«12 травня, коли ви будете на азербайджанській землі, бакинський суд присяжних винесе вирок опозиційному  журналісту Парвізу Хашімлі», - йдеться у відкритому листі Крістофа Делуара до Франсуа Олланда.

Лист привертає увагу до драматичного становища преси в Азербайджані. Диктаторський режим у цій країні користується багатими нафтовими ресурсами як козирем для дипломатичної гри із Заходом.

В азербайджанському медіапросторі, що значною мірою контролюється владою, продовжують посилюватися репресії проти журналістів, блоґерів і незалежних ЗМІ, йдеться у документі. Часткове регулювання владою, непрозорі придбання та маніпуляції на рекламному ринку надали можновладцям повний контроль в аудіовізуальному секторі.

RSF нагадують, що головні закордонні радіостанції, як-от BBC та Radio Free Europe, заборонені в Азербайджані з 2009 року. Жменька незалежних газет бореться за виживання. Головна з них – Azadlyg обтяжена астрономічними штрафами й перебуває на межі економічного удушення.

Критики в інформаційній сфері зіштовхуються з усілякими залякуваннями: погрозами, нападами, шантажем, наклепницькими кампаніями. Розмінною монетою стали пародії на судові процеси із нехтуванням процедур та права на захист.

Медіаорганізація викриває закулісний бік справи згаданого Парвіза Хашімлі. Редактор опозиційної газети Bizim Yol і директор інформаційного сайту Moderator.az перебував в ув’язненні з вересня 2013 року за звинуваченням у торгівлі зброєю з Іраном.

«Це фантастичне звинувачення заледве приховує політичне підґрунтя судового розгляду, - наголошує RSF. - Владу не влаштовує діяльність Хашімлі як члена опозиційного Народного фронту і керівника Центру захисту громадянських і політичних прав».

RSF також наводить інші приклади судових переслідувань журналістів у Азербайджані. Так, у березні цього року після тривалого утримання під вартою «за організацію масових заворушень та насильство над співробітниками поліції», було засуджено Тофіка Йогублу (Tofik Yogublu). Цей відомий колумніст і віце-президент опозиційної партії Musavat торік висвітлював демонстрацію з вимогою відставки губернатора, що переросла у заворушення.

В азербайджанських в'язницях скніють щонайменше 10 журналістів і чимало блоґерів, покараних за інформаційну діяльність. Стан здоров'я багатьох з них, зокрема, редактора газети Khural Аваза Зейналли викликає тривогу.

Загрози азербайджанським незалежним журналістам змусили багатьох із них рятуватися втечею з країни. Однак влади за ними вийшло за національні межі. У квітні за міждержавною домовленістю Туреччина видала Азербайджану кореспондента незалежної російськомовної газети «Зеркало» Рауфа Міркадирова (Rauf Mirkadyrov). У Баку його звинуватили у «шпигунстві на користь Вірменії.

«Якщо ми розуміємо економічні та стратегічні переваги поглиблення тісних відносин із Баку, відкритий діалог між партнерами не повинен призводити до безвиході для фундаментальної свободи, гарантованої Конституцією Азербайджану та міжнародними договорами, - наголошується наприкінці листа французькому президенту. - Ми вважаємо, що захист існування вільних і незалежних медіа в Азербайджані не тільки відповідає  цінностям, які захищає Франція, а й має важливе значення для розвитку двосторонніх відносин у правильному напрямку. Знищення плюралізму медіа великою мірою послаблює верховенство закону і боротьбу з корупцією в Азербайджані, без яких його неможливо розглядати надійним партнером».

Крістоф Делуар вважає доречним, щоб французький президент скористався нагодою і нагадав Ільхаму Алієву про відповідальність, покладену на нього тим, що Азербайджан перебрав головування у Комітеті міністрів Ради Європи.

У Світовому індексі свободи преси RSF за 2014 рік Азербайджан посів 160 місце серед 180 країн.