Нагадаємо, законопроект № 3562 передбачає розширення наглядових повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та визначення розмірів штрафів за порушення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення.

За словами члена громадської ради при Комітеті, юриста НСЖУ Тетяни Котюжинської, деякі норми цього проекту суперечать Конституції. «По-перше, Нацрада не може приймати регуляторні акти, які не передбачені законом. Вона не може діяти свавільно і врегульовувати так, як їй забажається. По-друге, не може бути подвійної відповідальності. Може бути або попередження, або штраф, а не попередження і штраф. Стосовно пункту про державний нагляд. Ви хочете вивести Національну раду з-під дії законів про регуляторну діяльність і ввести це як державний нагляд. Відповідно до Конституції Нацрада є регуляторним, а не наглядовим органом. Це системні зауваження. А стосовно штрафів, то погоджуюся, що вони мають бути врегульовані законом. Але все, що стосується надзвичайного і свавільного розширення повноважень, то це не може бути ухвалено», – сказала вона.

У відповідь заступниця голови Нацради Уляна Фещук заявила, що пані Котюжинська трохи «перешарпує норми закону». «Якщо ми подивимося закон у попередній редакції, то Нацраді дозволялося приймати регуляторні акти, які регулюють сферу діяльності, яку регулює Нацрада. На сьогоднішній день ми не маємо можливості зарегулювати ті правовідносини у сфері, яку регулюємо, оскільки це прямо не передбачено законом. Наприклад, треба регулювати провайдерів програмної послуги, на жаль, законом не передбачена форма подання заяви, тобто ми не маємо права встановити форму заяви для отримання ліцензії. Тобто ніхто не розширює повноваження Нацради, ми діємо вузько в межах своїх повноважень, передбачених законами. Щодо розширення повноважень і виведення Нацради з-під дії закону щодо порядку проведення перевірок. Ви чудово знаєте ситуацію, що цим законом передбачено проведення перевірки одного суб’єкта господарювання один раз на рік або іншим чином відповідно до законів щодо кожного наглядового органу. Ви знаєте, що ліцензіати мають часом 1-2-5 ліцензій, і діють у різних сферах. Є цифрові, аналогові, супутникові ліцензії, і є порушення по різних видах ліцензій. Саме тому ми хочемо вивести себе з-під дії цього закону, а не для того, щоб займатися свавіллям і перебільшувати свої повноваження», – сказала вона.

Директор Індустріального телевізійного комітету Ігор Коваль сказав, що підтримує зауваження Тетяни Котюжинської, але водночас має принципові додаткові зауваження. «Проектом передбачається, що рішення по санкціях приймаються не тільки згідно з результатами перевірки, а й за актами моніторингу. Ми вважаємо, що це не дозволяє ліцензіатам можливості підготувати свої зауваження щодо питань, які піднімаються. І друге, окрім встановлення розмірів штрафів, у проекті нечітко виписані ознаки порушень. Зокрема, ст. 6 містить перелік діянь, які не має право здійснювати ліцензіат, але це не склад порушень», – вважає він.

Член Комітету свободи слова, співавтор законопроекту Богдан Онуфрик попросив роз’яснити більш детально, що таке моніторинг Нацради. Уляна Фещук повідомила, що відповідно до діючого законодавства, Нацрада – це єдиний орган, який здійснює офіційний моніторинг. «Це коли Нацрада записує якийсь проміжок передачі і потім це фіксує в паперовому вигляді. Тобто є запис і паперова версія. Це документ. Ліцензіати завжди будуть протистояти цій нормі. Тому що Нацрада не може двічі проводити перевірку з одного й того ж приводу. Якщо ліцензійні умови порушуються, ми це зафіксували актом, то наступну перевірку ми вже не можемо провести і відповідно накласти санкцію», – сказала вона.

Член громадської ради при Комітеті, юрист Ольга Большакова зазначила, що Незалежна асоціація телерадіомовників повністю підтримує висновки НСЖУ і громадської ради. «Ми мали низку проблем, коли Нацрада виходила за межі, передбачені законом. На свій розсуд приймала регуляторні акти, не передбачені законом, а потім їх скасовувала, як це було стосовно операторів кабельного мовлення. Стосовно закону про державний нагляд, то основна проблема моніторингу в тому, що цим законом моніторинг не врегульований. Нацрада весь час намагається встановити собі якісь особливі умови проведення моніторингу, які потім призводять до порушення прав ліцензіатів. Тому до сьогоднішнього дня поки Нацрада діяла в межах законодавства, ми казали, що моніторинг – це такий самий захід нагляду, як і перевірка, який має відповідати вимогам закону. Якщо зараз Нацраду буде вилучено з-під дії цього закону, то вона проводитиме моніторинг на свій розсуд. І була низка випадків, коли моніторинг проводився не за місцем знаходження ліцензіата і були заперечення, що це дійсно акт моніторингу. Ми вважаємо, що цей закон має бути доопрацьований», – повідомила вона.

Народний депутат, один з авторів законопроекту Григорій Шверк зазначив, що вважає частину зауважень доречними, а частину назвав загальними словами, які не відображають реальності. «Ми ж не кажемо про те, що Нацрада намагається регулювати космічну діяльність. Ми кажемо про те, що у Нацради як у регуляторного органу повинна бути можливість видавати регуляторні акти. При чому відповідно до закону: створюється проект, який 30 днів обговорюється, потім затверджується в Мін’юсті, і тільки потім цей регуляторний акт вступає в силу. В жодному законі не прописано, що ви маєте видати ось цей, чи цей регуляторний акт. Весь перелік подій описати законодавчо неможливо. Тому слова “прямо передбачені законом” позбавляють Нацраду регулювати галузь і реагувати на ті зміни в житті, які виникають. Я готовий почути конструктивну критику і поправити проект. Але з моєї точки зору, закон готовий до того, щоб його виносити в зал. Країна дещо втрачає, коли Нацрада не має можливості ефективно реагувати на виклики», – переконаний він.

Член Комітету Юрій Павленко вважає, що проект містить норми, які дозволять Нацраді оперативно здійснювати свої повноваження. «З іншого боку не можу не довіряти науково-експертному управлінню парламенту, які висловили низку зауважень. Тому погоджуюся, що проект треба доопрацювати. Те, що можна врахувати до винесення в зал, треба врахувати», – додав він.

Голова Комітету Вікторія Сюмар, згадавши, як намагалася рік назад добитися ухвалення подібного свого проекту, який так і не пройшов, сказала, що в неї подвійні відчуття щодо цього проекту: «Я думаю, що у нас може бути дві пропозиції: прийняти в першому читанні і потім його до другого читання доопрацювати, або відправити на доопрацювання авторам і перевнести. Мені більше подобається друга пропозиція, інакше в першому читанні проект може бути завалено».

Після голосування більшістю голосів було підтримано другу пропозицію: доопрацювати спільно з громадською радою при Комітеті.

Нагадаємо, законопроект № 3562 зареєстрували 30 листопада народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Григорій Шверк, Владислав Севрюков і Богдан Онуфрик.

Законопроект передбачає:

- додати до підстав для переоформлення ліцензії відомості про структуру власності заявника та наміри ліцензіата змінити програмну концепцію мовлення;

- позбавити мовників права переоформити ліцензії у зв’язку з переходом від аналогового до цифрового мовлення (це право мовників було проігноровано Національною радою минулого скликання, яка ліцензувала цифрових мовників шляхом проведення конкурсу на місця в цифрових мультиплексах, а не шляхом переоформлення ліцензій аналогових мовників на цифрові ліцензії);

- зобов’язати телерадіоорганізації зберігати записи не лише своїх передач, а й інших елементів програм, протягом 30 днів (замість 14 днів, як це передбачено чинним законом) від дати їх розповсюдження, якщо в цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту або вимоги Нацради про їх збереження;

- встановити, що підставою для розгляду Нацрадою питань про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії, а також застосування санкцій стали не лише акти перевірки, а й акти моніторингу Нацради;

- впровадити чітку процедуру застосування штрафних санкцій Національною радою і визначити розміри штрафів у тексті закону;

- вилучити із закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» норму, що «Національна рада має право приймати регуляторні акти виключно у випадках, передбачених законом», яка, на думку законодавців, обмежує регуляторні повноваження Нацради як єдиного органу державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;

- вилучити державний нагляд у сфері телебачення і радіомовлення з-під дії закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Ключові зміни, запропоновані авторами законопроекту, стосуються застосування Нацрадою такої санкції, як штрафи. Як відомо, чинний закон «Про телебачення і радіомовлення» передбачає, що штрафи застосовуються Нацрадою після попереджень, а розміри штрафів встановлюються Нацрадою за погодженням з Кабінетом Міністрів України. І лише за неподання або несвоєчасне подання інформації про структуру власності чинний закон прямо передбачає штраф для мовників і провайдерів у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору за всіма ліцензіями, власниками яких є порушник.

Законопроект передбачає, що рішення про стягнення штрафу приймається Національною радою залежно від таких обставин:

- за порушення ліцензіатом положень, передбачених частиною 2 статті 6 або частиною 2 статті 42 закону «Про телебачення і радіомовлення» – незалежно від того, чи застосовувалася до порушника санкція у вигляді попередження;

- за порушення інших норм закону «Про телебачення і радіомовлення» або умов ліцензії – у випадку, якщо після оголошення попередження ліцензіат не усунув порушення в установлені Національною радою строки.

При цьому штраф не може накладатися, якщо з часу останнього порушення законодавства, за яке він може бути застосований, минуло більше одного календарного року.

У законопроекті пропонуються розміри штрафів, майже еквівалентні тим, які 8 жовтня затвердила Нацрада, 4 листопада погодив своїм розпорядженням № 1138-р Кабінет Міністрів України, і 22 грудня вони набули чинності.

Отже, законодавці пропонують вираховувати розміри штрафів з розміру ліцензійного збору:

для телерадіоорганізацій:

25% – за вчинення порушень, передбачених абзацами 2–6 частини 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» (чинні розміри штрафів передбачають такий розмір штрафу за порушення абзаців 2-5 частини 2 статті 6 закону);

10% – за вчинення порушень, передбачених абзацами 8–13 частини 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення»;

5%– за порушення інших норм закону «Про телебачення і радіомовлення»або умов ліцензії;

для провайдерів програмної послуги:

25% – за вчинення порушень, передбачених частиною 2 статті 42 закону «Про телебачення і радіомовлення»;

10% – за вчинення порушень, передбачених частинами 7-9 статті 39 закону «Про телебачення і радіомовлення»;

5% – за порушення інших норм закону «Про телебачення і радіомовлення» або умов ліцензії.

У разі якщо ліцензіат має декілька ліцензій на мовлення з різними способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою програмною концепцією мовлення, розмір штрафу встановлюється з найбільшого нарахованого розміру ліцензійного збору.

У разі якщо один ліцензіат має декілька ліцензій з однаковими способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою програмною концепцією мовлення на різні території мовлення, розмір штрафу встановлюється шляхом складання сум штрафів, що будуть нараховані за відповідні порушення.

За неподання або несвоєчасне подання інформації про свою структуру власності телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги сплачує штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору за всіма ліцензіями, власниками яких є порушник.

Законопроект передбачає, що ліцензіат зобов’язаний сплатити штраф протягом 30 днів не з дня отримання рішення Нацради про накладення штрафу, а з дня оприлюднення Нацрадою такого рішення.

На думку авторів законопроекту, його ухвалення сприятиме ефективному здійсненню наглядових повноважень Національною радою.