Щоправда, цей критерій експерти тлумачать по-різному. На думку більшості експертів, суспільний інтерес становлять насамперед програми суспільного мовника, оскільки його завдання – інформувати суспільство. Водночас директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов вважає, що суспільна важливість вимірюється часткою телеперегляду контенту. Тобто чим рейтинговіший телеканал – тим він більш суспільно значущий.

Директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов, віце-президент Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна, керівник напрямку стратегічних комунікацій "Медіа Група Україна" Олена Шрамко

Загалом більшість експертів зійшлися на думці, що реформування складу УПП в Україні має відбуватися в два етапи. На першому, перехідному, етапі склад УПП доцільно залишити широким: суспільні телеканали, державні телеканали, ефірні аналогові регіональні та місцеві телеканали (у тому числі – мовлення громад, яке фінансується з місцевих бюджетів), а також ефірні аналогові загальнонаціональні телеканали, які за бажанням можуть виходити зі складу УПП. Таку ідею підтримують Індустріальний телевізійний комітет і Незалежна асоціація телерадіомовників. Водночас представники асоціацій провайдерів підтримують перехід одразу до другого етапу.

На другому етапі – після вимкнення в Україні ефірного аналогового мовлення – склад УПП має стати мінімальним: суспільні телеканали, державні телеканали (наприклад, «Рада»), канали мовлення громад. А відносини приватних мовників і провайдерів програмної послуги мають перейти в площину виключно договірних відносин.

Втім, представниця Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова вважає, що за будь-яких умов до УПП мають входити регіональні та місцеві канали будь-якої форми власності, а не лише мовлення громад, оскільки входження в УПП захищає їх від вимкнення з кабельних мереж під тиском місцевої влади.

Виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Сергій Сьомкін, директор з правових питань асоціації "Укртелемережа" Ольга Чорна, член програмної ради ГО "Громадське ТБ" Андрій Сайчук

Частина учасників круглого столу вважає, що держава не має втручатися в регулювання вартості пакетів УПП (згідно з чинним законом «Про телебачення і радіомовлення» розмір абонплати за користування УПП підлягає державному регулюванню), оскільки бізнес сам має врегулювати це питання.

Втім, частина експертів висловилася за те, що ціна на УПП має бути мінімальною. «Це соцпакет – мінімальна послуга за мінімальну ціну», - зауважив експерт Інституту електронних комунікацій Микола Фартушний. На думку Ольги Большакової, формування ціни УПП має відбуватися на базі норми рентабельності. На думку члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександра Ільяшенка – на базі мінімальної зарплати.

Народний депутат Григорій Шверк, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олег Черниш, директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення "1+1 медіа" Андрій Мальчевський

На запитання, чи має поширюватися дія УПП на всі технологічні типи провайдерів (нині УПП поширюється тільки на кабельних та IPTV-провайдерів і не поширюється на DTH, DVB-T2 та інші ефірні технології, OTT-мережі), експерти висловили думку, що склад УПП для DTH та OTT-провайдерів не має включати місцевих і регіональних телеканалів, оскільки ці провайдери отримують загальнонаціональні ліцензії. Питання DVB-T2-провайдера «Зеонбуду» має бути вирішено внесенням змін до закону, згідно з якими «Зеонбуд» має стати не провайдером, а оператором багатоканальних цифрових ефірних телемереж.

Більшість експертів вважають недоцільним врегульовувати на державному рівні питання обов’язкового кодування або ж заборони кодування на супутнику телеканалів, що входять до УПП. Цей аспект, наголосили експерти, залежить від відносин телеканалів з правовласниками контенту.

Найближчими днями MediaSapiens опублікує детальний репортаж з круглого столу.

Нагадаємо, що відповідно до чинного законодавства УПП включає в себе ефірні аналогові телеканали (а також супутниковий парламентський телеканал «Рада»), і в кожному населеному пункті склад УПП відрізняється – залежно від кількості доступних в ефірі мовників. У великих містах УПП налічує близько двох десятків телеканалів.

Дискусії про доцільність існування УПП в такому вигляді тривають не перший рік. Наприклад, обговорюється можливість включення до складу УПП виключно суспільних, державних і муніципальних телеканалів.

У 2015 році активними прихильниками зміни УПП стали самі ефірні телеканали, які раніше лобіювали нинішній склад УПП. Зокрема, за скасування УПП виступила медіагрупа StarLightMedia, яка вирішила перейти до нової моделі відносин із провайдерами. Вона укладає угоди з провайдерами й починає стягувати з них плату за свій контент. Детальніше про це в інтерв’ю MediaSapiensрозповів директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов.

Плюси й мінуси цієї реформи медіаринку проаналізував директор з розвитку нішевого телеканалу HD Fashion and Lifestyle Андрій Соломаха в статті на MediaSapiens.

23 листопада народні депутати Вікторія Сюмар, Богдан Онуфрик і Сергій Висоцький зареєстрували законопроект № 3504 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)», у якому запропонували, щоб до УПП входили як ефірні аналогові, так і цифрові телеканали, але водночас приватні мовники за бажанням могли бути вилучені зі складу УПП на певній території.

Асоціації платного телебачення виступили проти законопроекту № 3504, який вважають лобістським на користь телевізійних груп.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 17 грудня, розглянувши законопроект, запропонувала залишити в складі УПП телеканали Національної суспільної телерадіокомпанії України, державні телеканали, а також ефірні телеканали місцевої категорії мовлення, канали мовлення громад.

18 січня автор законопроекту № 3504 подали законопроект на заміну, у якому запропонували, щоб УПП включала в себе канали Національної суспільної телерадіокомпанії України, парламентський телеканал «Рада», місцеві та регіональні канали, які технічно приймаються на території розташування відповідної мережі, канали мовлення громад, а також аналогові ефірні телеканали (за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів або випадків надходження від приватної телерадіоорганізації до Національної ради заяви про її виключення зі складу УПП на певній території).

При цьому виключення приватної телерадіоорганізації з УПП за її заявою можливе лише для міст, населення яких становить 50 тис. і більше осіб. А для міст із населенням менше 50 тис. осіб виключення зі складу УПП за заявою приватної телерадіоорганізації забороняється.

Фото: Олексій Темченко