Журналісти-підприємці: переваги й вади такої форми працевлаштування

Журналісти-підприємці: переваги й вади такої форми працевлаштування

16:21,
22 Січня 2016
4875

Журналісти-підприємці: переваги й вади такої форми працевлаштування

16:21,
22 Січня 2016
4875
Журналісти-підприємці: переваги й вади такої форми працевлаштування
Журналісти-підприємці: переваги й вади такої форми працевлаштування
Співпраця журналістів із медіа все частіше відбувається на підставі цивільно-правового договору. Йдеться про тих працівників, які зареєстровані як фізична особа — підприємець (ФОП) та надають свої послуги редакціям ЗМІ. Чому такі відносини з роботодавцем набирають популярності серед медійників? І на які соціальні гарантії та пенсійне забезпечення в такому статусі вони можуть розраховувати? Спробуємо розібратися.

Цивільно-правові, а не трудові відносини

В попередній статті «Зарплати в конвертах: чи є шанси на прозоре працевлаштування?» ми наголошували на тому, що в Україні велика кількість людей працює без оформлення соціально-трудових відносин із роботодавцем і державою. «Таким чином, сотні тисяч, а можливо, й мільйони працівників багато років перебувають у фактично трудовому рабстві. У них немає трудового стажу, соціальних відрахувань, а відтак і надії на нормальну пенсію», — коментуючи ситуацію, зазначав доктор юридичних наук, професор, експерт із кримінального права й проблем корупції Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

До такої категорії безправних робітників подеколи відносяться й журналісти, які отримують зарплату в конвертах. Щоправда, їхня кількість не є критичною порівняно з представниками робітничих професій. Попри це, офіційне працевлаштування журналістів із підписанням колективного договору зараз можливе лише в державних ЗМІ, долю яких уже вирішено законом про роздержавлення. Тому з часом і їм доведеться шукати інших шляхів співпраці з роботодавцем, який уже не фінансуватиметься з держбюджету.

Не виключено, що пріоритет буде віддано випробуваному роками способу, за якого журналістів перетворюють на підприємців (ФОП третьої групи). З ними власник ЗМІ укладає цивільно-правовий договір. Як правило, це договір підряду або про надання послуг. За таких умов журналісти мають звітувати перед податковими органами, сплачуючи єдиний податок на доходи та єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

Без соціальних гарантій

Із проведенням так званої податкової реформи ставка єдиного податку для ФОП третьої групи, який сплачує податок на додану вартість, цього року складатиме 3 %. Ставка у 5% — для тих підприємців, які не сплачують ПДВ. Тобто 2016 року вона зросла на 1 %. Також знизили й ЄСВ з 34,7 % із мінімальної зарплати до 22 %.

Із працівника, який працює за трудовою угодою, відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпПУ), до 2016 року у випадку, коли його зарплата не перебільшувала 12 тис. 180 грн., вираховували до держбюджету 15 % прибуткового податку, а з 2016 року ця ставка збільшилася до 18 %. Також він віддавав ще й 3,6 % ЄСВ з усієї зарплати. Водночас за нього сплачував ЄСВ й роботодавець, ставка якого до 2016 року коливалася від 36,76 до майже 50 % від доходу. Цьогоріч її було знижено до 22 %. Та не факт, що завдяки зменшенню податкового навантаження роботодавець, тобто власник ЗМІ, відмовиться від цивільно-правових відносин із журналістами. Адже, по-перше, в разі укладання трудового договору доведеться виплачувати за кожного журналіста 22 % ЄСВ, а по-друге, дотримуватися соціально-трудових гарантій, передбачених КЗпПУ, відносно оплати лікарняних, відпусток, а також порядку звільнення людей найманої праці.

За таких умов, укладаючи з роботодавцем соціально-правові договори, відповідно до глави 61 та 63 Цивільного кодексу України, журналісти не можуть розраховувати на гідні умови праці й пенсійне забезпечення в майбутньому. Адже їм як підприємцям «світить» лише мінімальна пенсія.

Пенсійні пастки

Хоча може трапитися так, що з роками ні в кого не буде гідної пенсії. Адже зі зниженням ставки ЄСВ для роботодавця та підприємців, який нині є основним джерелом наповнення «пенсійної ємності» (загальні витрати, необхідні для фінансування всіх пенсійних зобов᾿язань держави, що забезпечуються як із Пенсійного фонду, так і з держбюджету), відбудеться різке підвищення частки фінансування пенсій державою: з 32 % у 2015 році до 55 % у 2016-му. Це, відповідно до заяви експертів Реанімаційного пакету реформ, потягне за собою остаточну втрату пенсійною системою України її страхового принципу та припинення існування солідарної пенсійної системи в тому вигляді, в якому її передбачено чинним законодавством. Тож ми ризикуємо з часом отримати цілу армію малозабезпечених людей похилого віку.

Єдиним порятунком у цій ситуації може стати пенсійна реформа. Нещодавно представники влади анонсували запровадження в 2017 році накопичувальної пенсійної системи. Її сутність полягає в тому, що на персоналізовані рахунки українці будуть регулярно перераховувати певний відсоток із заробітку. З 1 січня 2017-го люди молодше 35 років обов'язково будуть накопичувати 2 % від фонду заробітної плати. До 2022 року кількість відрахувань має збільшитися до 7 %, щоби кожен українець зміг накопичити на своєму рахунку чималу суму коштів, які виплачуватимуться йому з настанням пенсійного віку.

Щоправда, чиновники, говорячи про пенсійну реформу, чомусь замовчують, що позитивні результати від її проведення можливі лише за умови стабільної національної валюти, офіційного працевлаштування українців та отримання достойної зарплати, з якої відраховуватимуть відповідний відсоток на пенсію. Оскільки з цим в Україні великі проблеми, журналістам слід самим думати над тим, як забезпечити свою старість, не особливо покладаючись на державу.

www.ula.com.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду