Як стало відомо на початку серпня, в рамках «справи Ergenekon» за звинуваченням в антидержавній змові було винесено вироки 23 журналістам. Співробітники ЗМІ засуджені до ув’язнення терміном від п’яти років до довічного.

«Суворі вироки десяткам журналістів і письменників порушують зобов’язання Туреччини щодо свободи слова і незалежних ЗМІ», – заявила представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, звернення якої наводиться на сайті ОБСЄ.

Міятович висловила глибоку стривоженість стосовно вироків, котрі, за її словами, є «безпрецедентними за своєю жорсткістю». Кримінальне переслідування інакомислячих, підкреслила вона, порушує одне з фундаментальних прав на свободу слова, а також суперечить зобов’язанням Туреччини перед ОБСЄ стосовно розвитку і захисту вільних ЗМІ.

Крім цього, представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ закликала турецьку владу терміново провести глобальну законодавчу реформу, результатом якої став би прогрес в питаннях свободи ЗМІ. Також Міятович закликала провести прозорий судовий процес над всіма ув’язненими в рамках «справи Ergenekon».

Міжнародна федерація журналістів (IFJ) і її регіональна організація Европейська федерація журналістів (EFJ) розцінила вироки турецьким журналістам як «пряму атаку на свободу преси». Організація також закликала інституції Євросоюзу виступити з критичними заявами стосовно турецьких вироків.

«Ми сподівалися, що до започаткованої за ініціативи EFJ міжнародної кампанії на підтримку журналістів в Туреччині, зрештою, прислухаються. Однак інформація про нові вироки співробітникам турецьких ЗМІ розчарувала нас. Це рішення повністю йде в розріз з принципами свободи слова», – заявила віце-президент Європейської федерації журналістів Надія Ажгихіна.

Президент Міжнародної федерації журналістів Джим Бумела (Jim Boumelha) відзначив, що з самого початку його організація говорила про політичну вмотивованість турецького процесу. «Довгі терміни тюремного ув’язнення для журналістів, котрі вже раніше провели декілька років в тюрмах через свавілля влади, неприпустимі. В даному випадку ці вироки, котрі відрізняються своєю суворістю, підтвердили відсутність верховенства закону в Туреччині», – додав Бумела.

Німецький національний комітет Міжнародного інституту преси (IPI) назвав засуджених турецьких журналістів «жертвами нечітко сформульованого антитерористичного законодавства». «Таке законодавство дозволяє суддям широко тлумачити склад правопорушень, а також робить можливим притягнення журналістів до відповідальності навіть якщо вони просто виконують свої професійні обов’язки, тобто, висвітлюють події», – підкреслюється в заяві голови комітету професора Карла-Ойгена Еберле (Carl-Eugen Eberle).

Голова німецького комітету Міжнародного інституту преси також вказує на необхідність проведення реформи законодавства країни про терористичну діяльність. Крім цього, Еберле передбачає, що вироки у «справі Ergenekon» можуть стати основою для подальшого залякування журналістів в Туреччині.

Комітет захисту журналістів (CPJ) також виступив на захист засуджених турецьких журналістів, підтримавши ідею стосовно необхідності реформування турецького законодавства. Багатьох з цих журналістів, зауважує медіаорганізація, було засуджено за неадекватними законами – в рамках яких журналістське висвітлення подій прирівнюється до тероризму.

«Турецьких журналістів, деякі з яких вже відсиділи за гратами через свавілля влади, втягнули в глобальне судове переслідування. Це переслідування прирівнює написання журналістських матеріалів, в яких критикується уряд, до антидержавної діяльності», – заявила координатор програм Комітету захисту журналістів в Європі і Центральній Азії Ніна Огнянова.

«Справа Ergenekon» продемонструвала: уряд Туреччини – країни, де і так ув’язнено найбільшу в світі кількість журналістів, перейшов всі межі», – підкреслила Огнянова.