«Київ корупційний»: журналісти «Наших грошей» стали екскурсоводами по місцях найбільших розкрадань

У суботу, 18 травня, в Києві відбулася авторська екскурсія «Київ корупційний», яку провели відомі українські журналісти-розслідувачі Юрій Ніколов та Олекса Шалайський — співзасновники видання «Наші гроші».

Екскурсію організували за сприяння Інституту розвитку регіональної преси в рамках кампанії «Розслідувано в Україні» за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС. За кілька тижнів до події організатори анонсували на Фейсбуку дату екскурсії, а згодом охочих відвідати подію виявилося багато. Так було вирішено, що екскурсія буде не одна. Згодом пройдуть ще дві такі події — по суботах 25 травня та 1 червня.

«Ця екскурсія — пілотний проект, і загалом їх буде кілька. Наш основний маршрут за кілометражем є недовгим: ми проходимо від Маріїнського парку, який знаходиться неподалік від станції метро Арсенальна, до Майдану Незалежності. Проте за часом екскурсія займає до трьох годин, бо по дорозі ми розповідаємо справді багато історій про розслідування, які в нас назбиралися протягом кількох років», — сказав на початку екскурсії Олекса Шалайський, коли всі її учасники зустрілися в Маріїнському парку.

Фото: Олег Божко

За його словами, у своїх розслідуваннях вони із Юрієм Ніколовим зазвичай шукають факти зловживань у відкритих джерелах.

«У більшості випадків подібні оборудки проводяться так, щоби публічно все виглядало виключно в межах законодавства. Але часто ми бачимо, приміром, закупівлі за цінами, набагато вищими за ринкові, й це ми просто не можемо ігнорувати. Я переконаний, всі українці мають знати про такі історії. І ті, хто побуває на нашій екскурсії, наступного разу будуть проходити повз ці об’єкти, вже маючи уявлення, що там відбувалося», — додав журналіст.

МОЗ: закупівлі ліків за часів Раїси Богатирьової

Однією з перших зупинок під час екскурсії була територія біля Міністерства охорони здоров’я. Там журналісти нагадали про махінації із закупівлями ліків державним коштом у період, коли міністерство очолювала Раїса Богатирьова, яка нині перебуває в міжнародному розшуку. За словами Юрія Ніколова, під час її каденції ряд лікарських засобів закуповували за значно завищеними цінами, про що «Наші гроші» писали в липні 2012 року. Пізніше, в листопаді 2018-го, це підтверджувала й нинішня в. о. міністра Уляна Супрун.

«Корупційні схеми Богатирьової та її поплічників призвели до значного завищення цін на лікарські засоби й медичні вироби. Компанія “Людмила-фарм”, один із найбільших дистриб'юторів фармацевтичної продукції, постачала ліки на замовлення МОЗ за цінами, завищеними на 2040 %», — писала пані Супрун, посилаючись на висновки Служби безпеки України. У лютому 2015 року в прес-службі СБУ повідомили про наявну раніше схему при державних закупівлях МОЗ України ліків і медичних товарів у 2012–2014 роках на суму понад 1 млрд 260 млн гривень.

Фото: Олег Божко

Про зловживання в закупівлях представниками МОЗу протягом 2012-2013 років і про «численні факти неналежного виконання цільових програм, необґрунтованого завищення цін на лікарські засоби та медпрепарати, корупції при здійсненні закупівель» йдеться й у Звіті Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.

Із 2015 року закупівлями медпрепаратів в Україні, базуючись на відповідному розпорядженні Кабінету Міністрів, почали займатися міжнародні організації, що дозволяє без збільшення бюджету закупити значно більше ліків та медичних виробів.

«Така трансформація вже четвертий рік дозволяє без збільшення бюджету закупити значно більше ліків та медичних виробів. За деякими програмами кількість придбаних життєво важливих препаратів вже зросла на 85 %», — писала у своєму блозі на «Українській правді» заступниця міністра охорони здоров’я України Ольга Стефанишина. Про те, що закупівлі ліків через міжнародні організації справді допомагають економити державні кошти, можна дізнатися з відкритих джерел. Так, в одному з матеріалів журналісти видання «Наші гроші» проаналізували ціни на розхідні матеріали для діалізу й виявили велику різницю між сумами коштів, які виділялися на це у 2012-му та у 2017 році.

 

Скриншот: Журналісти «Наших грошей» проаналізували суми, які витрачали на закупівлі розхідних матеріалів для діалізу у 2012 і 2017 роках

До речі, голова СБУ Василь Грицак, який 20 травня подав рапорт про відставку, два роки тому виступив проти закупівель ліків міжнародними організаціями.

«Кримінальне провадження проти фармдистриб’ютора, який утридорога продав ліки МОЗ, коли там керувала Богатирьова, СБУ перекинула на поліцію, де його успішно закрили. Як відомо, йшлося про 1,26 млрд грн збитків, завданих держбюджету, та завищення цін на ліки на 2040 %», — писали про це у 2017 році активісти «Центру протидії корупції».

У поліції справу закрили навіть після того, як Генпрокуратура через суд оголосила в розшук та заочно арештувала Богатирьову за підозрою в розкраданні бюджетних коштів на суму 6,5 млн грн у 2012 році під час процедури держзакупівель. Більше того: за даними «Наших грошей», після Революції гідності жодного чиновника МОЗ за корупцію та хабарі покарано не було.

Скриншот: Таку відповідь отримали активісти «Центру протидії корупції» у 2016 році на свій інформаційний запит до МВС.

«Не можу не згадати про радників Раїси Богатирьової, до яких входили, наприклад, Дмитро Підтуркін, Роман Богачов. Пан Підтуркін уже після Майдану та втечі екс-міністра Богатирьової раптом з’явився в керівному складі медіагрупи, яка видає сайт “Петр и Мазепа”, що позиціонує себе як ресурс патріотичного спрямування», — згадав під час екскурсії Юрій Ніколов. Інформацію про те, що Дмитро Підтуркін є засновником ТОВ «Петро і Мазепа Медіа», оприлюднили самі співробітники цього видання на своїй офіційній фейсбук-сторінці, повідомляючи про те, що отримали свідоцтво про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності.

Вертолітний майданчик Януковича: невідоме майбутнє об’єкту

Прогулюючись біля урядового кварталу, можна вийти на оглядовий майданчик поблизу Маріїнського палацу. Коли подивитися звідти вниз на пагорби Києва, одразу в око впадає об’єкт, широко відомий яквертолітний майданчик Януковича за адресою Паркова дорога, 16а. Збудували майданчик у 2010 році, але екс-президент та нині втікач користуватися ним так і не почав.

«Свого часу був навіть проект підвісної дороги, по якій Янукович міг би підніматися від вертолітного майданчика в урядовий квартал на роботу, але від ідеї відмовилися з міркувань безпеки. Янукович так і не почав користуватися майданчиком. У службі охорони йому повідомили, що не зможуть забезпечити безпеку, доки він буде тут літати», — казав Олекса Шалайський.

Фото: Олег Божко

На сайті КМДА нагадали, що у 2010 році команда Леоніда Черновецького здала в оренду земельні ділянки загальною площею 2,2 га в рекреаційній зоні всупереч Генеральному плану столиці та навіть думці ЮНЕСКО, дозволила заради цього будівництва спотворити схил Дніпра. Про це заявив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

Крім самого вертодрому на даху, зараз у цій будівлі розташований конгресно-виставковий центр «Парковий», що здає в оренду приміщення для конгресів і форумів. А ще лаунж-бар, ресторан. Крім цього, за словами пана Шалайського, у 2013 році тут створили великий датацентр «Парковий», який за часів Януковича почав обслуговувати в тому числі державні реєстри. Центр тут досі працює.

«Наскільки мені відомо, “Прозорро” теж запрошували туди переїхати, але вони відмовилися. Ти розміщуєш там свої дані і стаєш не впевнений, чи стануться якісь витоки, чи надійно це. З репутаційних переконань “Прозорро” туди не пішли», — згадав Юрій Ніколов.

«Після зміни влади в 2014 році з документів, що були знайдені в “Межигір’ї”, стало відомо, що будівництво “Паркового” курувала і, ймовірно, фінансувала компанія “Танталіт”. На цю ж фірму було записано й саме “Межигір’я”, де жив президент Віктор Янукович», — ішлося в розслідуванні Валерії Іванової для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

У 2018 році «Наші гроші» писали, що новим власником британської фірми Fineroad business llp, що через ТОВ «Амадеус Ко» володіє Конгресно-виставковим центром «Парковий», став Сергій Московський. Він є людиною, наближеною до народного депутата Максима Єфімова із Блоку Петра Порошенка. Пізніше, в лютому 2019 року, Максим Єфімов підтвердив, що його оточення купило фірму, яка володіє конгресно-виставковим центром «Парковий». Про це сам народний депутат написав на своїй сторінці у Фейсбуку й відкрито заявив, що бенефіціаром цього бізнесу виступила його мама, Любов Єфімова.

Фото: Олег Божко

Втім подальша доля майданчика все ж залишається невідомою, оскільки його будували для президента-втікача, і з огляду на суспільний резонанс майданчик не раз хотіли повернути державі. За словами Миколи Поворозника, фірма «Амадеус Ко» не має володіти цими приміщеннями, натомість майданчик треба остаточно повернути державі.

У квітні Голосіївський районний суд Києва наклав арешт на конгресно-виставковий центр «Парковий», заборонив ТОВ «Амадеус Ко» користуватися й розпоряджатися ним і передав його в управління Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів. Але вже у травні до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов проти Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів, третя особа — ТОВ «Амадеус Ко». Позов стосується передачі для реалізації конгресно-виставкового центру «Парковий».

«Зокрема, позивач просить суд зобов’язати Нацагентство вжити заходів для проведення оцінки КВЦ “Парковий” та прийняти рішення про його передачу для реалізації. Зараз суд досліджує матеріали позову та вирішує питання про відкриття провадження», — повідомила прес-служба Окружного адміністративного суду міста.

Борошно для їдальні Верховної Ради, вдвічі дорожче ринкового

Окремі розслідування журналістів «Наші гроші» стосувалися закупівель різних продуктів для їдальні у Верховній Раді вже після Революції гідності, згадував Юрій Ніколов, коли група під час екскурсії проходила урядовим кварталом.

«Колись я часто ходив у їдальню Верховної Ради поснідати, коли ціни були низькі. Справа в тому, що ще з радянських часів там збереглася традиція годувати дешево. Випивати, до речі, не давали, але коньяк був. Це називалося так: “Мені, будь ласка, кави, холодної кави”. Покупця питали: “Вам велику чи маленьку?”. Малося на увазі 50 або 100 грамів. Колись було дешево, але за останні кілька років ціни на їжу там стали вже вищі. Для мене це була новина. Мені стало цікаво, і я промоніторив закупівлі продуктів для цієї їдальні, вже коли тендери можна було переглядати на сайті “Прозорро”», — розповів пан Ніколов.

Він провів розслідування й виявив, що для їдальні закуповували борошно вдвічі дорожче, ніж його продавали в середньому по Україні. Про це журналіст дізнався, коли переглянув умови тендеру й порівняв ціни на борошно з ринковими.

 

Фото: Олег Божко

«У 2018 році ДП “Їдальня управління справами апарату Верховної Ради України” закуповувала борошно. Найбільша сума у 300 тис грн. піде на 20 т пшеничного борошна вищого ґатунку в тарі по 50 кг за ціною 15 грн./кг із ПДВ. На сайті компанії-переможця “Фудсі Компані Лтд” кролевецьке пшеничне борошно вищого ґатунку продається вдвічі дешевше — по 385 грн. за 50-кілограмовий мішок, або 7,70 грн./кг.», — писали у розслідуванні «Наші гроші».

Знімки супутників за 50 мільйонів, які можна отримати безкоштовно

Коли учасники екскурсії проходили неподалік Верховної Ради, журналісти розповіли про ще одну «явно нетипову закупівлю», проведену у 2011 році Міністерством екології, коли його очолював Микола Золочевський, що у 2014 році разом з іншими екс-чиновниками втік з України.

«Міністерство екології замовило за 50 мільйонів гривень фотографії із супутника українських лісів, щоб бачити, де браконьєри рубають ліс нелегально. Ми не знали, скільки коштують такі знімки, тому не мали з чим порівняти. Але проблема виникла в тому, що учасник, якого не допустили, давав на це ціну 250 тисяч гривень, і це був дуже великий розрив. Одночасно з нами тендером зацікавилися журналісти “1+1”. Вони записали коментар радника голови Державного космічного агентства Едуарда Кузнецова, який повідомив журналістів, що держструктурам знімки з української “Січі-2” надаються безкоштовно, “але до нас не зверталися”», — розповів Олекса Шалайський.

Журналістів «1+1» у тодішньому Міністерства екології запевнили, що 50 мільйонів гривень — «цілком адекватна ціна за можливість в автоматичному режимі побачити вирубування лісів й обрахувати її площу та суму збитків».

Фото: Олег Божко

«А ще виявилося, що тендер виграла не українська фірма, а австрійська. Якщо зайти на її сайт, то можна побачити, що вони взагалі не супутниками займаються, а створенням цементних заводів у різних країнах», — додав Юрій Ніколов.

«Серед її проектів є кілька цементних заводів в Австрії, Румунії, Лівії, Саудівській Аравії, Туреччини, Нігерії. Також відомо про участь австрійців в будівництві цементного заводу на Алтаї (Росія). Разом із тим сайт фірми не містить жодних згадок про причетність Austroplan Austrian Engineering GMBH до космічних зйомок і проектування геоінформаційних систем», — написали «Наші гроші».

«Таких екскурсій має бути більше»

Описані історії стосуються лише кількох із багатьох пунктів на карті столиці, про які під час екскурсії розповідали журналісти видання «Наші гроші». За цим маршрутом значно більше місць, які в різний час ставали об’єктами розслідувань видання.

«Екскурсію провели в рамках проекту з розвитку розслідувальної журналістики, який ми втілюємо з 2017 року за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС. В цьому проекті є і просування розслідувальної журналістики для широкої медіа-аудиторії. Тому ми придумали, як “перепакувати” складні розслідування у простий популярний формат, щоби привернути увагу громадськості до журналістських розслідувань», — розповіла «Детектору медіа» Інна Гадзинська, координаторка проекту з розвитку розслідувальної журналістики. Організатори звернулися до головреда «Наших грошей» Олекси Шалайського й редактора Юрія Ніколова з пропозицією розробити і провести серію таких екскурсій.

«Ми запрошували людей через відкриту подію, і в перші дні отримали більше 230 заявок та зрозуміли, що доведеться робити більше однієї. Заплановано ще дві. Крім того, ми провели окрему екскурсію для школярів — 10-класників Русанівського ліцею. До нас звернувся з такою пропозицією вчитель громадянської освіти. Планується ще дві екскурсії для студентських груп. Для нас це важливо, бо дає можливість достукатися до молодої аудиторії, яку складно дістати з такою темою», — додала вона.

За відгуками відвідувачів, почувши історії про масштабні зловживання на тендерах і про те, до яких методів часом вдаються чиновники задля збагачення, на Київ тепер можна дивитися вже зовсім інакше.

«Одна справа — читати про корупційні схеми на сайті: цифри вражають, однак не закарбовуються в пам’яті. Зовсім інша справа — побачити цей розмах на власні очі, адже ці схеми існують не лише на папері, а й впливають на наше повсякденне життя, на наше місто, на наш простір. Тому вважаю, що такі екскурсії дуже корисні і їх має бути більше», — поділилася враженнями з «Детектором медіа» відвідувачка екскурсії, журналістка видання «Хмарочос» Наталія Міняйло.

 

Фото: Олег Божко

Всі, хто хоче побувати на екскурсії від журналістів-розслідувачів 25 травня або 1 червня, можуть заповнити анкету учасника за посиланням. Проте організатори нагадують, що місць залишилося небагато, тому варто записатися якомога раніше, щоби потрапити у групу.

Як зазначають в описі події, Олекса Шалайський і Юрій Ніколов розкажуть, як виглядає фонтан, на який витратили півмільйона доларів, чим білі каштани відрізняються від червоних, куди поділися червоні і хто на цьому заробив. А також про те. як розікрали під забудову землю під заводом «Арсенал», які скарби знайшли в одній із квартир у Пасажі на Хрещатику і що сталося з їхнім власником; хто й за скільки купив у міста нерухомість на Хрещатику і багато іншого.

comments powered by Disqus