У столиці ОАЕ Дубаї в п’ятницю завершилася Всесвітня конференція міжнародного електрозв’язку, яка тривала з 3 грудня. Її головним підсумком стало підписання нового Регламенту міжнародного електрозв’язку.

З 159 делегацій-учасників конференції, відзначає «Радио ООН», пакет документів підписали 89. Ще 15 делегацій не були допущені до цієї процедури через відсутність відповідних повноважень.

Представники США, Великобританії, Канади і декількох інших країн свій підпис під документом не поставили, пише Mashable.

«Радио ООН» відзначає, що підписаний документ є «компромісним», а остаточну його редакцію вдалося узгодити лише в останній день роботи форуму.

«Після багатогодинних дискусій делегатам вдалося істотно переглянути вкрай застарілий Регламент від 1988 року, в якому не були прописані сегменти мережі інтернет як частини глобальної інфраструктури телекомунікацій та узгоджені підходи до впровадження безпеки функціонування кіберпростору. При цьому новий глобальний договір гарантує вільний потік інформації у всьому світі», – зауважує «Радио ООН».

«Компромісним» редакцію Регламенту міжнародного електрозв’язку називає і Мінкомзв’язку Росії, яке підписало документ. «Нова редакція пропонує країнам-членам виробляти свою відповідну позицію щодо міжнародних питань технічого характеру, розвитку та державної політики, пов’язаних з інтернетом, у рамках мандату Міжнародного союзу електрозв’язку», – відзначає Мінкомзв’язку РФ.

Між тим, «Коммерсантъ-Україна» підкреслює, що члени Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) при ООН, серед яких – і Україна, проголосували за затвердження стандартів глибокого аналізу інтернет-трафіку DPI (Deep Packet Inspection). Очікується, що затверджений на конференції стандарт розпочне діяти з 2015 року.

«Тепер інтернет-провайдери у всьому світі будуть аналізувати не тільки заголовки пакетів даних, що пересилаються, але і їх вміст. Це дозволить виявляти і блокувати комп’ютерні віруси, а також доступ до сайтів, що містять «об’єкти, захищені авторським правом, шкідливу інформацію, протизаконний контент». У документі значну увагу приділено можливостям блокування торент-трафіку і закачувань файлів у форматі mp3 у разі порушення авторських прав», – пише «Коммерсантъ-Україна».

Проти введення стандарту DPI виступала, зокрема, Німеччина, попередивши про те, що ця технологія може бути використана для впровадження цензури і стати перешкодою на шляху вільного обміну інформацією.

Передбачаючи рішення МСЕ, наприкінці листопада компанія Google запустила сайт Take Action, присвячений підтримці вільного інтернету. На сайті пропонувалося підписати віртуальну петицію на підтримку відкритого та вільного інтернету, а також розповідалося про негативні наслідки регулювання інтернету урядами. Право голосу у МСЕ мають лише органи влади – інженери, розробники та інші люди, які безпосередньо використовують та розвивають інтернет, не можуть впливати на рішення Союзу, підкреслювала компанія Google.

«Запропоновані зміни здатні призвести до цензури і загрожують інноваціям. Деякі пропозиції виправдовують урядову цензуру висловлювань і навіть обмеження доступу до інтернету. Інші пропозиції вимагають від веб-сервісів, таких як YouTube, Facebook і Skype, сплати нових державних податків за те, що вони передають інформацію через кордони. Це може призвести до ізоляції – особливо в економічно нерозвинутих країнах», – також наголошувалося у зверненні Google на Take Action.

Як писали російські ЗМІ, Росія, зрештою, відмовилася від пропозицій щодо міжнародного регулювання інтернету через тиск з боку Google, ЄС та США. Тож рекомендації Росії на Всесвітній конференції з міжнародного електрозв’язку матимуть «найзагальніший характер», писала «Газета.Ru».