Подорож через призму тютюнового лобі
00:00,
30 Травня 2012
1131
Що таке тютюновий лобізм, і яких форм він набуває в сучасному світі? Що криється за таємними рішеннями чиновників на користь міжнародних тютюнових корпорацій? Чи є шанс у сучасного світу повернутися на сто років назад, коли куріння тютюну ще не стало соціальною нормою, спричинивши страшну епідемію смертності від «тютюнових» хвороб?
На ці та інші запитання шукали відповідей дві тисячі фахівців, експертів, громадських діячів та лікарів, які брали участь у всесвітній конференції «Тютюн або Здоров’я 2012», що проходила недавно в Сінгапурі.
Одне з основних питань, котрі обговорювалися на конференції, — протидія агресивній політиці лобіювання своїх комерційних інтересів транснаціональними тютюновими компаніями, що завдає значної шкоди більшості економік світу. Тільки в Україні щороку втрати продуктивності внаслідок передчасної смертності, пов’язаної з курінням, становлять близько 3 млрд. дол. США, або 3,6% ВВП.
Купити і зупинити
Рік тому на аналогічній конференції в Амстердамі економісти запропонували досить несподіване рішення. Шляхом доступних розрахунків вони довели, що економічно розвинені країни могли б купити всі тютюнові компанії і в перспективі припинити виробництво сигарет в усьому світі взагалі. За підрахунками експертів, вартість транснаціональних тютюнових гігантів становить приблизно 400 млрд. дол. США. Економічна вигода, навіть якщо лише 1% курців планети відмовиться від куріння, сягне близько 22 млрд. дол. США. Це тільки економія витрат на лікування та втрату працездатності. Кількість попереджених смертей оцінюють у 1,062 млрд. доларів!
Звісно, багатьом така пропозиція може видатися утопічною. Хтось посміється над нею — мовляв, вигадки все це. Тут я згадую слова п’ятирічної давності, коли відомі економісти в Україні казали, що підвищення акцизів на тютюнові вироби — це не реально, і що всюдисуще тютюнове лобі не допустить цього. Відтоді ціни на сигарети зросли вшестеро, а близько двох мільйонів українців кинули курити.
Залякати і засудити
Протистояння тютюновій експансії у світі стає дедалі очевиднішим і гострішим. Тютюнова індустрія, доходи від якої можна порівняти хіба що з доходами від торгівлі зброєю та наркотиками, дедалі агресивніше поводиться в обстоюванні своїх прав вільно торгувати смертельним продуктом, використовуючи практику залякування судовими процесами та мільярдними штрафами. Не проти окремих осіб — це в минулому, а проти цілих держав. У 2010 році корпорація Філіп Моріс Інтернешнл подала судовий позов проти Уругваю, що впродовж кількох років активно впроваджував політику зменшення споживання тютюнових виробів у країні. Причина позову — розміщення кольорових малюнків про шкоду куріння на 80 відсотках площі упаковки сигарет, яке там запровадили.
Тютюнова корпорація озброїлася армією юристів і пішла війною на маленьку тримільйонну країну, продажі сигарет у якій аж ніяк не робили погоди на глобальному рівні. Уругвай, що за кілька років спромігся знизити рівень куріння на 7%, внаслідок чого рівень госпіталізації від серцево-судинних хвороб за ці роки знизився на 22%, постав перед загрозою бути покараним за сміливість у відстоюванні інтересів своїх громадян. Судовий процес триває, проте малюнки не зникли з пачок сигарет в Уругваї. Юридичною розправою зараз погрожують Норвегії, Великобританії, Мексиці, Австралії та Філіппінам.
Симбіоз чи відторгнення?
98% тютюнового бізнесу в Україні — це транснаціональні закордонні компанії. Десятиліттями вони перебували у симбіозі з владою, яка не тільки дозволяла їм вільно діяти на ринку, а й захищала їхні інтереси. У період 1995—2005 рр. Україна завдяки виключно агресивній ціновій та маркетинговій політиці перетворилася на четверту у світі країну курців! Із відомими наслідками: понад 100 тисяч смертей від хвороб, спричинених курінням, щороку! Події останніх років — підвищення акцизів, розміщення текстових попереджень на пачках сигарет, обмеження куріння в громадських місцях, заборона всіх форм реклами у ЗМІ, а особливо останніх місяців — підписання президентом закону про повну заборону тютюнового маркетингу, спонсорства і реклами у прикасових зонах, демонструють, на щастя, збій у «співпраці» армії спеціалістів тютюнових корпорацій із владою. Це насамперед продемонструвала історія прийняття закону про заборону тютюнового маркетингу та спонсорства (відомий як законопроект №5164). Адже переломити тенденцію й поставити підпис під жорстким текстом закону, що забороняє будь-який тютюновий маркетинг, — справа, яка потребувала певної рішучості та сміливості.
Попри вимушений громадський тиск на президента, що його тютюновики назвали «безпрецедентним», — тиск із боку їх самих був надзвичайно сильним. Упродовж усієї кампанії індустрія активно використовувала «штовхачів» — організації та асоціації, котрі стояли на «сторожі економічних і медійних свобод». Але на фінальній стадії, забувши про свою мантру — «реклама не впливає на рівень продажів», — яку так часто і безглуздо повторювали агенти тютюнових інтересів у ЗМІ, корпорації зняли маски й виступили з листом до прем’єр-міністра. Суть листа зводиться до шантажу: якщо підпишете закон, ми взагалі закриємо бізнес. Допитливому читачеві (копія листа — на сайті DT.UA) пропонуємо повернутися до цього питання у вересні, коли закон набере чинності. Запевняю, нічого «страшного» із корпораціями не станеться. Такі листи в стилі «усьо пропало!» і раніше із завидною регулярністю скеровувалися у відомства, особливо напередодні підвищення акцизів — цін на сигарети. За фактом маємо безпрецедентне наповнення бюджету 2011 року — 16 млрд. грн. від тютюнових акцизів (порівняйте із 3 млрд. у 2008 р.) та зменшення рівня куріння в Україні на 12% за останні п’ять років.
Точка неповернення?
Переломний момент настав. Клеймо «тютюновий лобіст» успішно увійшло в лексикон нардепів і набуло (нарешті) негативного контексту. Підпис під багатостраждальним законом став переломним. Чи став? На конференції в Сінгапурі Україну справді згадували як модель успішного втілення зобов’язань Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ). За останні п’ять років ми з четвертого місця у світі просунулися на 24-те, тим самим демонструючи ефективність законодавчих методів. Але, на жаль, частіше Україну згадували у контексті одного недавнього конкретного кроку уряду, який заблокував прогресивну антитютюнову політику далекої Австралії. Як таке може бути, запитаєте ви? Що нам до політики Австралії? Тим більше що Україна затвердила розміщення кольорових попереджень про наслідки куріння на 50% упаковки сигарет, які з’являться вже у вересні ц.р. До речі, прийняття «картинок» в Україні — хрестоматійний приклад втручання тютюнового лобі в політику держави, завдяки якому введення в дію закону відтерміноване майже на три роки (відповідний закон прийнято ще у 2009-му).
А Україна і Гондурас проти
13 березня 2012 року, того самого дня, коли на сайті президента з’явилася інформація про підписання закону про заборону тютюнової реклами, від імені Міністерства економіки у Світову організацію торгівлі (СОТ) було направлено лист із вимогою розпочати консультації з Австралією з питання впровадження нею стереотипних упаковок (знову упаковки) з сигаретами. Ідеться про вимоги до дизайну пачок, які мають бути виключно в одному кольорі — символічний світло-коричневий — і не містити корпоративних кольорів. Крім того, на австралійських пачках мають залишатися текстові й графічні попередження про шкоду та наслідки куріння. Це, за словами учених, зробить упаковку, а відповідно — і сигарети, ще менш привабливими, що, в результаті, знизить рівень куріння. І все, здавалося б, добре, уряд дбає про здоров’я громадян, кому це може заважати, крім тютюнових компаній та… України.
Своїм кроком Україна на 60 днів зупинила австралійську ініціативу і створила можливість для подальшого судового процесу проти Австралії. Згодом до України «у праведному гніві» приєднався Гондурас. Ну там хоч тютюн вирощують, а в нас із Австралією торговий оборот тютюнових виробів дорівнює нуль.
Невинна я — він сам прийшов
Картина очевидна: Україну грубо використовують тютюнові корпорації у своїх інтересах, щоб зупинити Австралію. Цього разу через уповноваженого уряду України з питань європейської інтеграції Валерія П’ятницького, який і підписав лист, ретельно підготовлений, імовірно, юристами тютюнових корпорацій. І це у період, коли посада міністра була вільною (кошка с дома — мышки врозь). Цей випадок ударив по іміджу України і, безумовно, додасть балів до рейтингу корумпованості. Хоча куди вже далі, скажете ви. Натомість усе ще можна виправити й продемонструвати здатність не епізодично, а системно протистояти тютюновому лобі. Усе в руках нового міністра Петра Порошенка, який раніше підтримував антитютюнову політику, зокрема підвищення акцизів. Цього чекають близько 200 учасників конференції в Сингапурі — керівників провідних організацій у сфері громадського здоров’я — підписантів звернення до президента з вимогою зупинити безглузде потурання інтересам тютюнових корпорацій.
Крім того, було подано й численні депутатські звернення на ім’я президента і міністра стосовно цієї справи. Отож маємо всі підстави сподіватися, що ще до спливання 60-денного терміну Україна відкличе свої претензії із СОТ. Інакше може розпочатися судовий процес, який коштуватиме позивачеві немалих коштів. Тоді що — візьмемо спонсорську допомогу в тютюнових корпорацій?
Далі буде
Цим «тест та сміливість» не закінчується. На порядку денному — антитютюновий законопроект №9474, який готується до другого читання. Законопроект передбачає повну заборону куріння у більшості громадських приміщень, насамперед у закладах ресторанного господарства та на стадіонах. І якщо з останньою нормою сперечатися не доводиться (спорт і куріння не сумісні), то за бездимні ресторани та кав’ярні доведеться поборотися. Народні депутати мають усю доказову базу потрібності, ефективності й реалістичності такого закону: підтримка населення — понад 80%, підтримка курців — 55%. Тим часом 65% населення України наражається на тютюновий дим у закладах харчування, а смертність від пасивного куріння оцінюється в 10 тис. смертей щороку. Чи не найважливішим аргументом є те, що переважна більшість офіціантів та барменів дихають смертельним тютюновим димом щодня по вісім годин і позбавлені права вибору.
Опоненти знову намагаються перевести рішення у політичну площину, тепер уже маніпулюючи тим, що електорат правлячої партії — переважно курці. Тютюнова індустрія знову не може відкрито захищатися: апріорі їй має бути байдуже, курять у кав’ярнях чи не курять, головне — щоб курили взагалі. Але, звісно, їй далеко не байдуже, оскільки такий крок зменшить рівень куріння на 5—10%. Тому і спостерігаємо регулярні «викиди» джинси у пресу, маніпуляцію з фактами та активізацію груп «штовхачів» — борців за права курців.
Усе це повторює сценарій інших країн, котрі вже пройшли свій шлях звільнення кафе та ресторанів від куріння і переконані у правильності рішення. Туреччина констатує зниження смертності від інсультів та інфарктів на 20% уже після року функціонування «бездимних» ресторанів. Німеччина, на основі досвіду кількох федеральних земель, планує впровадити практику бездимних ресторанів по всій країні. Далека Бразилія вже рік живе із законом «бездимних» ресторанів і констатує виключно позитивний ефект для індустрії гостинності в цілому. Тому підготовка до голосування та голосування у другому читанні законопроекту №9474 стануть ще одним лакмусовим папірцем і тестом на здатність протистояти тютюновому лобі.
По сигарети — в аптеку?
Чи можна заборонити продаж сигарет взагалі? На це запитання немає однозначної відповіді на глобальному рівні. Але вона є на рівні окремих країн.
Найрадикальніша — Бутан, маленька країна в Гімалаях, між Індією та Китаєм, у якій взагалі заборонено продаж тютюну. Фінляндія, Нова Зеландія та Ісландія вже чітко визначили терміни, коли сигарети в їхніх країнах будуть повністю вилучені із вільного продажу й відпускатимуться тільки за призначенням лікаря. Тим часом, за прогнозами ВООЗ, через десять років дві третини смертей від тютюну припадатимуть на країни, що розвиваються. Саме там мешкає найбільше курців, а їх кількість у країнах Європи та Північної Америки вже тепер неухильно зменшується.
Тютюновим корпораціям дедалі складніше працювати у прогресивних демократичних країнах, де будь-який зв’язок або співпраця з тютюновиками вважається клеймом і табу в політичному та громадському житті. Поступово й до України доходить ця практика, втім — швидше, ніж до наших сусідів. Росія, наприклад, останні п’ять років, на жаль, залишається першою у поширеності куріння. Саме завдяки ефективному лобізму тютюнової індустрії.
***
Кожен крок чиновника, народного депутата або вищих посадовців на захист та на догоду смертельному тютюновому бізнесу має чіткі наслідки: хвороби і смерть від тютюну, надмірні витрати з бюджету. Кожен такий крок посилює переконаність індустрії у своїй всемогутності. Кожен долар, отриманий як винагорода за лобістське рішення сьогодні, — це сотні наших дітей, котрі потраплять у тютюнове рабство вже завтра. Не можна говорити про здоров’я українців і працювати на тютюнову мамону. А позитивні тенденції в Україні напередодні Всесвітнього дня без тютюну, який відзначається 31 травня, можуть отримати позитивне схвалення громадськості. А може, і глобальна антинагорода — «Мальборо Мен» — знайде тут свого героя.
P.S. Напередодні Всесвітнього дня без тютюну та у зв’язку із «австралійською справою» директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Жужана Джакоб звернулася з офіційним листом на ім’я віце-прем’єр-міністра та міністра охорони здоров’я України Р. Богатирьової, а також міністра економіки П.Порошенка, у якому вона висловила стурбованість протидією тютюнової індустрії в Україні успіхам у боротьбі проти тютюну.
Андрій Скіпальський, голова Правління Регіонального центру громадянського представництва «Життя» для «Дзеркала тижня. Україна»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
dt.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
