Міністерство освіти і науки України опублікувало результати двох хвиль всеукраїнського опитування вчителів про булінг і толерантність у школах, яке проводилося у 2023-2025 роках. Про це йдеться на сайті МОН.

68,4% вчителів у першій хвилі опитування повідомили, що не фіксували випадків булінгу у своєму класі після початку повномасштабного вторгнення. 

Водночас лише 28% респондентів першої хвилі змогли чітко визначити, що таке булінг.

У першій хвилі дослідження 18,5% учителів підтвердили, що булінг є регулярним на рівні школи, а на другому етапі цей показник зріс до 20,6%.

Найчастіше про булінг серед школярів повідомляли вчителі з північних областей. Дослідження показало, що в Києві та західних областях учні частіше заявляли про випадки булінгу, ніж це визнавали педагоги.

Натомість у східних регіонах учні та їхні вчителі майже однаково оцінюють ситуацію з булінгом.

Як українські вчителі реагують на булінг?

• 36,6% випадків — проводять розмову з агресором;

• 33,3% спілкуються з дитиною, яка постраждала;

• 30,6% залучають до розв’язання ситуації шкільного психолога.

Рідше педагоги зверталися до адміністрації закладу освіти, скликали спеціальну комісію, говорили з батьками учасників конфлікту або повідомляли в поліцію.

При цьому 0,3% опитаних учителів не вжили жодних заходів після того, як дізналися про булінг.

Молодші вчителі (18–24 роки) демонстрували найвищу готовність до безпосереднього втручання в булінг: розмови з учасниками конфлікту та спроби самостійного розвʼязання ситуації.

Натомість педагоги віком 45 років і старші частіше обирали адміністративні та формалізовані підходи, зокрема залучали керівництво школи для вирішення конфлікту.

Опитування також показало, що вчителі українських шкіл основною причиною булінгу вважають:

• поведінку учнів – 51,1%;

• складні життєві обставини – 20,8%;

• зовнішність – 18,6%;

• світоглядні розбіжності – 12,3%;

• наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб – 7.8%.

Що робити педагогам у випадку булінгу?

У МОН першочергово радять вчителям поговорити окремо з усіма учасниками конфлікту, аби зрозуміти його причину. Крім того, варто повідомити про випадок адміністрацію закладу, щоб розв'язати проблему та запобігти схожим ситуаціям у майбутньому.

Також освітянам слід залучити шкільного психолога або соціального педагога, які підтримали б дітей і провели з ними тематичні розмови. За потреби працівники шкіл можуть звертатися до правоохоронців. 

Як діяти дітям і батькам, якщо педагоги не реагують на булінг?

У МОН рекомендують звернутися до адміністрації школи. Це можна зробити відкрито або залишити заявку на сайті.

Якщо після звернення в школі не вжили заходів, то батьки можуть також звернутися до поліції та/або місцевого управління освітою. Аби отримати поради щодо підтримки дитини, можна звернутися до шкільного психолога.

Як проводили опитування?

Опитування проводили протягом 2023-2025 років в усіх регіонах країни, крім тимчасово окупованих територій. Перша хвиля дослідження тривала від листопада по січень 2024 року – в ній узяли участь понад 10 тисяч педагогів, з яких репрезентативну вибірку сформували 3804 респондентів.

Другий етап опитування проходив з листопада 2024 по січень 2025 року – він охопив понад 11 тисяч вчителів, з-поміж яких у дослідженні враховували відповіді 5656 освітян.

Опитування провела аспірантка Інституту соціальної та політичної психології Анастасія Мельниченко за підтримки Інституту модернізації змісту освіти та Міністерства освіти й науки України.

Нагадаємо, у 2024 році до Офісу омбудсмана надійшло втричі більше скарг на булінг у школах, ніж роком раніше. На кінець 2024-го Уповноважений з прав людини отримав 123 звернення.

Фото: Unsplash