Регулювання інтернет-простору може стати одним із основних напрямків роботи думського комітету з інформаційної політики на чолі з Олексієм Митрофановим, відзначає газета.

Олексій Гражданкін, заступник директора «Левада-центр», розповідає: серед соціологів поширеною була гіпотеза про те, що саме слово «цензура» викликає негативну реакцію – очікувалося, що пряму цензуру в інтернеті громадяни підтримуватимуть не так активно, як введення «обмежень», наприклад, для дітей та підлітків.

Втім, з’ясувалося, що «цензуру» підтримали 63% респондентів, а проти «цензури» висловилися лише 19,5%. Виявилося, «слово «цензура» більшість населення не лякає», зауважив Гражданкін.

Не сприймають обмеження власних свобод частіше за все молоді люди із гарною освітою та високим рівнем життя. Проте коливання у ставленні різних соціологічних груп до інтернет-обмежень не можна назвати радикальними, додає аналітик.

«Люди бояться не лише інтернету, люди бояться свободи і вільного розповсюдження інформації», зауважує Гражданкін. Для російського соціуму «звичною є модель, коли держава охороняє та бере на себе відповідальність за все життя людини», пояснює він.

«Китайської стіни не буде, звісно, проте і не буде тотальної «гулянки у буфеті», як це було, коли інтернет тільки-но створювався», – озвучив, між іншим, своій погляд на регулювання інтернет-діяльності сам голова комітету з інформполітики Олексій Митрофанов.

Заступник директора науково-методичного центру «Кафедра ЮНЕСКО з авторського права та інших прав інтелектуальної власності» Вищої школи економіки Астамур Тедеєв у розмові з «Ъ» зауважив, що негативно ставиться до досліджень із «проблематики, котра суперечить Конституції, а цензура Конституцією заборонена». «Мабуть, є якийсь запит – причому не від суспільства», – відзначив експерт, додавши, що ані надзвичайної ситуації, ані загрози конституційному устрою від інтернету зараз немає.