Четверо репортерів  з однієї з найбільших у країні медіа-компаній Fairfax Media  - Адель Ферґюсон (Adele Ferguson),  Філіп Дорлінг (Philip Dorling), Річард Бейкер (Richard Baker) і Нік Маккензі (Nick McKenzie та Стів Пеннелз (Steve Pennells) з популярного новинного видання «West Australian» отримали виклики до суду. Однак «з етичних міркувань»   вони  відмовляються виконати це розпорядження й розкрити джерела журналістської інформації.

За даними телекомпанії ABC News, позов проти Ферґюсон  подала мільярдерша  Джина Райнгарт (Gina Rinehart) за публікацію несанкціонованої   біографії «Джина Рейнегарт: нерозкрита історія найбагатшої у світі жінки», а проти  Пеннелза - за статті про її  сутяжництво з дітьми за родинний спадок.

Інші журналісти стикаються із загрозою порушення судової справи за позовом  провідного китайсько-австралійського торгівця  нерухомістю Гелен Лю (Helen Liu) у зв’язку з публікацією статей про колишнього    міністра оборони. У них стверджується, що той нібито отримав від торгівця Лю $150,000 AUD   пожертв, які  не задекларував.

Крім того, Бейкер і Маккензі отримали виклики до суду за позовом щодо публікацій, які містять звинувачення у  хабарництві в Securency International Corporation.

Адвокат Fairfax Media  Пітер Бартлетт (Peter Bartlett) заявив,  що теперішній судове переслідування, яке має на меті змусити журналістів розкрити  джерела інформації, спричинене судовою справою, порушеною Лю 2012  року.

Верховний суд штату Новий Південний Уельс (New South Wales) постановив, що «обіцяний журналістам захист джерел  інформації  не є сам по собі правильним чи самоціллю» і може бути скасований «в інтересах правосуддя».

Австралійська профспілкова та професійна організація  Media Entertainment Arts Alliance (MEAA) відзначила «проблемний» характер  чинних в Австралії  законів  щодо захисту права журналістів на конфіденційність джерел їхньої інформації. «У багатьох штатах країни впроваджено закони, які різняться одне від одного», - відзначається в її заяві.    

На початку цього місяця MEAA розпочала кампанію, домагаючись більшої свободи слова та розширення дії законів на національному рівні, що дасть  змогу  журналістам  захищати конфіденційні  джерела інформації.

Міжнародний інститут преси зафіксував в  останні роки низку законодавчих ініціатив в Австралії з цієї проблеми. 2009-го  уряд впровадив закон, що заклав  «базовий» рівень їхнього захисту. 2010-го на розгляд двох палат  парламенту було внесено  ще два законопроекти. Вони були дуже схожими за спрямуванням і передбачали уповноважити    журналістів  відмовляти судовим органам  з метою захисту конфіденційних джерел своєї інформації.   Проте обидва законопроекти  парламент не схвалив.

Єдиний законодавчий акт з цієї проблеми, який було втілено у життя, - це Act-2011 (поправка про докази чи привілей журналістів). Він дозволяє суду на власний розсуд  ухвалювати, що журналіст не зобов'язаний відповідати на запитання, які могли б виявити його джерела інформації.

На відміну від Австралії, сусідня Нова  Зеландія має потужну збалансовану систему захисту журналістських джерел, що містяться у Законі про докази-2006 (Evidence Act 2006). Він передбачає   презумпцію нерозголошення і водночас надає судам змогу ухвалювати рішення  про  розкриття джерел інформації,  враховуючи, однак, ймовірну шкоду   інформаторові та спроможності доступу медіа до джерел фактів.