформи. Проте блокування в певних країнах може навпаки додати до популярності месенджера, а дезінформатори та екстремісти перейдуть на інші платформи. Це ускладнює ситуацію як з боку їх відстеження та моніторингу, так й власне поширення та проникнення у нові спільноти. Доречно ініціювати діалог з розробниками. Досвід Фейсбука показує, що суспільний тиск та увага мотивує платформу покращувати свої політики

Заглавне фото: lanet.click