Свобода інтернету

«Свобода слова завжди була одним із найважливіших інструментів захисту демократії. Цензура стає все більш складною. Інтернет ставить під сумнів ієрархію авторитарних режимів. Громадяни мають більше можливості висловлюватися завдяки доступу до інтернету. Таким чином у довгостроковому вимірі дуже важко буде утримувати недемократичну владу», – цими словами Ханне Северинсен (президент Європейської медіаплатформи, доповідач Моніторингового комітету ПАРЄ по Україні 1995–2007 рр.) відкрила Форум «Медіа за інформаційне суспільство», який відбувся в Києві 29 вересня. Пані Северинсен наголосила, що її слова справедливі і щодо України і що «держави, які намагаються перешкодити доступу людей до знань, це держави, які не розвиваються», бо саме інтернет сприяє розвитку світу. Вона навела приклади адміністративного тиску на українські ЗМІ. Ханне Северинсен також порадила Україні «відійти від радянського шляху вузької ізоляції».

Ханне Северінсен, кадр з відео / beTV

Окрім Ханне Северинсен серед гостей та модераторів Форуму були Себаст'єн Башоле (Рада директорів ICANN), Олів'є Крепі-Лєблонд (голова ALAC), Марі Жорж (експерт Ради Європи), Михайло Якушев (голова ради Центру політичних досліджень Росії), Олександр Ольшанський (Imena.ua), Михайло Дорошевіч (e-Belarus) та інші.

Як боротися з кіберзлочинністю, захищаючи свободу медіа; чи потрібне законодавче регулювання інтернету; що дає мультистейкхолдеризм (модель колективного управління мережею); які є здобутки світової спільноти в розробці політики управління інтернетом – ці та інші питання обговорили учасники Форуму.

Для українських журналістів, безперечно, особливо актуальною є тема цензури та самоцензури. Власне, про це й говорили в рамках секції «Цензура в інтернеті», яку модерував журналіст Мустафа Найєм, а головними спікерами виступили Марі Жорж, експерт Ради Європи, та Михайло Дорошевіч, e-Belarus.

Дискусія «Цензура в інтернеті» / beTV

Мустафа Найєм задав тон дискусії, зауваживши, що не розуміє, «як в інтернеті можна щось цензурувати».

Експерт Ради Європи Марі Жорж на це відповіла, що «у політичних питаннях свобода слова повинна бути цілковитою». Але от у питаннях, коли йдеться про доступ до інформації дітей, має бути зовсім інший підхід, вважає експерт. Вона нагадала, що існує програмне забезпечення, що дозволяє фільтрувати небажану для дітей інформацію, а це, на її думку, частина цензури.

«Жодне з прав людини не є абсолютним. Є певні межі. Але немає міжнародного консенсусу, де є межі свободи слова, – сказала Марі Жорж. – Хоча, наприклад, щодо теми педофілії є світовий консенсус. Педофілія, расизм і заклики до насильства – три головних теми, в яких є цезура». До цього переліку Марі Жорж додала ще й питання інтелектуальної власності.

«Цензура – це будь-які обмеження на розповсюдження інформації. Дитяче порно, пропаганда наркотиків, заклики до насилля – це теми, в яких може бути цензура. Інша справа, коли в Україні приймають закон про наклеп, що перешкоджає діяльності журналістів. Це вже цензура, якої не повинно бути», – зауважив Михайло Якушев, голова ради Центру політичних досліджень Росії.

Марина Соколова, експерт аналітичного центру E-Belarus зробила цікавий екскурс в історію цензури ще з часів Платона, проте наголосила, що важливим є не історичний бекґраунд, а те, що ми вкладаємо в поняття цензури сьогодні. «Це контроль доступу до інформації, регулювання свободи слова, національні інтереси або державні, порушення прав користувачів», – сказала вона. «Ось концепт порушення прав користувачів повинен бути ключовим», – вважає Марина Соколова, особливо коли йдеться про інтернет. На її думку, все, що перекриває потік інформації до кінцевого користувача, суперечить принципам свободи слова.

Марина Соколова запропонувала замість слова цензура вживати поняття «контроль небажаного контенту», і зазначила, що він може здійснюватися в різний спосіб: через залякування (прийняття відповідних законів), через консенсус (коли ми домовляємося, що поширення якоїсь інформації є небажаним), через економічний тиск.

Михайло Дорошевич вважає, що сьогодні обмежувати інформацію немає сенсу, бо «ті люди, які хочуть щось знати, все одно дізнаються».

Ханне Северинсен, відкриваючи Форум, звернула увагу на одну позитивну здатність інтернету. Вона сказала, що «свобода інтернету – це свобода вчитися одним у інших». У тому числі й того, як відстоювати своє право на цю свободу.

Повністю подивитися відео Форуму можна тут.

Перший міжнародний Форум «Медіа за інформаційне суспільство» організований міжнародною неурядовою організацією Європейська Медіа Платформа за підтримки Ради Європи, посольства Франції в Україні, посольства США в Білорусі, Internews Network, Незалежної асоціації мовників (НАМ), Майстер-класу.

comments powered by Disqus