То скільки ж в Україні факультетів журналістики?

То скільки ж в Україні факультетів журналістики?

00:00,
21 Грудня 2012
10569

То скільки ж в Україні факультетів журналістики?

00:00,
21 Грудня 2012
10569
То скільки ж в Україні факультетів журналістики?
То скільки ж в Україні факультетів журналістики?
Журналістів в Україні готують 39 вищих навчальних закладів, стверджує директор Інституту журналістики КНУ імені Шевченка професор Володимир Різун.

Скільки ж в Україні факультетів журналістики? З цим запитанням ми звернулися до голови Науково-методичної комісії з журналістики та інформації при Міністерстві освіти і науки України, директора Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка професора Володимира Різуна. У ЗМІ називають від 50 до 82 факультетів, а кількість випускників зашкалює: останні дані, оприлюднені на українсько-іспанському форумі, що відбувся на базі Інституту журналістики, 10 300 випускників щороку.

Володимир Володимирович Різун надав наступну інформацію:

Ніколи ніхто не звертався до Інституту журналістики за даними про кількість навчальних закладів та випускників. Коли запитуєш, звідки ви взяли ці цифри, посилаються чомусь на ОБСЄ.

За даним Інституту журналістики, а вони чи не найточніші, в Україні станом на 2011 рік діяв 51 навчальний заклад, де готують фахівців у галузі освіти 0303 «журналістика та інформація», куди входить підготовка журналістів, видавців і редакторів, рекламістів і фахівців зі зв’язків із громадськістю. Останнім часом кілька університетів розпочали підготовку фахівців і в галузі освіти «специфічні категорії» для підготовки магістрів із медіакомунікацій. Це вид магістратури, для якої не існує профільного бакалаврату.

З-поміж 51 навчального закладу (а не 72 чи 82!):

тільки 22 заклади готує винятково журналістів;

журналістів і видавців/ редакторів готують 6 закладів;

журналістів і рекламістів/ піарників – 2;

журналістів, видавців/ редакторів, рекламістів/ піарників – 7;

тільки видавців та редакторів готують 7 університетів;

видавців/редакторів і рекламістів/ піарників – 3;

тільки рекламістів/ піарників – 2.

Два університети, Києво-Могилянка та Український католицький університет у Львові, як експеримент мають лише магістратуру з журналістики. Тобто в цілому журналістів в Україні готують 39 вищих навчальних заклади, – не будемо ж ми називати журналістами рекламістів та видавців!

Щодо кількості випускників, то ситуація теж набагато скромніша, ніж її оприлюднюють. Так, станом на 2011 рік загальний ліцензований обсяг у галузі журналістики та інформації на рівні бакалаврських програм становив 7032, але ж ніяк не 10300! Сім тисяч – це той максимум, якого теоретично можна досягнути в України щодо випуску фахівців із журналістики, видавничої справи та реклами і зв’язків із громадськістю разом! Проте з журналістики ліцензований обсяг становить лише 3792, тобто теоретично журналістів у 2015 році максимально може випуститися тільки така кількість (для довідки: видавців/редакторів – 1750; рекламістів/ піарників – 1490).

Однак ліцензовані обсяги – то лише верхня межа, яку університети не мають права переступити. Але ж є реальні чинники, які впливають на кількість першокурсників та випускників. По-перше, освітні заклади встановлюють план набору часто менший, ніж ліцензований обсяг. Так, Інститут журналістики за 65 років свого існування досягав найвищого показника десь 180 осіб при ліцензованому обсягові 275. По-друге, не всі першокурсники доходять до фінішу. По-третє, кількість заяв, які подають абітурієнти, далека від заявленого в ліцензії. І навіть якщо заяв достатньо, але мале держзамовлення, не факт, що абітурієнти підуть на контракт.

Так, у 2011 році університет «Україна» на заочну форму з журналістики мав нуль заяв при ліцензованому обсягу 30 осіб; Маріупольський державний університет 3 заяви замість 50; Класичний приватний університет у Запоріжжі 10 заяв на стаціонар замість 50 і 4 заяви на заочну форму теж замість 50; Київський національний університет культури і мистецтв 21 заяву на денну форму замість 100 і нуль заяв на заочне замість 100. У сумі в 2011 році, а це випуск на 2015 рік, на журналістику теоретично могло бути прийнято не 3792 першокурсники, а лише 2345, бо більше не було заяв! На видавничу справу і редагування 971 замість 1750; рекламу і зв’язки з громадськістю 719 замість 1490. Але це зовсім не означає, що у 2011 році було прийнято 2345 осіб. Добре, якщо Україна мала набір близько 1500 студентів! Оце і є та реальна кількість випускників-журналістів щорічна.

А щоби знати точну цифру, скільки минулого року було випущено журналістів, достатньо зробити запит до Міністерства освіти з проханням дати кількість виданих дипломів журналістам. При цьому не можна сумувати дипломи, видані бакалаврам, із дипломами, виданими спеціалістам і магістрам, бо це те саме, що посумувати свідоцтва, видані дев’ятикласникам, із атестатами, виданими одинадцятикласникам. Ліцензований обсяг для випускників спеціалістів/магістрів фактично той самий, що й для бакалаврів. Передбачається, що випускники бакалаврату, які отримали базову вищу освіту, підуть вчитися у спеціалісти чи магістри для здобуття повної вищої освіти, одиниці не йдуть далі вчитися. Крім того треба зважити на той факт, що на спеціаліста вчаться рік, а на магістра переважно два роки. Через те одного року випускників-журналістів із повною вищою освітою може бути близько 600—700, а наступного близько 1500.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: pressa.univ.kiev.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду