Особи, визнані винними за ст. 147  (наклеп), можуть бути засуджені до штрафу у розмірі до 500 азербайджанських манатів (близько $637), або громадських робіт терміном до 240 годин, або виправних робіт терміном до 1 року, або тюремного ув’язнення терміном до 6 місяців. Наклеп, поєднаний з обвинуваченням особи у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину, карається виправними роботами терміном до 2 років, або обмеженням волі терміном до 2 років, або позбавленням волі терміном до 3 років. Ст. 148 (образа) передбачає штраф у розмірі від 300 до 1000 манатів, або до 240 годин громадських робіт, або виправні роботи терміном до 1 року, або позбавлення волі терміном до 6 місяців.

Ці поправки, ухвалені напередодні жовтневих президентських виборів, можуть перешкодити вільній дискусії у суспільстві і посилити самоцензуру у той час, коли плюралізм думок має вирішальне значення, вважає Комітет захисту журналістів (CPJ).

Представники CPJ розцінили законодавче рішення меджлісу Азербайджану як «серйозний удар по свободі преси у країні, котра вже й так суворо обмежена». Медіаорганізація закликала президента Ільхама Алієва накласти вето на «драконівський» закон.

Європейські інституції та міжнародні медіа- і правозахисні організації неодноразово закликали Азербайджан скасувати кримінальну відповідальність за наклеп. Однак віце-спікер парламенту Зіяфет Аскеров заявив законодавцям меджлісу, що Азербайджан не має жодних зобов’язань перед Радою Європи стосовно декриміналізації дифамації. Суспільство не готове до подібного кроку, підкреслив він.

Директор бакинського інституту Reporters’ Freedom and Safety Емін Гусейнов також засудив урядове рішення стосовно наклепу. Він охарактеризував його як «кричущий політичний крок і жалюгідну спробу вилучити свободу з інтернету в умовах посиленого придушення демонстрацій напередодні виборів».

За останній рік стан свободи преси в Азербайджані різко погіршився, наголошує Комітет захисту журналістів. За даними організації, мінімум 7 репортерів перебувають за гратами через професійну діяльність. Крім цього, підкреслює CPJ, винні у залякуваннях і нападах на критично налаштованих журналістів не притягаються до відповідальності, а влада ухвалює законодавчі акти, спрямовані на обмеження фінансування місцевих неурядових організацій.