Трансформація громадянської блокади транспортного сполучення з окупованими територіями Донбасу в санкціонований РНБОУ режим тимчасового припинення переміщення вантажів не змінила загальної тональності та напрямку російської пропаганди.

Як і в лютому, російські ЗМІ продовжували повторювати меседжі, спрямовані на дискредитацію української держави. Зокрема, серед найважливіших ідеологічних та маніпулятивних «паротягів», які зумовлювали появу текстів та сюжетів про Україну в російському інформаційному просторі, варто назвати такі:

• внаслідок блокади економіка ОРДЛО стане складовою російської економіки;
• Україна через блокаду остаточно втрачає можливість повернути ОРДЛО;
• українська економіка та енергетика зазнають краху через розрив зв’язків із ОРДЛО;
• блокада — доказ слабкості влади, зокрема Порошенка, перед натиском націоналістів-радикалів;
• після блокади Росія почне поступову інтеграцію ОРДЛО;
• оточення Петра Порошенка використає блокаду для захоплення активів Ріната Ахметова.

Порівняльну таблицю «Збіги меседжів у російських та українських ЗМІ в лютому 2017 року стосовно блокади залізниці на Донбасі» дивіться тут.

На превеликий жаль, представники української влади, зокрема керівництво держави та уряду, протягом лютого та першої половини березня самі зробили достатньо заяв, які підтверджували один із меседжів російської пропаганди, а саме про руйнівний економічний вплив блокади на економіку. Цю ж тезу в ефірі українських телеканалів озвучували переважно «незалежні експерти», яких важко назвати власне фахівцями-економістами і які коментували переважно дані Кабміну та НБУ. Найбільше таких сюжетів, як і в лютому, давала ТРК «Україна» та «Інтер» (див. табличку).

Водночас у березні на «Інтері» (3 та 15 березня) та «112 Україна» (13 березня) з вуст лідера «Опозиційного блоку» Юрія Бойка прозвучали тези, які повністю збігаються з меседжами, що раніше поширювалися в російському інформпросторі, зокрема, щодо слабкості влади та цілковитої втрати перспектив повернути Донбас. Проте жоден телеканал і жоден експерт чи політик не ризикнув услід за росіянами поширювати тези про інтеграцію ОРДЛО в РФ чи особисту зацікавленість керівництва держави у блокаді. У зв’язку з цим варто зазначити, що в українському телепросторі не ретранслювали неперевірених дискредитаційних відомості про Петра Порошенка, озвучених у Москві депутатом-утікачем Володимиром Олійником.

Другою за важливістю «українською темою» в російському інформаційному просторі стала захисна піар-кампанія «Сбербанку Росії», спрямована на зниження репутаційних ризиків української дочки, пов’язаних із необхідністю визнати «паспорти», видані сепаратистами ОРДЛО. Чітко простежується початок такої кампанії з 7 березня після офіційного оголошення НБУ про можливе застосування санкцій до «Сбербанку». Основні напрямки повідомлень такі:

• дочірня структура «Сбербанку Росії» в Україні — важливий учасник українського банківського сектору, потужний кредитор, банк, якому довіряють сотні тисяч пересічних вкладників;
• санкції щодо «Сбербанку Росії» несправедливі та дискримінаційні, оскільки вимоги президента РФ щодо визнання документів ОРДЛО виконують у Росії банки з європейським капіталом, на яких НБУ санкції не збирається поширювати;
• у разі застосування санкцій до «Сбербанку Росії» постраждають у першу чергу звичайні українці — вкладники;
• Росія у відповідь на санкції заборонить переказ в Україну коштів українських заробітчан.

Аналіз змісту теленовин вказує на те, що в Україні окремі корпоративні піар-меседжі російського банку поширювали: ICTV (13 березня), «Інтер» (13, 22 березня), «1+1» (16 березня), ТРК «Україна» (17 березня). У більшості випадків телеканали просто транслювали думки «експертів», які й виголошували думки, вигідні банку. Саме календар, широта охоплення та навіть поява одних і тих самих експертів із відповідними коментарями (Ерік Найман на ICTV 13 березня й ТРК «Україна» 17 березня) свідчать, радше за все, про роботу корпоративної піар-служби «Сбербанку» з телеканалами. Хоча це, відповідно, радше питання джинси в редакційній політиці служб новин згаданих телеканалів, однак у часі інформаційна кампанія «Сбербанку Росії» збіглася з активним обговоренням економічних наслідків блокади ОРДЛО, що додатково працювало на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в інтересах Кремля.

Висвітлення українськими телеканалами блокади й ситуації навколо «Сбербанку» контрастує з повідомленнями щодо трьох інших тем, які використовувалися російською пропагандою проти України, — заборони на в’їзд Юлії Самойлової, вбивства екс-депутата Держдуми Вороненкова та вибухів у Балаклії. 

Попри те, що згадані три теми стали приводом для справжньої антиукраїнської істерії в російських ЗМІ, більшість українських телеканалів не займалися поширенням маніпулятивних меседжів російського походження.

Показово, що в самій Росії не спостерігалося цілковитої єдності в інтерпретації рішення керівництва «Первого телеканала» обрати Юлію Самойлову для участі в «Євробаченні». Однак українські телеканали чомусь не помітили цієї цікавої обставини, хоча й самостійно та аргументовано показали глядачам, чому таке рішення було заздалегідь розрахованим на провокацію. 

Разом з тим, знову особливу позицію зайняв «Інтер». 13 березня в ефір потрапив сюжет, в якому два експерти (Руслан Бортнік та Євген Золотарьов) озвучили антиукраїнські за своїм спрямуванням і змістом маніпулятивні меседжі, які в самій Росії з’явилися лише наступного дня. У контексті інформаційної активності телеканалу з підтримки проросійських меседжів стосовно блокади та «Сбербанку» такий вибір редакції не виглядає випадковим. Щоправда, у наступні дні «Інтер» не наважився далі атакувати позицію СБУ та МЗС у цьому питанні.

У двох інших випадках (вбивство Вороненкова та пожежа в Балаклії) українські телеканали не ретранслювали повідомлення російських ЗМІ, спрямовані на абсолютне заперечення будь-якої причетності РФ до цих інцидентів та тиражування багатьох правдоподібних версій з метою дезорієнтування авдиторії.

Що стосується маргінальних тем, то варто лише знову відзначити «Інтер». 23 березня в його ефірі з’явився сюжет, пов’язаний із бізнес-інтересами безпосереднього власника – Дмитра Фірташа та спрямований на дискредитацію екс-прем’єр-міністр Яценюка. Показово, що схожа за направленістю публікація з’явилася у російському виданні «Коммерсантъ» 9 березня. В обох випадках журналісти не обтяжили себе необхідністю надати слово іншій стороні. Проте такі випадки свідчать, що власники «Інтера» не проти використовувати свої зв’язки в Росії та Україні, щоб вести інформаційні кампанії. Тому виникає питання щодо здатності надавати їхнім російських контрагентам такі ж послуги в Україні.